Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.
Сьогодні, у понеділок 12.01.2025, о четвертій годині ранку минуло 1418 днів новітньої російсько-української війни, рівно стільки ж, скільки й тривала Вєлікая отєчєствєнная война, яка почалася 85 років тому і, що символічно, також о четвертій годині.
Як співалось у радянській пісні: "Двадцать второго іюня ровно в чєтирє часа Кієв бомбілі, нам об'явілі, что началася война!" Щодо "четирє часа" то події збігаються, як і те що ми зустрічали путіна приблизно так, як Сталін Гітлера, правда Берія не втік з москви, як Баканов з Києва. Однак в останньому наше керівництво реагувало аналогічно.
Ще в останню ніч у 41-му році ешелони перетинали німецький кордон, в армії була пора відпусток, а по всій державі відбувались випускні вечори у школах. І ми розміновували Чонгар, бо на ньому мав бути транспортний хаб, жодних мобілізаційних заходів не проводили, а українські міста до останнього вечора вели мирний спосіб життя.
Як тоді не зводили жодних додаткових укріплень на західному кордоні, так і зараз весь кримський перешийок обороняла лише одна бригада. І це попри те, що 85 років тому у москву надходили повідомлення про підготовку до вторгнення від розвідки (Ріхард Зорге з Японії тощо) і від перебіжчиків, так і нам у 22-му від США на рівні президента Байдена та й від нашого ГУР.
Згадаймо, що ще 21 листопада 2021 року в інтерв'ю Говарду Альтману для американського видання Military Times Кирило Буданов заявив, що російські війська підуть на Київ через Чорнобильську зону та радіоактивний Рудий ліс, на півдні основні удари спрямують на Херсон та Маріуполь, а десант росіян спробує висадитися в Одесі. І це має статися в січні-лютому 2022 року.
Сталін такі повідомлення назвав провокаціями, на які не слід реагувати, а провокаторів розстрілювати, натомість у січні 2022 року Зеленський заявив, що подібні заяви псують інвестиційний клімат. Згадаймо, що прямо напередодні вторгнення міністр Рєзніков у прямому етері переконував, що ніяких підстав для хвилювання немає посилаючись на запевнення міністра оборони Бєларусі Хрєніна.
І якби не самостійні дії українських командувачів, особливо повітряних військ, які на власний розсуд наказали вивести війська з постійних позицій, а літаки підняти в повітря, то ми ризикували б повністю залишитись без авіації та ППО, які потім зіграли неоціненну роль у перші місяці війни.
Як і Сталін тоді не міг прийти до себе, адже Гітлер обіцяв, так і у нас, мабуть, дехто думав, як же так, нам же в Омані обіцяли. Правда є й різниця. Якщо Сталін швидко зрозумів, що в командуванні потрібні компетентні люди та повернув з в'язниць генералів, яких туди посадив, Рокоссовського, наприклад, то у нас навпаки почали вішати кримінал на неугодних.
Чого вартує справа на генерала Кривоноса за псування злітно-посадкової смуги в Жулянах, який залив її оливою, що заблокувати можливу посадку ворожих літаків. Або справа полковника Червінського, для прикладу. І звичайно московський диктатор на відміну від нашого президента розумів важливість мобілізації, бо вся увага була на війну, а не на вибори. Згадаймо знамениту фразу восени 2023 року: "Я вважаю що додаткова мобілізація не потрібна, треба знайти резерви у тилових частинах". І путін підійшов до Києва приблизно на таку ж віддаль, як Гітлер до москви з аналогічними наслідками.
І таких аналогій можна ще приводити, проте слід порівняти успіхи ворога у цій війні з попередньою. Отже, віддаль від москви до Берліна – 1600 км, а від Волги до Праги 2200 км. Водночас від Авдіївки до Покровська – 45 км, а від Вугледара до Гуляйполя – 70 км. І ще 6 км від кордону до Вовчанська. Це порівняльні успіхи тоді та зараз за 1418 днів і ночей при підтримці союзників США і Великобританії тоді та Китаю, КНДР та Ірану з прихильним ставленням США за останній рік зараз.
І не забуваймо що у другій світовій Угорщина та Словаччина були союзниками загарбника Гітлера, а тепер – загарбника путіна. Це до твердження росіян, що у другій світовій вони перемогли б й самі.
У результаті з російського боку 1 220 000 втрат живої сили, з яких убитими до від 300 до 400 тис., понад 150 тис. одиниць ураженої бойової техніки (танки, бронемашини, артсистеми. літаки, гелікоптери, автотехніка тощо), 4155 крилатих ракет, 104 000 БПЛА оперативно-тактичного рівня.
Додаймо практично нейтралізований чорноморський флот зі знищеними флагманом і двома підводними човнами, спалені нафтопереробні заводи, нафтобази, стратегічні та тактичні арсенали, а також багато чого іншого. Такая вот двіжуха! І ніхто не може достеменно пояснити заради чого це все. Ніби сьогодні написав Тарас Григорович: "Гуля наш батюшка, гуля! Ура!.. ура!.. ура! а-а-а..."
І ось розпочався новий етап війни шляхом обстрілів житлових кварталів те енергетики, зі сподіванням зламати дух опору у населення. Тільки за останній наліт 9 січня противник залучив 287 засобів ураження, з яких понад 88% ліквідували. Проте аналогії другої світової показують інше.
Після інтенсивного восьмимісячного бомбардування Лондона, де загинуло від 40 до 43 тис. жителів і було зруйновано 60% будинків та втратили житло 1,3 млн мешканців британці навіть не подумали про здачу, а навпаки згуртувались, щодня зранку йшли на роботу, працювали вцілілі кафе, ресторани та магазини.
І з іншого боку інтенсивні бомбардування альянтами німецьких міст аналогічно привело до посилення опору німців. Видно погано путін вчив історію, коли не розуміє, що беззмістовна жорстокість викликає лише почуття помсти, а не бажання здатися.
Звичайно, що і нам далося це нелегко, досить піти на поле почесних поховань, а тепер вже й на Пасічну. Повністю про наслідки ми достеменно дізнаємося після війни, проте можна сказати що цей екзамен ми витримуємо і витримаємо попри значне число проблем, як у нас, так і навколо нас.
Ці 1418 днів і ночей нас багато чому навчили, а найголовніше, стійкості та віри в себе. Недаремно за даними КМІС на кінець грудня лише 18% українців згодні з передачею росії неокупованих територій, а 62% готові терпіти війну стільки скільки треба.
фото: Фб GeneralStaff.ua