Євген Кузик: Потрібна нова стратегія розвитку медицини у Львові

Варіанти розмовляють з депутатом Львівської міської ради (Європейська Солідарність), секретарем постійної комісії охорони здоров'я та соціального захисту Євгеном Кузиком.

Чи можна наразі оцінити виконання Стратегії розвитку медицини у Львові, адже з боку здається, що далеко не всі її цілі вдасться реалізувати? 

Медичну стратегію Львова затвердили у листопаді 2021 року на період до кінця 2024 року. Цей документ став дорожньою картою одного з етапів загальнонаціональної медичної реформи для нашого міста. У ньому йдеться виключно про реформу структури комунальних медичних закладів, а саме – лікарень. 

Стратегія визначила за напрямками конкретні завдання для трьох нових медичних об'єднань, які створили у Львові, що стосувалися якості медичної допомоги, їхнього фінансування та управління. Наприклад, якщо говорити про якість медичної допомоги, то ТМО-1 мало б зменшити летальність післяопераційних ускладнень на 5% та збільшити кількість органних трансплантацій. Також було завдання, щоб з поміж опитаних пацієнтів не менше 50% мали б надати позитивну відповідь про те, що чи вони задоволені якістю медичної допомоги.

А от ТМО-3 планувало у 2024 рік вийти на такі показники: материнська смертність – 0%,  пренатальна смертність – 1%, задоволення пацієнтів якістю послуг – 25%. Якби не війна, то цілком ймовірно напевно, що ТМО-3, яке спеціалізувалось на акушерстві та гінекології,  мало б шанс на існування. Але внаслідок демографічної кризи, падіння народжуваності та значного відтоку наших громадян за кордон ТМО№-3 довелось реорганізувати. Львівська міська рада закрила з міського бюджету торік 28 млн грн боргів зі зарплат працівникам цього ТМО.  

Отже, нинішня стратегія розвитку медицини втратила свою актуальність. Але не лише через цей фрагмент її потрібно оновити. Під час наступного періоду медична стратегія Львова повинна охопити також й завдання розвитку первинної медицини (поліклініки, стоматологічні поліклініки та амбулаторії), які не внесли у стратегію на 2021-2024 роки. Також вона має врахувати факт створення спроможної мережі Львівського госпітального округу. 

Члени депутатської комісії охорони здоров'я вже провели перші робочі зустрічі з цих питань з працівниками профільного управління міської ради. Розуміємо, що потрібно працювати у цьому напрямку. Передусім потрібно зібрати й проаналізувати показники виконання  стратегічних цілей ТМО-1 та ТМО-2. Це зроблять за результатами чергового квартального звіту. Після цього ми плануємо відновити діяльність робочої групи з написання нової стратегії розвитку медицини, долучивши до її складу керівників та лікарів первинки. 

ТМО-1 і ТМО-2 отримали нижчий статус, ніж планувалось, у межах спроможної медичної мережі Госпітального округу. ТМО-1 зараз визначили кластерною, а ТМО-2 – загальними лікарнями. Як це вплине на їхню працю, зокрема кількість та якість послуг, які надають за пакетом НСЗУ?

Статус лікарні у межах  спроможної медичної мережі жодним чином не впливає на кількість та якість послуг, які вони зможуть надавати за пакетами НСЗУ в майбутньому. Інфраструктурні зміни, що відбулися, стосуються лише визначення порядку надання фінансової допомоги МОЗ з державного бюджету лікарням. Держава буде підтримувати та закуповувати обладнання саме в лікарні, які увійшли у спроможну мережу. Щоправда, тут буде градація: одне обладнання, можливо найдорожче та складне,  закуповуватиметься для всіх надкластерних лікарень, інше – для всіх кластерних і третій вид обладнання – у загальні лікарні. 

Всі відділення, які працюють наразі у ТМО-1 та ТМО-2, продовжать свою роботу, їх не закриватимуть, а фінансування від НСЗУ буде таке ж, як і у надкластерних закладів. Ми, депутати, спільно з виконавчою владою Львова намагаємось задовольняти потреби лікарень у сучасному обладнанні, щоб наші мешканці отримували максимально широкий спектр медичних послуг. Для ТМО-2, наприклад, коштом міського бюджету придбали комп'ютерний томограф (КТ).

Отож незабаром пацієнти, які потребують планове обстеження,  отримають доступ до ще одного комунального КТ. Це важливо, адже послугу КТ у ТМО-1 переважно виконують пацієнтам, які потребують невідкладної допомоги. Їх чимало, а тому планові пацієнти можуть довго чекати своєї черги.  

Відчутно, що муніципалітет Львова насамперед депутати намагаються в умовах війни максимально задовольняти потреби розвитку медичних закладів. Як це вдається зробити на практиці? 

Цьогоріч Львівська міська рада отримала від комунальних медичних установ Львівської громади фінансових запитів приблизно на 1,5 млрд грн, а спромоглась виділити лише 497 млн грн. Варто розуміти, що сьогодні видатки з міського бюджету в загальних бюджетах муніципальних  лікарень і поліклінік насамперед ТМО-1 та ТМО-2, є важливими, але не визначальними. Наші лікарні вчаться заробляти гроші самостійно передусім шляхом контрактування послуг НСЗУ.  Надають вони й платні послуги.  Також значною була торік і благодійна допомога. 

Згідно з інформацією НСЗУ,  у 2022 році ТМО-1 заробило 2 млрд 427 млн грн, з них за програми медичних гарантій  НСЗУ – 1 млрд 359 млн грн. Відповідно ТМО-2 – 979 млн грн, з них за програми медичних гарантій  НСЗУ – 542 млн грн. Тобто не місто платить, а сама лікарня, яка надає медичні послуги, заробляє кошти, і не лише від НСЗУ. Торік з міського бюджету ТМО-1 отримало обладнання на суму 499 млн грн, а ТМО-2 – 58 млн грн. 

Велика диспропорція у підтримці містом ТМО-1 та ТМО-2, хоча свого часу, особисто ви та інші депутати наполягали на тому, щоб підтримка лікарень була справедливою?

Так, диспропорція є, але треба взяти до уваги також той факт, що у ТМО-1 з'явився реабілітаційний центр національного рівня "Незламні". 

Фінансування центру Незламні – це лише клопіт міста та благодійників, держава до цього не долучається?

Держава також фінансує Центр. Але ми розуміємо, що є потреби військових, яким насамперед потрібно надавати допомогу, і ми не будемо чекати, поки держава виділить на це кошти. У мене не має детальної інформації щодо фінансової участі держави у цьому проєкті, але знаю, що саме МОЗ надало медичне обладнання, без якого відкриття  Центру було б неможливим. Щодо коштів міського бюджету, то всі вони пішли на ремонти реабілітаційного центру, а також на будівництво скляного переходу між будівлею центру та лікарнею. Це вкрай необхідно було зробити для того, щоб полегшити логістику для пацієнтів. 

Наскільки стабільною є благодійна допомога муніципальним лікарням, яка в їхніх бюджетах минулого року становила відчутну частку?

Про стабільність цього показника й справді важко говорити. Втім під час війни є значна частка благодійників, які підтримують нашу перемогу саме через медичну допомогу тим, хто постраждав в наслідок воєнних дій. У 2022 році всі наші медичні заклади – лікарні та поліклініки – разом отримали благодійну допомогу на майже 800 млн грн. 

Була заява міністра Ляшка про те, що наступного року лікарні, які не мають кондиціонерів в палатах, не допустять до контрактування пакетів НСЗУ. Чи Львів справиться з цим викликом? 

Гадаю, що так. Адже, по-перше, це лише заява про намір, жодних офіційних розпоряджень МОЗ чи НСЗУ немає. Тому час ще є, ніхто завтра не закриватиме муніципальні лікарні лише тому, що у всіх палатах для пацієнтів немає кондиціонерів. Вважаю, що цей тренд є правильний, адже лікарні мають дбати про комфортні умови для пацієнтів. У питанні сервісних послуг муніципальні лікарні наразі програють приватникам. 

Ситуація з встановленням кондиціонерів у ТМО-1 є простішою, оскільки лікарня не є пам'яткою архітектури та не знаходиться в центрі міста. Над цим питанням в установі, зі слів генерального директора Олега Самчука, вже працюють. 

Встановити кондиціонери у будівлях ТМО-2 значно складніше, оскільки у Львові діє заборона на встановлення кондиціонерів на фасадах будинків в центральній частині міста. А частина закладів ТМО-2 знаходиться у центрі Львова, в будівлях, які є пам'ятками архітектури. Це не значить, що кондиціонери там неможливо встановити. Управління охорони здоров'я має розпочати комплексну роботу з Управлінням історичного середовища задля того, щоб отримати всі необхідні дозволи. 

Ви багато наголошували на тому, що місто повинно приділяти значну увагу профілактиці захворювань серед мешканців. Однак під час війни є таке враження, що депутати про це забули? 

Можливо, адже поки що у Львові працює лише одна муніципальна програма з профілактики захворювань "Здоров'я львів'ян". З міського бюджету на її реалізацію виділяється 500 тис. грн. Ця програма, за оцінкою експертів, працює ефективно, а тому є всі підстави для того, щоб розширити її вже наступного року. 

Суть цієї програми у фінансовому стимулюванні сімейних лікарів задля праці зі своїми пацієнтами 40+ щодо їхнього заохочення до регулярного проходження скринінгових обстежень, що фінансуються коштом НСЗУ, тобто є безоплатними. Нагадаю, що це аналіз крові на визначення рівня холестерину та глюкози, мамографія для жінок, а також тест на простатспецифічний антиген для чоловіків.

Цьогоріч понад 50% мешканців міста з категорії 40+ зробили такі скринінгові обстеження. Наголошу, що саме мешканців міста, а не просто пацієнтів. Це багато. Про щось подібне ще декілька років тому ми й думати не могли. У цьому є заслуга усіх сімейних лікарів. Дякую їм! Також муніципальні медичні заклади Львова ввели графік чергування для того, щоб надати можливість мешканцям скористатись цими послугами у суботу, тобто тоді, коли у більшості з них є вільний час. 

У межах програми "Здоров'я львів'ян" Львівська міська рада відзначає преміями 250 з 500 сімейних лікарів, які мають найвищі показники проходження скринінгів пацієнтами 40+ за контрактами НСЗУ. Сподіваюсь, що в майбутньому НСЗУ матиме на увазі під час оцінювання праці сімейних лікарів такі критерії ефективності, оскільки нині чогось подібного немає. Враховують лише кількість пацієнтів чи декларантів.

Плануємо, що в майбутньому разом з сімейними лікарями також відзначатимемо й найкращих медичних сестер, які працюють разом з ними. У Львівській міській раді ми ще наразі працюємо над механізмами стимулювання праці інших медиків: акушерів-гінекологів, хірургів, травматологів тощо. Розробляємо критерії, зокрема думаємо  і над тим, як до них внести показники щодо профілактики захворювань. 

Назвіть три основних виклики у розвитку муніципальної медицини Львова, на які потрібно дати відповідь наступного року?

Перша проблема є загальнонаціональною. Це надто мала вартість послуг за програмами НСЗУ, які надають лікарі другої ланки. Сформувати гідну зарплату лікарів та медичного персоналу можливо, але складно. Тому з'являються корупційні ризики, сірі платежі лікарям за послуги. Потрібно над цим працювати.

Наступного року у Львові діятиме нова медична програма зубопротезування, лікування та хірургічної підготовки для пільгових категорій населення, зокрема для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю. Є великий запит на цю медичну послугу. Виготовлятимуть протези та металеві коронки наші стоматологічні поліклініки. Розміри фінансування наразі ще визначили, але вже є розуміння, що це справді проблема, особливо для тих, хто воює, і що її слід розв'язати.

Ми також плануємо встановити дефібрилятори в громадських місцях, зокрема у ЦНАПах та школах. Але хотілося б, щоб випадків, коли їх використовуватимуть, було якомога менше. Також працюємо над розвитком наших муніципальних медичних закладів як навчальних баз для студентів-медиків, адже саме у наших лікарнях вони отримують можливість опанувати практичні навички та сучасні медичні практики. Потрібно розвивати співпрацю з медичним університетом та медичними коледжами на новій взаємовигідній основі, напрацьовувати нові програми. 

Загалом, обсяги того, що потрібно фінансувати в охороні здоров'я нашої громади, є шаленими, а от грошей бракує. Бачимо, що уряд хоче забрати ПДФО військових, і це безумовно виклик, на який потрібно буде відповідати наступного року. 

Разом з тим кошти, які ми вкладаємо, дають добрі результати. Наші лікарі роблять нині хірургічні втручання, про які раніше не можна було мріяти. Роботизована техніка їм щоразу більше у цьому допомагає. Невідкладна допомога нині, як і два роки тому, залишається пріоритетом. Наша ціль, щоб пацієнт отримав всю невідкладну допомогу тут і зараз у Львові, щоб йому не потрібно було їхати лікуватися за кордон. Ми прагнемо розвивати ТМО-2 і поліклініки, оскільки розуміємо, що профілактика для населення та для бюджету є значно дешевшою та доступнішою, ніж лікування в стаціонарі.