Валерій Холодило: Я став власником СП Галінвест за 1 євро

Розмова журналістів ІА Варіанти з генеральним директором та власником спільної українсько-австрійської компанії "Галінвест" Валерієм Холодило, де він розповів про власну позицію щодо майбутнього земельної ділянки у центрі Львова, де раніше знаходився ринок Добробут, а також спростував інформацію та звинувачення міського голови Львова Андрія Садового.

65-річний уродженець Стрия Валерій Холодило – непублічна особа, адже всі 47 років свого трудового життя він працював нон-стоп в українських компаніях, а згодом – топменеджером австрійських компаній. Відчувається, що Валерій Холодило пишається своєю трудовою кар'єрою, оскільки у ній немає жодного пробілу. Нині Валерій Холодило є власником і директором групи австрійських компаній Ost-Invest und Bauprojektmanagement.G.m.B.H.

Він навчався у Київському національному університеті технології та дизайну, а завершив здобувати вищу освіту у Технічному університеті в Чехословацькій республіці у 1980 році. Після цього відслужив строкову службу в радянській армії, працював перекладачем Інтуристу, змінним майстром, начальником цеху "ВАТ Промінь", комерційним директором ВАТ "Маяк". З 1991 року Холодило посів посаду гендиректора спільного австрійсько-українського підприємства "Галінвест", засновником якого була австрійська компанія ABV.

Холодило пропонує журналістам переглянути записи в його трудовій книжці, щоб переконатися у тому, що він ніколи не був комсомольським функціонером, як про це заявив  міський голова Львова Андрій Садовий. Нині, під час війни, Валерій Холодило разом з родиною мешкає в Україні. Як і всі українці, допомагає усім, хто цього потребує, рятуватися від наслідків війни. Він також є виконавчим секретарем Всеукраїнської федерації шахів на трьох, членом опікунської  ради музею Івана Гончара, членом клуба Коло.

Валерій Холодило справді має приватний будинок у Львові, як про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий, але без майданчика для гелікоптера. Він пообіцяв розглянути ідею Садового щодо облаштування вертолітного майданчика у своєму львівському будинку. "Але спочатку я мушу подумати над тим, чи потрібно мені купити вертоліт", – цілком серйозно зауважив він.

Спільне українсько-австрійське підприємство "Галінвест" має понад тридцятирічну історію. Його заснували у 1990 році, ще у радянському Львові. Засновниками СП "Галінвест" з австрійського боку була компанія ABV, з українського – Львівська міська рада, Львівська обласна рада, Львівська залізниця, Промінвестбанк, Львівський авіазагін та ПШТО "Маяк". Засновники запропонували Валерію Холодило, як успішному менеджеру, обійняти посаду директора СП "Галінвест".

"Галінвест заснували у Львові, всі його засновники з українського боку – львів'яни. На документах про заснування товариства стоять підписи Богдана Котика, В'ячеслава Чорновола, Георгія Кірпи, Володимира Матвієнка та Ніни Борачек", – пояснив Холодило.

Валерій Холодило нагадав, що на початках 90-х років у Радянському Союзі, в епоху горбачовської перебудови, спільні підприємства створювалися задля залучення іноземних інвестицій в економіку. Саме тому на той час вже демократична влада все ще радянського Львова ініціювала створення спільного підприємства "Галінвест". Органи місцевого самоврядування входили до складу засновників таких СП, що свідчило про їхні наміри сприяти діяльності таких підприємств. У випадку "Галінвест" місцева влада не зробила жодних фінансових чи майнових внесків у статутні капітали підприємства, а надалі, за словами Холодила, також не фінансувала його діяльність.

Офіційну реєстрацію спільних підприємств у радянські часи проводили урядові структури у Москві.

"Це були радянські часи. Спільні підприємства реєструвались тоді виключно в Москві, у Мінфіні. Всі ці особи були засновниками "Галінвест" до 2000 року. Австрійська компанія мала 35%, місто мало – 28%, Львівська обласна рада, якщо не помиляюсь, 10%", – пояснив Холодило.

Валерій Холодило розповів, що СП "Галінвест" понад тридцять років успішно працює в Україні та поза її межами. Від початку основним напрямком діяльності компанії була реалізація проєктів у сфері будівництва.

"90 відсотків усіх наших проєктів – це міжнародні проєкти та міжнародне фінансування. Наша компанія чимало зробила у Львові та Україні. Наприклад, чотири з п'яти ресторанів МакДональдз у Львові збудувала наша кампанія. Ми були генпідрядниками будівництва МакДональдз, Кока-коли, мережі АЗС "Укрнафти", будували трикотажну фабрику у Львові, ресторан "Пузата Хата" біля університету. Ми виготовляли та встановлювали бронзову хвилю біля пам'ятника Шевченка у Львові. Наші спеціалісти розробили спеціальну технологію, щоб вона міцно трималася. Наші українські фахівці працювали на будівництвах в Ірані, Іраку та Саудівській Аравії. Але згодом в Україні погіршився інвестклімат і ми припинили  діяльність у сфері будівництва та перейшли в інші сектори", – зазначив він.

Задум збудувати готель позаду Оперного у Львові почали реалізовувати ще у радянські часи.

"Львів вважався у ті часи головними туристичними воротами на Захід, у країни Європи. Тому ідея п'ятизіркового мережевого готелю у Львові була логічною та економічно обґрунтованою. Австрійський засновник "Галінвест", який був власником міжнародної готельної мережі "Марко Поло", запропонував відкрити готель у Львові", – згадав Холодило.

Валерій Холодило наголосив на тому, що від початку реалізації цього проєкту всі дії СП "Галінвест" були прозорими. У них не було навіть натяку на корупцію. Саме такими й були вимоги для входження міжнародних п'ятизіркових готельних мереж.

"Що таке п'ятизірковий готель? Це зміна економічного простору місця, де його збудують, а не просто місце розміщення для 200 людей. Такий готель дає роботу понад 5 тисячам осіб. Чому в Україні, зокрема у Львові, до цього часу обмаль таких готелів? Тому що для їхньої успішної роботи потрібна відсутність корупції. Тому що це – прозорі структури. Репутація – понад усе", – наголосив він.

До 1993 року на ділянці, яку місто виділило під будівництво готелю, провели підготовчі роботи. Після цього будівництво готелю зупинилося з огляду на кризову ситуацію в країні.

"Після здобуття незалежності Україною в 1991 році, яку ми всі щиро вітали, прийшла криза 1993 року. Це були роки фантастичного хаосу, роки зламу старої системи та початок будівництва нової. Інвестиції за такої ситуації просто не роблять. Ми встигли зробити нульовий цикл, не будували більше нічого, хоча кошти були. Питання було в іншому – у самій політичній та економічній ситуації, оскільки ніхто не розумів, яким шляхом піде Україна. Тому у серпні 1993 року ми заморозили цей об'єкт", – розповів Холодило.

Протягом шести наступних років "Галінвест" витрачав щороку 80 тисяч доларів на догляд за законсервованим об'єктом.

"Тоді це були шалені гроші: гідроізоляція, відведення води, оплата роботи, електрики тощо. Тобто ми підтримували будову в стані готовності до будівництва. Роботи можна було відновити у будь-який момент. Ми чекали, коли настане цей відповідний момент", – сказав він.

Валерій Холодило згадує, що у 1999 році за ініціативи українських засновників "Галінвест", а саме влади Львова, вирішили відкласти будівництво готелю до кращих часів, а на його місці звести тимчасовий торговельний Центр (ринок).

"Це не австрійська компанія була ініціатором будівництва ринку, а влада міста. Але австрійці погодилися, оскільки видатки на консервацію були надто великими. Єдине, що сказали, що збудують збірно-розбірні конструкції, щоб це не було капітальне будівництво, щоб у будь-який момент можна було це все ліквідувати. Тому й перше рішення влади Львова було на три роки, тому що ми оптимістично думали, що через три роки продовжимо будівництво готелю", – пояснив Холодило.

Холодило розповів, що "Галінвест" ґрунтовно поставився до створення тимчасового торговельно-промислового ринку у Львові. Компанія провела всі необхідні обрахунки, вивчила конкурентне середовище та організувала конкурс на визначення управителя ринка. Його переможцем стало підприємство "Галицьке перехрестя". Добробут також був першим торговельно-промисловим ринком Львова, який не приховував свої прибутки та чесно сплачував всі податки місту та іншим бюджетам. Також саме на Добробуті вперше у Львові збудували підземний паркінг.

Саме у цей період компанія "Галінвест" отримала замовлення в столиці, зокрема щодо реконструкції та облаштуванню будівель дипломатичних установ країн Європи та Азії.

"Якби ми були корупціонерами, то нам ніхто б не надав можливості працювати з подібними клієнтами", – зауважив Холодило.

У 2000-х роках, коли в економіці наступив черговий період відносної стабілізації, влада Львова спільно з іншими засновниками "Галінвест" ініціювала декілька нових проєктів у Львові. Поміж них й участь у конкурсі проєктів на будівництво готелю на місці зруйнованого будинку на площі Міцкевича, 9, а також проєкт реконструкції будівлі колишнього готелю "Україна" на проспекті Свободи. Як і у випадку з будівництвом готелю за Оперним театром, їхній реалізації перешкодили різні обставини. Валерій Холодило гадає, що поміж основних причин цього все ж було те, що "Галінвест" "на 100% був не корумпованим".

"Проєкт на площі Міцкевича, цей будинок, ніколи не був нашою власністю. Ми лише виграли конкурс на найкращий проєкт, щоб там збудувати готель. Розпочали та завершили там демонтажні роботи. Також нам запропонували реконструювати будинок колишнього готелю "Україна", який також був повністю знищений, технічно непридатний до експлуатації. Це приміщення "Галінвест" купив у міста. Але в компанії не було достатньо оборотних коштів. 

Ми зібрали засновників і запитали їх, чи можуть вони нам знайти західних інвесторів чи, можливо, вони самі профінансують ці об'єкти. Промінвест погодився профінансувати реконструкцію колишнього готелю, а Кірпа погодився допомогти з реконструкцією будівлі на Міцкевича. "Галінвест" взяв кредити та розробив заходи. Але плани засновників змінилися: місто заявило, що більше не зацікавлене в розвитку цих проєктів, а Кірпа відмовився від будівництва готелю", – розповів він.

Отже, СП "Галінвест" мало вже три незавершених проєкти у Львові. У цій ситуації австрійський засновник після декількох спроб знайти іноземні інвестиції самостійно, звернувся до українських партнерів з вимогою виконати свої зобов'язання. Але позитивної відповіді так і не отримали. Це й призвело до банкрутства компанії. Надалі австрійська сторона стала санатором та сплатила всі борги "Галінвест".

Водночас як стверджує Холодило претензії виставили лише компанії, а не влада Львова та області.

"Ні місто, ні область жодної копійки "Галінвесту" ніколи не передали, а також жодної землі чи іншого майна. Було лише сприяння. Всі рішення публічні були. І так австрійці стали 100% власниками СП "Галінвест". Після цього вони передали мені права власності за 1 євро", – розповів він.

Холодило пояснив, що віддати комусь проблемну компанію за 1 євро – це звична практика європейського менеджменту, якщо є розуміння того, що ліквідація чи подальше управління цією компанією буде ще більш збитковим.

"Це типове ефективне управлінське рішення європейців. Я лишився партнером компанії. У договорі записали, що коли все стане добре і готель збудують, то я поверну всі втрачені кошти австрійській компанії", – пояснив він.

Валерій Холодило розповів, що за всі роки, які Андрій Садовий є міським головою Львова, вони жодного разу не зустрічалися та не спілкувалися щодо розвитку території, де ще нещодавно розташовувався ринок Добробут. Він припустив, що сталося це тому, що ще на початках першої каденції Садового "Галінвест" відкинув пропозиції працювати за схемами, які озвучило оточення міського голови. Компанія продовжила дотримуватися принципу нульової толерантності до корупції у своїй діяльності. Хоча, як стверджує Холодило, розконсервувати та відновити будівництво готелю можна у будь-який момент.

"Можна було збудувати готель. Ми тричі виходили з інформацією про будівництво готелю. Її відкидали. А без згоди міста ми навіть й не збиралися будувати. Ми просто чекали, коли нормалізується ситуація. Дай Боже, завершимо війну, вступимо в ЄС, а тоді ситуація нормалізується", – пояснив він.

Нині, до речі, "Галінвест" готовий реалізувати ідею не лише будівництва готелю, як це планували на початках цієї історії, але й створити навколо нього сучасний багаторівневий та багатофункціональний міський простір, який одночасно міг би виконувати функції туристичного, транспортного, комерційного та культурного хабу у центральній частині нашого міста.

"Мені завжди подобалась творчість архітектора Юліана Чаплінського. Я поділяю його ідею щодо створення у цьому місці канатної дороги на Високий замок з організацією простору не лише для комерції, але й транспорту, культурних центрів і туризму. Там може бути також й готель. Тоді майданчик для канатки буде на його даху. Землі достатньо. Готель спроєктований так, що може витримати ядерний вибух.

Все залежить від технічного завдання. У львів'ян достатньо потенціалу, щоб це гарно зробити. Це проста, але знакова ідея Юліана Чаплінського. Адже Львів є туристичним містом, яке разом з Києвом та Одесою визначає розвиток туризму в Україні. Тому варто поставити високу за рівнем задачу, на рівні Ейфелевої вежі, яку всі спочатку критикували, але яка згодом стала символом Парижа. Але за цього міського голови це просто нереально реалізувати", – зазначив Холодило.

Валерій Холодило зізнався, що діяльність орендатора ринку Добробут вже давно його, як власника споруди, не задовольняла, а з 2014 року вона також перестала бути й економічно привабливою.

"Чотири роки тому я викликав орендаря і запитав, що він збирається робити? Я розумію, що ми планували три роки, а воно вже 20 існує, але зовсім не вкладати кошти в розвиток, то такого не буває. Орендар сказав, що не має грошей, що його це не цікавить. Ми зупинили договір з ним та знайшли іншу компанію, яка погодилась на модернізацію. Самі розпочали демонтажні роботи за власні кошти. Але розпочалася війна. У нового орендаря змінилися плани й довелося шукати іншого орендаря. Тому лише нещодавно у приміщенні, яке належить "Галінвесту", запрацював супермаркет відомої торговельної мережі", – розповів він.

Холодило наголосив на тому, що всі демонтажні роботи та роботи з модернізації приміщення наразі не потребують дозволів.

"Модернізація на ринку відбувається у межах закону. Ми професійна будівельна компанія, ми б ніколи не порушили інструкції чи закони України. Але ходити за дозволом? За яким? Ми не змінювали внутрішній простір, ми не порушили жодної капітальної стіни", – сказав він.

Він також нагадав, що торік влада міста проводила перевірку ще на початках робіт та переконалася у їхній цілковитій законності. Холодило розповів, що у модернізованій будівлі з'явиться фуд-корт і павільйони для торгівлі. У них повернеться частина підприємців, які раніше працювали на Добробуті.

Натомість підприємці, які зараз торгують поблизу нового супермаркету, як стверджує Холодило, роблять це без дозволів і сплати податків на території, яка належить місту, а не є у постійному користуванні "Галінвест". Його дивує те, що ця ситуація цілком задовольняє владу Львова, яка навіть не забороняє цим підприємцям вести свою діяльність у такий спосіб. 

Валерій Холодило відкидає звинувачення Андрія Садового у тому, що "Галінвест" начебто "вкрав у міста на 500 млн майна та землі".

"Завжди основним інвестором "Галінвест" була австрійська компанія-засновник. Саме вона давала можливість компанії працювати, надала міжнародні контакти, гарантії. Так що ми вкрали?", – риторично запитує він.

Холодило наголосив на тому, що "Галінвест" ніколи не був зацікавлений в конфронтації з владою міста.

"Тридцять років ми це все зберігаємо. Нам не потрібні конфлікти, бо якщо говорити про інвестиції, то це – неефективно використані кошти. Ми  насамперед зацікавлені у тому, щоб на цьому місці щось збудувати. Але з першого дня ми не пішли на умови оточення Садового, і тому у самому центрі Львова 16 років нічого не робиться", – вважає він.

Холодило спростував заяву Андрія Садового про те, що "Галінвест" отримав у власність від влади Львова 28 квартир. Він пояснив, що йдеться про епізод, коли для будівництва готелю за Оперним театром у 1990 році відселили мешканців чотирьох будинків. Для цього місто й виділило ці квартири, адже за радянських часів інших механізмів не було.

"Всі квартирі, які надало містом, оплатив "Галінвест", – запевнив Холодило.

Холодило також наголосив на тому, що земельна ділянка за Оперним театром у Львові завжди була та є у комунальній власності міста, а "Галінвест", який збудував приміщення ринку, отримав цю земельну ділянку лише у постійне користування. Власник "Галінвесту" вважає, що міський голова Андрій Садовий свідомо блокує плани компанії щодо завершення будівництва готелю чи реалізації інших проєктів осучаснення цього простору.

"Ми зрозуміли, що за такого мера ми нічого не збудуємо, тому що коли з ним зустрічалися наші потенційні інвестори, то він їм казав, що: "Холодило крадій, фірма – нелегальна". Які інвестори захочуть працювати? Якщо ти бачиш зло, то відійди вбік, зачекай, нехай це зло закінчиться само собою", – задекларував свою позицію у конфлікті Холодило.

Валерій Холодило розцінює заяви Садового про начебто крадіжку землі та майна як спробу рейдерського захоплення власності "Галінвест".

"Це типове рейдерське захоплення. Воно сталось тому, що людина захворіла на гординю, але забула, що згодом буде боляче падати, оскільки крила мають лише ангели. Ця поведінка просто негідна людини з великим досвідом, яка керує містом понад 16 років", – вважає він.