Тарас Ханик: У нашій клініці кожен пацієнт є особливим

Варіанти розмовляють з керівником Мережі медичних центрів "Родина", головним позаштатним експертом з ортопедії та травматології департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА, лікарем-травматологом-ортопедом Тарасом Хаником про розвиток приватної медицини у Львові.

Що надихнуло Вас на створення власної клініки?

Медицина – це не лише наука, але й творчість. Практична медицина для мене – це також мистецтво, а кожен лікар – самостійний художник. Лікар, як і митець, може працювати у колективі однодумців, а може намагатися творити щось власне, якщо є така можливість. Коли після багатьох років роботи у львівських комунальній та приватній лікарнях у мене з'явилася ця можливість, то я зрозумів, що нею варто скористатися.

Мене мотивувало бажання бути самостійним у виборі: виконувати лише ту роботу, яку я обрав і люблю, навчатися в тих людей, кого я поважаю та з кого хочу брати приклад, працювати так, як це корисно пацієнтам. Для мене – це справжня незалежність. Я не шкодую про своє рішення заснувати приватну клініку, хоча й доводиться працювати з ранку до вечора. Цей досвід є надзвичайно цікавим. Він щодня приносить щось нове для мене.

Назвіть основну проблему під час процесу організації та розвитку приватної клініки?

Як виявилось, то найтяжче – це зібрати людей, які готові тебе почути та керуватися принципами, які ти їм пропонуєш. Людей, які здатні у своїй праці дотримуватися найвищих стандартів у ставленні до пацієнта. Філософія приватної медицини, як я її розумію, полягає не лише в тому, щоб забезпечити високу якість професійної послуги, але й високу якість сервісу для пацієнта, увагу та турботу у ставленні до нього.

Стандарти ставлення до пацієнта у приватній клініці є високими. У нашій клініці кожний пацієнт є особливим. Лікар супроводжує його на всіх етапах отримання медичної послуги: від початку і до кінця, а також після того, як він отримає цю послугу. Я витратив море часу на співбесіди з кандидатами на всі посади у нашому закладі для того, щоб зрозуміти, хто з них здатен працювати у нових умовах. Але хочу зазначити, що колектив наразі ще остаточно не сформувався.

ММЦ "Родина" відкрилась у непрості часи. Як це вплинуло на розвиток клініки?

Наші клініки у Львові відкрили свої двері для пацієнтів під час епідемії ковіду у 2021 році. Спочатку запрацювало поліклінічне відділення на вул. Володимира Великого, паралельно впроваджували у життя більші проєкти: створення Медичного центру на вул. Богдана Хмельницького та Діагностичного центру на вул. Героїв Крут.

Праця в умовах пандемії була важкою, але доброю школою для наших лікарів і медичного персоналу. Вона дозволила нам зі старту уникнути багатьох помилок під час вироблення правильного ставлення до пацієнтів. Звісно, як і в інших лікарнях, ми забезпечили пацієнтам всі заходи безпеки, які вимагали в умовах пандемії.

Натомість нашою перевагою стало те, що нам вдалося створити для наших пацієнтів атмосферу затишку та спокою. Пацієнт мав можливість відсунути на задній план свої тривоги, що були пов'язані з епідемією, і зосередитись на інших проблемах, з якими він до нас прийшов у надії на їхнє розв'язання. Праця в умовах пандемії навчила нас поводитися з пацієнтом максимально делікатно та тактовно, так, щоб він заспокоївся, щоб зрозумів, що епідемія, як і більшість інших хвороб, це не вирок.

2022 рік, початок широкомасштабної агресії, став для нас роком серйозних викликів та важливих рішень, що були пов'язані з напливом до Львова переселенців зі східних областей України. ММЦ "Родина" з перших днів війни приймала всіх пацієнтів з-поміж переселенців, які звертались до нас. Для нас немає різниці звідки наш пацієнт. Переселенці отримують медичні послуги, сервіс та ставлення лікарів такої ж високої якості, як і мешканці Львова. Розуміючи складність ситуації, у якій вони опинились, ми також завжди йшли їм на зустріч у питаннях оплати медичних послуг.

Декілька верхніх поверхів нашого медичного центру на вулиці Богдана Хмельницького тепер займає Краматорський онкоцентр, який евакуювався до Львова. У нас відразу ж встановились добрі стосунки з його лікарями. Вони стали нашими надійними партнерами у багатьох проєктах.

Чи передбачені знижки на медичні послуги в ММЦ "Родина" для інших категорій населення?

Політика фінансової толерантності – одна з ключових засад філософії ММЦ "Родина". Ми не женемося за надприбутками. Вважаю, що гонитва за великими грошима у медицині – це шлях до поразки. Прагнемо для кожного нашого пацієнта сформувати оптимальну цінову пропозицію. Пацієнтам пропонуємо різноманітні знижки на медичні послуги, як індивідуальні, так і за програмами та пакетами.

Під час війни для військових та пенсіонерів, а також осіб з обмеженими можливостями у ММЦ "Родина" діє Програма допомоги з ендопротезування кульшових суглобів, яка передбачає суттєві знижки на операційні втручання. Нам вдалось збалансували вартість цієї медичної послуги так, що пацієнт сплачує виключно вартість протеза, наркозу та розхідних матеріалів. Кількість пацієнтів, які потребують такої послуги, зростає з огляду на воєнний час.

Як загалом формуються ціни на медичні послуги та як ваша клініка конкурує з іншими медичними закладами за цим параметром?

Ціна на послуги формується з розуміння ситуації на ринку, а також з врахуванням кваліфікації фахівця, який її надає. Формування вартості залежить від наукового ступеня лікаря. Також враховуємо й те, який час потрібен лікарю для надання якісної послуги. Він також повинен мати можливість відновитися. Разом з тим наші лікарі можуть в індивідуальному порядку визначити знижку за свою послугу для пацієнта.

Як забезпечується якість професійних медичних послуг в приватних лікарнях?

Приватна медицина у цьому питанні нічим не відрізняється від державної медицини. Наші лікарі, як і державні, підтверджують свою кваліфікацію, отримують ліцензії, сертифікати, проходять навчання з підвищення кваліфікації, займаються науковими дослідженнями, виступають на наукових конференціях. На жаль, під час війни для них різко скоротилась можливість стажуватись за кордоном. У професійній роботі вони керуються тими ж інструкціями та протоколами, що й лікарі державних медичних установ.

Зі свого боку адміністрація ММЦ "Родина" підтримує зусилля лікарів щодо їхнього професійного зростання. Ми фінансово стимулюємо своїх лікарів для того, щоб вони вчились та розвивались. Адже нам важливо, щоб саме до нашої лікарні вони привозили всі новинки та розвивали їх. Це лише підвищує нашу конкурентоспроможність. Той факт, що рівень професійних послуг, які надають приватні лікарні, є таким же високим, як і в інших лікарнях, підтверджується тим, що вони на рівні державних і комунальних є учасниками програми Національної служби здоров'я України (НСЗУ).

Для нас співпраця з НСЗУ є важливим і перспективним напрямком розвитку. ММЦ "Родина" вже стала учасником трьох програм НСЗУ. Наші лікарі надають безоплатно пацієнтам медичні послуги з фіброгастроскопії,  колоноскопії та амбулаторної реабілітації. Вартість цих послуг для пацієнтів оплачує держава. Вони ж жодної додаткової копійки не сплачують. Достатньо лише мати скерування сімейного лікаря чи вузького спеціаліста.

Чи співпрацює ваша клініка з державними медичними установами та органами влади?

Так. Наприклад, ми підписали угоду з Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького про співпрацю під час навчанні студентів і фахівців. Ми розвиваємо цей напрямок, зокрема у нашій лікарні відбуваються безплатні лекції та інші заняття. Я обіймаю посаду головного позаштатного експерта з ортопедії та травматології департаменту охорони здоров'я Львівської ОВА. Чимало наших лікарів паралельно працюють у державних медичних закладах.

Зрозуміло, що цього замало. На жаль, наразі між приватним, державним та комунальними секторами медицини немає творчої системної співпраці. Наразі відсутнє розуміння того, що ми всі спільно робимо одну важливу справу, а отже потрібна підтримка один одного.

Ситуація чимось нагадує сусідів, які живуть поруч, але не хочуть вийти та поспілкуватись один з одним. А це даремно. Вони нам потрібні, оскільки спектр медичних послуг, який надають державні лікарні, значно ширший, наші пацієнти можуть доліковуватись там. Ми їм потрібні, адже вже здобули унікальний для них досвід ставлення до пацієнтів, яким ми готові ділитися. Тому така співпраця була б корисна усім, ми могли б зробити чимало спільних проєктів.

Які основні види медичних послуг ви, як хірург, надаєте своїм пацієнтам?

Я спеціалізуюсь на операціях артроскопії суглобів. Це малоінвазивні втручання у суглоби задля усунення проблем хронічного чи травматичного характеру, які там відбулися. Їх виконують за допомогою системи відеокамер і візуалізації. Роблять їх для того, щоб запобігти повному знищенню колінного чи плечового суглоба. Такі операції дозволяють швидко реабілітуватися, а тому для цього важливо чітко визначити покази.

Адже поки суглоб можна лікувати консервативно, то бажано у нього не втручатися. І ми суворо дотримуємося цього правила. Також я займаюсь коригувальною остеотомією, металоостеосинтезом та ендопротезуванням суглобів. Це відновлення цілісності кісткової тканини за допомогою імплантатів у пацієнтів, які отримали переломи чи гострі травми.

Які новітні технології використовуються в ортопедичній хірургії у вашій клініці?

Як і у всьому світі у нашій клініці основний тренд – це розвиток малоінвазивної хірургії, коли все, що можна, виконують з меншим, мінімальним втручанням. У малоінвазивній хірургії широко використовуються також й нові методики анестезії. А у нас надзвичайно добра анестезійна служба. Це важливо. Завдяки цьому – сьогодні пацієнта прооперували, а завтра, можливо, чи в той же день, він вже вдома. І ми так вже працюємо у певних сегментах втручань.

Хоча за потреби у ММП "Родина" пацієнт може пройти різноманітні курси реабілітації як після травм, так і після операції. Реабілітологи нашої клініки розробили, наприклад, нову програму для компресійних травм хребта, які часто, на жаль, зустрічаються у наших військових після бронежилетів.

В Україні добрий ринок ортопедичних послуг. Немає особливого сенсу їхати за кордон. Можливо, у нас ще важко здобути певний інструментарій, але руки, розум і бачення – абсолютно не відстають. Навчання та техніка – ось два найскладніші моменти. Навчання техніки виконання – це надзвичайно важливо, і подібну можливість у приватних структурах лікарі отримують легше, ніж у державних.

Чи вдається вам втримати баланс між науковою діяльністю, адміністративною роботою і клінічною практикою?

Особистого життя практично немає. Лікарська робота забирає найбільше часу, але вона і найприємніша попри різні прикрі моменти, які бувають у хірургії. Адміністративна робота – це обов'язок, який мені не дуже подобається, але його виконує ретельно. Колеги мають бачити, що я у доброму гуморі, проводжу наради, консультую та приймаю рішення.

Наука – це для мене важлива річ. Це данина пам'яті батькові, який був професором львівського Політехнічного інституту, виховав 16 кандидатів наук. У нього завжди було бажання бачити мене у науці. Я вже майже закінчив своє наукове дослідження у Харківському національному медичному університеті, і сподіваюсь, що вже незабаром відбудеться захист.