Реформа децентралізації згортається: черговий наступ на місцеве самоврядування

Юристка, експертка місцевого самоврядування Мар'яна Кричковська про постанову Кабміну від 4 листопада, де обласні та районні військові адміністрації наділили правом затверджувати місцеві бюджети.

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1239 від 04.11.2022 року, де наділив обласні та районні військові адміністрації правом затверджувати місцеві бюджети, які склав місцевий фінансовий орган. Юридичний абсурд цієї ситуації, як і правовий нігілізм, очевидний, виконавчий орган влади змінив конституційні основи державного устрою.

І тут виникає запитання: Уряд просто не ознайомлений з системою поділу влади в країні чи банально намагається зосередити державну та місцеву владу в одних руках? Такий висновок напрошується ще й тому, що бюджетні повноваження віддали лише представникам центральної влади – головам адміністрацій, водночас радам територіальних громад ці повноваження залишили.

Конституційний Суд України зазначає, що телеологічний аналіз норм Конституції України свідчить про те, що поділ влади є основним засобом та неодмінною умовою запобігання концентрації влади, а отже, є інструментом проти зловживань нею задля адекватної реалізації прав і свобод людини та громадянина. Таким чином, поділ влади є гарантією прав і свобод людини та громадянина.

Тому будь-яке порушення принципу поділу влади, що призводить до її концентрації, зокрема суміщення неналежних певним органам державної влади функцій, порушує гарантії прав і свобод людини та громадянина. Розподіл повноважень між гілками державної влади є інтегральною рисою верховенства права. Тому дотримання принципу верховенства права накладає правові обмеження на виконавчу гілку влади, оскільки вона не може функціонувати поза Конституцією України та поза місцем, що визначив для неї поділ державної влади.

Перерозподіл повноважень виконавчим органом влади між обласними, районними радами та обласними, районними військовими адміністраціями є спробою Уряду узурпувати законотворчу функцію Верховної Ради України та змінити адміністративний поділ повноважень між місцевими органами влади, а фактично – переформатувати управління районами та областями, прикриваючись правовим режимом воєнного стану.

Варто додатково наголосити на тому, що Конституція України у статтях 140-146 чітко визначила базу повноважень місцевого самоврядування, а в статті 146 доповнила: "Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом".

Тобто, повноваження, які визначили конституційно, є незмінними, а в умовах правового режиму воєнного стану, коли забороняється внесення змін до Основного Закону, вони є непорушними та неоспорюваними. Їх не можна зменшити чи збільшити, видозмінити у будь-який спосіб. А всі інші можуть визначитись законом – не нормативним актом Кабінету Міністрів України чи ще якогось органу, а саме актом законодавчого органу – законом.

Двоякого розуміння чи дуалізму трактування питання про те, хто має приймати обласний бюджет на 2023 рік Конституція України не допускає, а тому норми Постанови №1239 від 04.11.2022 року все ж правильно було б не брати до уваги. Голови місцевих державних адміністрацій, навіть якщо вони перебувають в статусі військових адміністрацій, зобов'язані виконувати конституційні норми. Адже в Україні діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

І під час виконання цих конституційних норм, проєкт рішення про обласний бюджет Львівської області на 2023 рік, який склав місцевий фінансовий орган, обласна військова адміністрація мала б передати на затвердження Львівській обласній раді. Зрештою, це дозволить також уникнути конфлікту інтересів під час виділенні коштів громади області на дофінансування премій апарату адміністрації.