Свій до свого по чуже або нова місія скандального шваґра Садового

У розпал цьогорічної осені відбулася подія, яку не помітила переважна більшість львів'ян.

22 вересня т.в.о. голови Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Андрій Лордкіпанідзе призначив нового виконувача обов'язків директора державного підприємства "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Львівхарчопроект". На тлі нинішніх буремних днів подія справді не з тих, які мали б привертати увагу суспільства. Якби не прізвище нового очільника інституту – Андрій-Іван Сарахманевич. Так, це саме той рідний шваґро міського голови Львова Андрія Садового, який оскандалився з оцінкою універмагу "На Ринку", внаслідок чого бюджет міг би недоотримати кругленьку суму.

У пункті два наказу про призначення Сарахманевича йдеться про те, що: "За виконання обов'язків директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установленого йому посадового окладу в розмірі 9 600 гривень і фактично відпрацьованого часу".

Не густо, м'яко кажучи, для керівника фірми ПП "Львівська експертно-консультаційна служба", що спеціалізується на оцінці майна. До речі, офіційно власником цього підприємства значиться батько Андрія-Івана. А тому, що ж спонукало чоловіка піти на таку Голгофу, очоливши інститут. І який, зрештою, стосунок має добродій Сарахманевич до специфічної діяльності, яку провадить "Львівхарчопроект"? Простіше кажучи, на біса йому це все?

І от у цьому контексті варто звернути увагу на три документи, які можуть відповісти на це запитання. 22 липня цього року з’являється розпорядження Кабінету Міністрів "Про передачу єдиного майнового комплексу державного підприємства "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Львівхарчопроект" до сфери управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів". Яка в цьому була потреба, сказати важко, тим більше, що мотиваційної частини у розпорядженні, яку підписав прем'єр Шмигаль, нема. Однак всі розуміють, що просто так нічого не робиться.

А особливо скептично налаштовані експерти відразу припускають, що розпорядження уряду може бути першим кроком до виведення інституту з державної власності. Зрештою, це розпорядження корелюється з Переліком об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017-2020 роках. Зокрема тих, які можуть приватизувати після внесення змін до актів законодавства/передачі в комунальну власність. За інформацією джерела видання "Наші гроші. Львів", це така собі "дорожня карта" на найближчі роки. Фігурує у цьому переліку й "Львівхарчопроект".

Тобто, що ми маємо в перспективі: 5-поверхова будівля інституту майже в центрі Львова, у престижному районі на Вітовського,18, на радість Садовому може стати власністю міста. Радість стає подвійною, коли знаєш, що цим ласим шматочком керує твій улюблений шваґро.

І тут згадуємо третій, мабуть, найцікавіший документ, на який свого часу також мало хто звернув увагу. 7 вересня 2020 року на сесії Львівської міської ради прийняли ухвалу №6760 "Про надання державному підприємству "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Львівхарчопроект" дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Д. Вітовського, 18".

"Надати державному підприємству “Проектно-конструкторський технологічний інститут "Львівхарчопроект" (код ЄДРПОУ 19168765) дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1155 га на вул. Д. Вітовського, 18 для обслуговування будівлі інституту за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови", – йдеться у цій ухвалі.

До речі, хіба не вражає цинізм формулювання, за яким землю виділяють для обслуговування потреб інституту,  зазначаючи буквально в наступному рядку про подальше переведення до земель забудови? Після цього параграфу ухвали пазл починає складатися у цілісну картину. Андрій Садовий вже розгледів перспективи нової забудови у престижному районі, тож незле, якби ця справа рухалася під пильним оком довіреної людини, якою безперечно є Андрій-Іван Сарахманович. Не забули старе гасло Самопомочі – "Свій до свого по своє"?

На згадку відразу приходять слова колишнього народного депутата Ігоря Васюника, які він сказав під час етеру на телеканалі ЗІК ще у далекому вересні 2015 року.

"Міський голова Львова Андрій Садовий через підставних осіб, які переважно є йому родичами чи кумами, грабує місто Львів, в результаті чого міський бюджет недоотримує мільйони гривень. Я хочу навести приклади фактів зловживань, які є у міській раді Львова. Наприклад, ситуація з продажем приміщень колишнього універмагу "Львів", на місці якого тепер є пивний ресторан. Отже, у 2013 році Олексій Курилишин, кум пана Садового, купує старий ЦУМ на вулиці Шевській площею 1850 метрів за 7 млн грн.

Тобто це приблизно 300-400 $ за метр. А кілька тижнів тому через відкритий аукціон було продано 11,5 квадратів теж у центрі міста  за ціною 2, 5 млн грн! Різниця вражає – 300 $ за квадрат для свого кума, і 10 000 – з аукціону для чужого. Це втрати для міського бюджету близько 40 млн грн. Виходить, що шваґро (Андрій-Іван Сарахманевич, – авт.) зробив занижену оцінку вартості комунального майна в самому серці Львова, а кум купив за копійки це величезне приміщення під бізнес. Що це за привілеї такі?", – обурювався тоді Васюник.

До речі, після довгої судової тяганини у листопаді 2017 року Львівська обласна рада продала універмаг "На Ринку" за 63,212 млн грн. Погодьтеся, це не 7,8 мільйона гривень у які шваґро Садового оцінив універмаг, який хотів купити кум Садового.

Природно може виникнути підозра, а чи не сам Андрій Іванович Садовий, якого добре знають у високих кабінетах нинішньої влади, лобіював призначення Андрія-Івана та передачу інституту Державній службі. Таких даних наразі немає, проте, схоже, у львівського голови склалися чудові ділові стосунки з очільником львівського відділення Держпродспоживслужби Євгенієм Баркитом. Прикладом цього може бути активна забудова на вулиці Лемківській. Без доброї волі Садового та Баркита вона була б неможливою. Але це вже інша тема…

фото: Фб А. Садового