Футбол на банці

Український футбол зазнав чимало змін і мусів адаптуватися до нових реалій життя. Як змінився рівень футболу в Україні з початку повномасштабного вторгнення та чи є ще шанс його покращення?

На початок повномасштабного вторгнення команди українського чемпіонату закінчили лише перше коло матчів і мали планову зимову перерву. Матчі мали розпочатися 25 лютого, однак через агресію росії всю спортивну діяльність на території нашої держави призупинили. А згодом на засіданні УПЛ прийняли рішення закінчити чемпіонат достроково та зберегти місця команд, які вони займали на час призупинення.

Звісно, що така пауза не могла означати нічого доброго, адже зупинити футбол на рік-два – це загубити молоде покоління гравців взагалі. Але це не єдина проблема. Іноземні футболісти, які грали в українських клубах в статусі легіонерів через вторгнення рф чи інші форс-мажорні обставини могли покинути клуб безплатно. Це, власне, й сталося. Чому це погано? Насамперед тому, що легіонери давали конкурентоспроможність українських клубів на арені Європи.

Наступна проблема – фінансова спроможність. Більшість українських клубів перебуває у власності приватних структур і, очевидно, що з початком війни більшість таких осіб та структуру втратили спроможність фінансувати футбольні клуби. До чого це може призвести? Найгірше, що може статися, це повне зникнення деяких клубів УПЛ. Звісно, що керівництво говорить про те, що вживає заходи для мінімізації втрат та навчається мистецтва виживання в критичних ситуаціях. Відверто кажучи, не можна цілком вірити цьому, адже з великою долею ймовірності розкрадання коштів ще до повномасштабного вторгнення спричинило ще гірші обставини, аніж вони є зараз.

Що потрібно для того, щоб український футбол процвітав? Єврокубки. А вже звідти фінансові надходження та подальший розвиток український клубів, проте, знову, розкрадання коштів з УАФу чи приватних установ, як показує практика, не призведе ні до чого доброго.

Нещодавно світ побачив справжню трансферну сагу Михайла Мудрика. Про трансфер українця домовлявся сам власник ФК Шахтар Ренат Ахметов, і тому, як не дивно, останній й вибрав більшу цифру біля позначки євро попри те, що Михайло всім натякав, що все ж Арсенал саме та команда, де б він хотів виступати в АПЛ.

Але Челсі запропонував більше, а українці хіба що сподіватимуться, що 100 мільйонів євро стануть для гірникам добрим бонусом для підсилення команди якісними гравцями попри лічену кількість легіонерів. У чемпіонат без легіонерів почали повертатися з заробітків деякі українські футболісти. Також українські гранди  почали робити акцент на розвиток молодих талантів та запрошувати їх до елітного дивізіону.

Якщо ж повернутися до реалій українського футболу, то з літа чемпіонат України вдалося відновити, проте матчі проходили без глядачів та з паузами в матчах під час сирени.Змін зазнала й трансляція матчів. Останні тридцять років власники команд ніяк не могли дійти згоди, тож матчі показували різні мовники. Однак зараз більшість зійшлася на тому, щоб створити єдиний телепул, де всі матчі транслюються виключно на одному телеканалі за передоплатою.

Єдиний транслятор таки з'явився і ним стала ірландська компанія Setanta Sports. Сторони погодили контракт на три роки вартістю 16,2 млн доларів. Але очікувано, що не всі власники погодились на такий хід. Господар київського Динамо Ігор Суркіс різко відреагував на цю ситуацію, мовляв, у таких важких економічних умовах багато українців не мають змоги платити за перегляд матчів улюбленої команди УПЛ, і саме тому матчі за участі Динамо транслюватиме загальнонаціональний телеканал "2+2".

За час війни футбол в Україні змінився кудись у кращий бік, а кудись, на жаль, у гірший. Те, що чемпіонат України відновив свою роботу, свідчить всьому світу, що український дух не зламати. На відновлення зруйнованої інфраструктури піде чимало коштів, але попри все український футбол все ще має шанси на існування та гідне повернення на світову арену.

автор: Руслан Бодруг

фото: fcrukh.com