Блогер vs журналіст. Частина I

То яка все ж таки різниця між блогерами та журналістами?

Петро Нек: Мені закидали, що в попередньому інтерв'ю я сказав, що блогер не журналіст. Я не кажу, що всі блогери не є журналістами, є люди, які займаються цим професійно. Просто всі блогери хочуть, щоб їх вважали журналістами.

А журналісти не хочуть вести блоги, бо вони за тексти отримують гроші, а безкоштовно писати не хочуть. Блогери, перш за все, мають писати не за гроші, а за покликом, а журналісти мають ставати блогерами, бо не завжди свою позицію можна висвітлити у матеріалі для певного видання.

Роман Голубовський: Різниця між блогерами і журналістами в тому, що останні мають писати правду: об'єктивно, без емоцій і перевіряти джерела. Блогери, на відміну від журналістів, можуть писати все, що хочуть.

До блогерів немає такої довіри, як до інформаційних сайтів. Хоча журналісти не завжди перевіряють джерела, інформацію і на серйозних сайтах з'являються статті, які не відповідають дійсності.

Я займаюсь сайтом uareview.com, який публікує сатиричні новини, він створений для того, щоб розвеселити, посміятись. Але журналісти сприймають часто ці новини за серйозні і опубліковують. Чи вони поспішають бути першими, чи просто ліниві?

Чи були випадки, коли ваші матеріали використовували журналісти?

Роман Голубовський: Я став свідкомтого, як горіла маршрутка, це було в моєму районі. У мене випадково була при собі дзеркальна камера, я зробив пару кадрів, зафіксував час і виставив у себе в блозі того ж вечора, описав це у стилі новин.

Наступного ж дня журналісти цю новину розтиражували, вона потрапила на інформаційні сайти Львова. Якщо інформація гарно подана, то журналісти не проти її використати. Таким чином блогери допомагають журналістам.

Петро Нек: Було таке. На сайті міської ради були розміщенні посилання, які приносять якусь копійку.

Я вважаю, що це неправильно розміщувати такі посилання на сайті міської ради і написав про це у себе в блозі.

Цю інформацію потім розтиражували технічні та інформаційні видання. У міській раді пояснили, що це була помилка розробників сайту. Але сайт міста є лицем міста, він має бути красивий і без ніякої реклами.

Андрій Бережанський: Коли піднімалось питання зміни транспортної системи я був великий противник цього і багато писав про це.

Як ще співпрацюють блогери з журналістами?

Роман Голубовський: Багато блогерів є екеспертами у питаннях інтернету, журналісти звертаються за якоюсь експертною оцінкою.

З іншого боку, є блогери професійні, та ж Білозераська, вона постійно у вирі подій політичних, постійно стає першоджерелом для новин.

Які соцмережі, сайти сьогодні найзручніші для блогерів? Де найефективніше писати?

Петро Нек: Де кому зручно. Але всі переходять в соцмережі, вони зараз виконують ті функції, щоб задовольнити блогерів. У мережі Facebook можна розміщувати уже великі тексти. Тобто вони роблять все для того, щоб люди створювали більший і якісний контент.

Це для того, щоб збільшити авдиторію і число рекламодавців. Але є також і автономні блоги.

Сьогодні чимало нових соцмереж з'являється, наприклад нещодавно у фейсбуці було активне обговорення про Google+,  на скільки вона корисна та зручна. Ви як вважаєте, з'являться нові лідери серед соцмереж? 

Роман Голубовський: Ніхто не може поки що зрозуміти, що це за авдиторія. Якщо на фейсбуці у тебе є 400 друзів і всі вони періодично заходять, то в Googl+ в тебе може бути 1000 друзів, а реальна авдиторія – 50 людей.

Петро Нек: Зараз світ переходить в мобільну площину, де є свої соцмережі, можна сказати, що з часом традиційні сайти можуть зникнути.

Чи можуть блогери бути такими ж впливовими які ЗМІ?

Петро Нек: Є блогери, які мають великий вплив, революція в Єгипті починалася з фейсбуку. Але революція сталась через те, що все погано, а не через соцмережі. Це платформа в комунікації.

Як отримуєте інфйомацію, з інформаційних сайтів чи блогів?

Андрій Бережний: Є гугл рідер, так і читаємо.

Роман: Люди інформацію з соцмереж отримують найчастіше.

Петро Нек: Зараз є така річ як персоналізація новин. Є сервіси, які пропонують новини, які тобі можуть бути цікаві. Наприклад, є сервіс news.me, який через ваші сторінки на фейсбуці та твітері визначає, які новини вам будуть цікаві і щодня надсилає на пошту підбірку найцікавіших новин.

Я вважаю, що це перспективна технологія, бо існує дуже великий потік різних новин і людина губиться у цій інформації.

Роман Голубовський: Люди переходять на новинні сайти після рекомендації своїх друзів у фейсбуці чи вконтакті. 

Чи вам вдалося організувати людей в соцмережі задля конкретної корисної справи?

Петро Нек: Я один з учасників ініціативної групи Врятувати Меркурія. Ця ініціатива пішла від блогерів. Два роки тому один блогер написав: "давайте збираємось, бо культура руйнується". І вся блогерська спільнота зібралась, ставили скриньки в кафешках, робили акції, збирали гроші і так назбирали певну суму на документацію. Реставрувати будуть наші архітектори. Це один з моментів спів організації.

У рамках цього проекту ми працювали з фондом Відродження культурної спадщини Львова і до фонду звернулись студенти, які під впливом акції «Врятувати Меркурія» запропонували також щось подібне організувати.

Вони під час зимових свят колядували і всі гроші віддали на дерев'яну церкву у одному з районів Львова. На ці гроші поставили сигналізацію та антипожежну систему.

Далі буде...