Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.
Сьогодні 1300 день повномасштабної російсько-української війни. За оцінками ГУР кожен день війни коштує росії $857 млн тобто сумарно – $1,1 трлн.
За повідомленням начальника Генштабу України А. Гнатова для нашої держави день війни коштує $172 млн, а сумарно за всю війну – $223 млрд. Загалом понад $1,3 трлн викинули у болото.
Про людські та матеріальні втрати, зруйновану економіку й говорити нічого, як і про те, скільки ще коштуватиме війна, які будуть жертви та руйнування надалі. І все це заради примхи однієї людини, яка уявила себе Рюриком, Петром I та Катериною II одночасно й витрачає заради цього на війну 68% федерального бюджету, або 13,1% ВВП.
Про підпорядкування Китаю та залежність від КНДР й говорити нічого. І все це божевілля радісно вітається народом, який захворів на "вєлічіє" та мовчки готовий іти на заклання.
Зміна світового порядку на світовий хаос відбувається настільки стрімко, що не встигаєш слідкувати. У той час, коли минулого тижня Україна регулярно завдавала ударів по нафтовій промисловості росії та відбивала ракетно-дронові нальоти, вся увага була прикута до атаки російськими дронами Польщі.
Очевидно, що ця акція була цілеспрямована, входила в легенду російсько-білоруських армійських навчань і ставила за мету перевірити реакцію НАТО, а особливо США, на загрозу зі сторони росії.
Отже, вперше з дня заснування НАТО країна використала зброю в Європі для свого захисту, як реакцію на напад. До цього часу страх застеляв очі. На дрібні провокації східні країни альянсу не реагували, спокушаючи росію заходити все далі й далі. І от нарешті сталася подія, на яку неможливо було не прореагувати. Результати цього тесту показали наступне.
Система ППО західних країн, що орієнтована на знищення великих цілей (літаків, крилатих і балістичних ракет), виявилася не готовою до виявлення та знищення малорозмірних об'єктів. Недарма до цього часу незрозуміло скільки ж цілей залетіло в Польщу – 19, 21 чи 23?
Кількість визначають за знайденими уламками, а не внаслідок радіолокаційного виявлення. Це недобре. При масованій у кількасот дронів атаці система, імовірно, захлинеться, тим більше, що невідомо яка є в реаліях взаємодія між наземними та авіаційними засобами ураження. НАТО нібито відреагувало, надсилаючи в Польщу літаки та інше озброєння, але це стосується лише європейської частини альянсу.
США вустами Трампа та Рубіо знизали плечима, заявивши, що невідомо чи росія це здійснила навмисно, чим підвищила сумніви європейців у намірах США у випадку серйознішого конфлікту. Мало того Трамп винагородив Лукашенка, знявши санкції з Белавіа якраз у той час, коли БПЛА залітали в Польщу, розпочалися провокативні російсько-білоруські навчання, а польський уряд закрив кордон з Білоруссю.
Він начебто погодився на спільні з Європою санкції проти росії, але лише коли всі країни НАТО перестануть купувати російські енергоносії, добре знаючи, що як мінімум його друзі Орбан і Фіцо таке рішення заблокують.
Загалом стає все більш очевидним, що Трамп після Анкориджа повірив у перемогу росії та вирішив не перешкоджати цьому, а потім оголосити себе таким, що припинив війну. Інакше пояснити його дії надзвичайно важко, тим більше, що кількість і масштаб нічних нальотів на Україну в результаті діяльності американського президента лише зростає.
Проте окрім денної та нічної війни, де, що б хто не говорив і не посипав голову попелом, Україна достатньо успішно протистоїть ворогові на землі, у повітрі та на морі. Поряд з цим активно ведеться інформаційна війна за уми наших громадян в тилу. Адже відомо що найбільше у нас втомилися від війни не бійці на фронті, а тиловики, причому чим далі від фронту, тим втома зростає. І от тут у цій війні у нас успіхи значно скромніші.
За дослідженнями центру "Рейтинг" основними каналами отримання інформації в Україні є Телеграм росіянина Дурова, де 52% українців як мінімум 4-5 раз на тиждень переглядає новини, Youtube, Facebook та "Єдині новини", які дивляться щонайменше 25% населення. Газети та журнали читає незначна частина українців. Загалом популярність окремих видів медіа джерел можна побачити на діаграмі.
За рівнем довіри Телеграм (29%) і Youtube (24%) переважають всі інші медіа. Телеграм-каналам значно більше довіряє молодь, вважаючи їх найбільш надійним джерелом інформації.
Люди достатньо самовпевнено вважають, що вони здатні самостійно розібратися у правдивості наданої інформації, а тому майже 40% її не перевіряє, а перевірку здійснює лише 18%. Водночас тест респондентів на вразливість до дезінформації показав протилежні результати. Вразливими виявилися 59%, а невразливими лише 41% наших громадян.
Такий стан справ повинен би змусити владу перебудувати свою роботу у медіапросторі, і якщо не заборонити Телеграм, то хоча б вказувати власників каналів, щоб люди знали кого читають. Проте цьому, очевидно, перешкоджає використання мережі численними владними ботами. Маніакальна зацикленість у виборах і параноїдальний страх втратити владу перевищують здоровий глузд навіть під час війни.