Юрій Татомир: До нас звертається найбільша кількість ВПО, бо ми є транзитною областю з Європою

Варіанти розмовляють з начальником Головного управління ДМС у Львівській області Юрієм Татомиром.

Міграція та мігранти – сьогодні ці два слова увійшли в щоденний лексикон українців. Однак, про роботу державної міграційної служби, яка якраз регулює питання документування українців та іноземців, громадяни обізнані зазвичай мало, оскільки більшість користуються її послугами один чи два рази у своєму житті, а саме – у момент отримання паспорта. Проте, завдання та функції міграційної служби значно ширші за паспортний стіл.

Як змінилася в Україні ситуація з іммігрантами в умовах воєнного стану? 

Кількість іммігрантів, які прибули до України, зменшилась, також змінився їхній склад. До війни значний відсоток іммігрантів в Україні складали представники країн близького закордоння (росія, білорусь, Молдова, Польща, Азербайджан, Вірменія. Майже 20 % відсотків від загальної кількості звернень у довоєнний період становили мігранти з країн Америки (етнічні українці, які виїхали до 1991 року) та Європи (Італія, Чехія, Бельгія, Іспанія, Хорватія, Німеччина).

Можливість здобувати платну вищу освіту в Україні за помірними для європейських країн цінами спричинило міграцію в країну іноземців з так званого, критичного Сходу або таких країн, як Сирія, Ірак, Пакистан тощо.

Насправді ж, багато хто з іноземних студентів користується цією нагодою не так для навчання, як передусім для легалізації. Вони ж, сплативши за перший рік навчання, мають змогу за наявності всіх документів оформити у міграційній службі посвідку на тимчасове проживання в Україні на підставі навчання, яка дає їм право легально перебувати на території України на період дії цієї посвідки.

Так, за час повномасштабного вторгнення росії в Україну значно зменшилась кількість звернень іноземних громадян щодо отримання дозволу на імміграцію в України (на 58 % в порівнянні з аналогічним періодом 2021), продовження строку перебування на території України (39%). Водночас відбулося значне збільшення кількості звернень осіб щодо встановлення статусу особи без громадянства.

Збільшення на 62% спричинене не лише припиненням діяльності значної кількості підрозділів міграційної служби, але і якістю обслуговування, швидкістю підготовки та опрацювання запитів по отриманню відповідного статусу. Ця статистика також викликана не лише безпековою ситуацією в країні, але й обмеженням в наданні адміністративних послуг у сфері міграції громадянам країни агресора, додатковими перевірками громадян республіки білорусь. Саме у 2021 році звернень білорусів було найбільше за всю історію функціонування міграційної служби (сфера ІТ).

Натомість після 24 лютого, серед тих, хто звертається до міграційної служби у питаннях легалізації, значно збільшився відсоток громадян росії та білорусі, які мешкають в Україні як іммігранти. Після того, як Україна розірвала всі дипломатичні відносини з країною-агресором, для цієї категорії осіб виникли суттєві проблеми у здобутті офіційного статусу перебування в Україні. Їх частково врегулювали спеціальною постановою Кабміну, яка дала дозвіл на легалізацію для громадян росії та білорусі (під час воєнного стану) за певних умов, а саме: виключно тих, хто прибув і перебував Україні на законних підставах ще до війни. 

Втім, для громадян росії, які потенційно не втратили підстав на легалізацію в Україні, виникають інші проблеми. Наприклад, це отримання довідки про відсутність судимості, яка видається державними органами російської федерації. Таку довідку можна отримати в посольстві рф у суміжних з Україною країнах, адже в Україні ці установи закрили. Однак країни, де посольства рф працюють, встановили суттєві обмеження на в'їзд для громадян цієї держави. 

Окрему групу іммігрантів складають шукачі захисту. Згідно з міжнародною Конвенцією про статус біженця, країна, що воює, не надає притулку. Втім, міжнародне право про біженців прямо передбачає захист таких осіб від вислання в країну, де біженці можуть піддатися ризику переслідування. Тому громадяни іноземних держав, які прибувають в Україну через політичні переслідування, наприклад, киргизи, таджики, росіяни чи білоруси – отримують шанс на легалізацію.

Важливим завданням міграційної служби у подібних випадках є комплексна перевірка шукачів захисту, яку ми проводимо разом з СБУ та іншими правоохоронними органами. Адже серед тих, хто шукає притулку в нашій країні, трапляються представники екстремістських, радикальних організацій, прихильники сепаратистських ідей. 

Які інструменти є в арсеналі міграційної служби для боротьби з незаконними методами легалізації?

Чимало маніпуляцій з легалізацією відбувається через фіктивні шлюби. Тільки зараз, у час воєнного стану, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який надає нам, працівникам міграційної служби, можливість проводити співбесіди з іммігрантами, які укладають шлюб з громадянами України, щоб перевірити справжні наміри людини. Така процедура ефективно діє, наприклад, у США. 

Міграційна служба працює з іноземцями, які втратили законні підстави для перебування в Україні? 

Що стосується незаконного перебування, то міграційна служба має право притягувати до адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства, які прострочили термін легального перебування на території України чи не привели у відповідність документи. Наступним етапом є винесення процесуального документа на примусове повернення особи до країни походження. 

На практиці це означає, що особа, яка порушила умови легального перебування, має 30 днів, щоб добровільно покинути Україну. У випадку, якщо вона цього не зробить, то міграційна служба звертається до суду і вже на підставі судового рішення здійснює примусове випровадження. 

У випадку шукачів захисту судова процедура зазвичай є тривалою, може зайняти багато років. І весь цей час ці особи мають право перебувати в Україні на підставі довідки про звернення за захистом, яку видала міграційна служба. Іноземці, яким міграційна служба не надала посвідки на проживання, також мають право звернутись до суду та оскаржити рішення міграційної служби. Тобто, питання їхнього виїзду з країни може затягуватися у такий спосіб.  

Чи доводиться зустрічатися з фактами подвійного громадянства у вашій практиці? 

Відповідно до законодавства України, зокрема, статті 4 Конституції України, є лише єдине громадянство. Крім цього, статтею 2 Закону України "Про громадянство України" передбачено, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною, він визнається громадянином нашої держави. 

Варто зазначити, що Верховна Рада України зараз розглядає законопроєкт про подвійне громадянство, який суттєво доповнює перелік підстав для втрати та набуття громадянства України, а також передбачає певну лібералізацію в Україні інституту подвійного громадянства. Також проєкт закону врегульовує та посилює механізм щодо позбавлення громадянства України, зокрема, звернули особливу увагу на виявлення громадянства країни-агресора в осіб, які є державними службовцями та заборони таким особам займати певні посади. 

Значно спростилася процедура набуття громадянства України для осіб, які беруть участь в забезпеченні національної безпеки та оборони України та громадянами РФ, що зазнали переслідувань через політичні переконання. Такі особи мають право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Меншою, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року, є й кількість оформлених матеріалів з питань громадянства (у середньому за різними статтями ЗУ коливається від 20-50%). Така тенденція є наслідком внесення змін до законодавства у сфері громадянства (необхідність подання довідки про відсутність судимості з країни походження при оформленні громадянства відповідно до ст. 8 ЗУ "Про громадянство", сертифікати про володіння державною мовою при оформленні прийняття до громадянства України відповідно до ст. 9 ЗУ "Про громадянство України", відмовою в прийнятті документів після застосування вимог ст. 21 ЗУ "Про громадянство України").

Водночас кількість консультацій, письмових звернень щодо роз'яснення порядку оформлення, підтвердження громадянства України зросла на 57% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року.

Зросла й кількість звернень громадян, які зареєстровані поза адміністративною одиницею обслуговування. Опрацювання цих матеріалів вимагає більшої точності в опрацюванні та здійснення додаткових перевірок. Політика країн світу щодо підтримки України сприяла тому, що значна кількість громадян країни агресора та білорусії, які мали в Україні дозвіл на  імміграцію, а також документовані посвідками на постійне та тимчасове проживання, забажали змінити громадянство країн походження.

Чи працює закон про особливий статус польських громадян в Україні? 

Громадяни Польщі раніше могли перебувати в Україні 90 днів зі 180. Нині з огляду на колосальну допомогу поляків у війні, вони можуть перебувати тут 18 місяців без виїзду. Втім таким правом скористалися ще не так багато польських громадян.  

У чому полягає робота міграційної служби з ВПО? 

Відділи міграційної служби працюють в умовах екстериторіальності. Це дає можливість внутрішньо переміщеним особам звертатися за послугами не за місцем основного проживання, а в будь-який підрозділ нашої служби. У Львівській області до послуг міграційної служби звертається найбільша кількість ВПО, оскільки ми є транзитною областю з Європою. У перші місяці війни люди, передусім з-поміж ВПО, буквально штурмували наші підрозділи, оскільки хотіли отримати закордонний паспорт. Цю ситуацію вдалося виправити завдяки постанові Кабміну, яка внесла зміни щодо можливості продовження терміну дії закордонних паспортів на п'ять років.

Окремо слід звернути увагу на те, що 70% звернень, що надходять до міграційної служби – це звернення від внутрішньо переміщених осіб. Тобто, їх ідентифікація потребує більше часу та зусиль працівника. Якщо обмін ІД на ІД займає від 5 до 15 хвилин, то обмін паспорта-книжечки на ІД є значно тривалішою процедурою, а якщо це ще й втрата попереднього документа, то це ще більш клопітка праця.

Сприяє ідентифікації кваліфікована розмова зі заявником, яку часто не можуть зробити уповноважені суб'єкти. Вона полягає в уточненні всіх персональних даних, уточненні наявності додаткових документів, написанні автобіографії, заповненні запитальника, знання конкретних вимог законодавства з питань громадянства. Під час зустрічі працівники вже неодноразово виявляли шахрайські дії з переклеювання фото, виправлення відомостей, вклеювання додаткових фото (25, 45, інших осіб), використання паспортних документів померлих чи зниклих осіб). За час війни підготували 43 висновки щодо незаконно виданих документів.

До наших функцій також входить робота з ідентифікацією ВПО у випадку, якщо вони не можуть надати документи, які засвідчують їхню особу. Певні складнощі в роботі з ВПО виникають через те, що процедура їхньої ідентифікації може тривати декілька місяців, якщо особа прибула з територій, які були або ж є окуповані. Дистанційно у подібній ситуації важко перевірити інформацію через те, що підрозділ міграційної служби, адресний стіл та інші служби на цих територіях припинили працювати.  

У чому полягає супровід міграційної служби українських біженців?

Державна міграційна служба відкрила декілька офісів в Польщі, один – в Німеччині. Це підрозділ держпідприємства "Документ". Українські біженці, в яких закінчився термін дії документів, можуть отримати послуги міграційної служби в цих країнах. Також вони там можуть отримати дублікат водійських прав, якщо раптом їх втратили, але за умови, якщо їхні водійські права є в цифровій базі. 

Як керівник управління міграційної служби Львівщини я тісно співпрацюю з міжнародними фондами, волонтерськими організаціями у питаннях допомоги щодо розв'язання проблем українських біженців. Щойно до мене, наприклад, звернулися представники польського фонду про допомогу під час виготовлення закордонного паспорта важко хворій українці. Щоб пришвидшити його отримання, я запропонував організувати її приїзд до Львова.

Які організаційні проблеми виникли перед міграційною службою в умовах роботи у період воєнного стану?

Для управління, яке очолюю, є декілька проблем, які потрібно розв'язати для того, щоб покращити якість послуг, які ми надаємо населенню. Насамперед це питання приміщень для апарату Головного управління та підрозділів у Львові й області. Не всі приміщення відповідають сучасним вимогам для відвідувачів, серед яких велику частку становлять люди похилого віку та особи з особливими потребами. 

Також важливим завдання є забезпечення всіх підрозділів міграційної служби на території Львівської області, а їх 26, надійним захищеним зв'язком, зокрема інтернетом. Щодо електроживлення, то у цих питаннях ситуація є кращою, адже наші підрозділи переважно розташовані у приміщеннях з іншими державними службами чи правоохоронними органами, які вже забезпечили генераторами. 

Як ви розв'язуєте ці проблеми? 

Сподіваюсь на співпрацю та підтримку місцевої влади. Адже 70% надходжень у місцеві бюджети – це кошти, які сплатили за послуги міграційної служби. Лише в бюджет Львівської ОТГ за 11 місяців нашої діяльності надійшло 63 мільйони гривень. Міграційна служба, як і підрозділ МВС, має всі підстави для того, щоб її внесли до обласної програми "Безпечна Львівщина", яка скерована на допомогу правоохоронним органам Львівської області, які забезпечують порядок і безпеку на території Львівщини.  

Триває адаптація роботи ДМС відповідно до викликів воєнного стану. Задля актуалізації вимог чинного законодавства уряд вніс ряд законодавчих змін, які дозволяють нашим громадянам отримувати якісні адміністративні послуги у такий важкий для країни час.

Протягом останніх місяців відбувся ряд законодавчих змін у сфері імміграції, зокрема:

– про використання документів, термін дії яких закінчився під час війни;

– продовження терміна дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення інформації про дітей до паспортних документів законних представників;

– про врегулювання питань щодо оформлення паспортних документів в період воєнного стану;

– експериментальний проєкт щодо оформлення та видачі на території України посвідчення особи на повернення в Україну.

Щодо статистики надання адміністративних послуг громадянам України, то вона безумовно збільшилась. Так, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року, підрозділи ГУ ДМС у Львівській області у 2022 році надали на 43% більше адміністративних послуг.

Зростання кількості надання адміністративних послуг на жаль не повною мірою сприяло збільшенню надходжень коштів до відповідних бюджетів, адже значна кількість послуг (продовження терміна дії закордонного паспорта, вклеювання дітей до паспортного документа законного представника) надавалась на безоплатній основі.

Водночас надання вказаних послуг вимагало залучення значного ресурсу (понаднормова, з 8 до 20 години праця працівників, папір, використання техніки). Працівники та керівництво ЛМУ ГУ ДМС у Львівській області виконують свої посадові обов'язки чітко у відповідності до вимог чинного законодавства.