20 діячів з Львівщини увійшли до переліку популяризаторів української мови, на честь яких можна назвати вулиці.
Про це йдеться на сайті уповноваженого з захисту державної мови.
Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь та провідні установи Національної академії наук України склали перелік зі 100 видатних творців, дослідників і популяризаторів української мови, на честь яких пропонують назвати вулиці, площі, мости, сквери чи зупинки громадського транспорту у тих населених пунктах, які вирішили позбавитися радянського минулого.
Як пояснив Тарас Кремінь, сьогодні перед місцевою владою стоїть завдання якнайшвидшого подолання наслідків колонізаторського минулого, тому для пришвидшення перейменування й був складений список видатних українців, які зробили визначальний внесок у розвиток та утвердження української мови.
Однак тут не враховано тих, чиї імена вже є в географічних назвах чи об'єктах топоніміки.
"Зрозуміло, що ініціатива має виходити від мешканців тих населених пунктів, в яких будуть перейменовувати географічні назви та об'єкти топоніміки. Завдання місцевої влади – дослухатися громади, академічних установ, провідних університетів. Певен, що цей узгоджений список буде в пригоді всім, в тому числі й за кордоном, хто вже зараз хоче увічнити в назвах вулиць, бібліотек чи скверів імена будівничих – захисників української мови, культури, нації" – зазначив Тарас Кремінь.
У цей перелік потрапили 20 діячів, які народилися чи проживали на території Львівської області:
- Возний Теодозій (1928, с. Малосілки, Львівська область – 1992, Львів; мовознавець, вчений-славіст, доктор філологічних наук, професор, вивчав словотвір дієслів, один з перших фахівців дослідження дитячого мовлення в Україні);
- Горбач Олекса (1918, с. Романів, Львівська область – 1997, Райхельсгайм-Берфурт, Німеччина; філолог, славіст, україніст, педагог, видавець, професор університету Франкфурта над Майном, УВУ, УКУ в Римі, дійсний член НТШ);
- Демський Мар'ян (1935, с. Липівці, Львівська область – 1995, Львів: мовознавець, професор, доктор філологічних наук; досліджував проблеми сучасної української мови, зокрема фразеології, історії українського мовознавства, діалектології; у співпраці з А. Бурачком та Б. Якимовичем автор першого українсько-російського "Словника для військовиків").
- Іваничук Роман (1929, с. Трач, Івано-Франківська область – 2016, Львів; письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, один з організаторів Товариства української мови імені Т. Шевченка; провідними ідеями його творів є відродження історичної пам’яті, утвердження свободи, національної й культурної самобутності українського народу);
- Кобилянський Броніслав (1896, с. Хотимир, Івано-Франківська область – 1986, Львів; мовознавець, педагог, кандидат філологічних наук; проводив ряд наукових досліджень у галузі історії української мови, етимології, діалектології);
- Ковалик Іван (1907, с. Млинів, Польща – 1989, Львів; мовознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор; займався питаннями загального мовознавства, історії мовознавства, історії фонології, лексикології і семасіології, термінології, лексикографії; досліджував мову Т. Шевченка, І. Франка, В. Стефаника; автор створення на ґрунтовних наукових засадах монументального словника мови художніх творів Франка в умовах відсутності повного академічного видання усієї спадщини письменника);
- Комаринець Теофіль (1927, с. Передмірка, Тернопільська область – 1991, Львів; літературознавець, фольклорист, доктор філологічних наук, професор; займався дослідженням теорії та історії української літератури 18-20 століть, зокрема історія напрямів, методів, стилів і жанрів, українське бароко, творчість Т.Шевченка, І.Франка, С.Руданського, Лесі Українки, а також український фольклор);
- Коструба Петро (1903, с. Стара Ягільниця, Тернопільська область – 1979, Львів; вчений-мовознавець, педагог, дійсний член НТШ; автор наукових статей, курсу лекцій "Фонетика сучасної української літературної мови");
- Луцький Юрій (1919, с. Янчин, нині с. Іванівка, Львівська область – 2001, Торонто, Канада; літературознавець, літературний критик, славіст, видавець, перекладач, один із найплідніших дослідників творчості Пантелеймона Куліша на еміграції);
- Пріцак Омелян (1919, с. Лука, Львівська область – 2006, Бостон, США; американський науковець українського походження, філолог, сходознавець, історик; співзасновник Міжнародної асоціації україністів, президент Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів; редактор багатьох наукових часописів);
- Рабій-Карпінська Софія-Євгенія (1908, Самбір, Львівська область – 1997, м. Макомбі, США; мовознавиця-діалектологиня, дослідниця бойківських говірок);
- Редько Юліан (1905, с. Дернів, Львівська область – 1993, Львів; мовознавець, письменник, перекладач, доктор філологічних наук, почесний член НТШ, фахівець з української антропонімії, дослідник проблеми української ономастики);
- Рудницький Михайло (1889, Підгайці, Тернопільська область – 1975, Львів; літературний критик, літературознавець, письменник, поет, перекладач, член поетичного угрупування "Молода Муза", дійсний член НТШ, доктор філософії, професор Львівського університету, випускник Сорбонни (Франція) і Львівського університету);
- Сеник Ірина (1926, Львів – 2009, Борислав, Львівська область; поетеса, активна громадська діячка, талановита вишивальниця, дисидентка, стояла біля витоків визвольного руху, була зв'язковою Р. Шухевича, член Української Гельсінської групи);
- Сімович Василь (1880, с. Гадинківці, Тернопільська область – 1944, Львів; мовознавець, філолог, культурний діяч, дійсний член НТШ; поєднував ідеї структуралізму з потебнянським підходом до мови як вияву духовності нації);
- Смаль-Стоцький Степан (8 або 9 січня 1859, с. Немилів, Львівська область – 1938, Прага, Чехословаччина; мовознавець, педагог, літературознавець; уклав першу шкільну граматику української мови (4 видання: 1893, 1907, 1922 і 1928); завдяки його заходам введено (1893 р.) фонетичний правопис у середніх школах Буковини);
- Шалата Михайло (1937, с. Бертишів, Львівська область - 2020, Дрогобич, Львівська область; літературознавець, письменник, громадський діяч, педагог, поет, критик, кандидат філологічних наук, професор Дрогобицького педагогічного університету, засновник Дрогобицької "Просвіти").
- Шило Гаврило (1910, с. Дерев'яне, Рівненська область – 1998, Львів; мовознавець, діалектолог, лексикограф, доктор філологічних наук, професор Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка; підготував "Лінгвістичний атлас говорів Наддністрянщини" і "Наддністрянський регіональний словник").
- Яременко Порфирій (1910, Львів – 1989, Львів; історик української літератури, педагог, професор Дрогобицького університету ім. І. Франка, автор низки монографій та статей; сфера зацікавлення – українська полемічна література).
- Яцик Петро (1921, смт Синьовидсько Вижнє, Львівська область – 2001, Торонто, Канада; канадський підприємець українського походження, відомий меценат, філантроп, який ще до незалежности України підтримував численні українознавчі наукові проєкти, засновник Міжнародного благодійного фонду "Ліга українських меценатів", справжній поборник національної української ідеї, ініціатор проведення в Україні першого мовного конкурсу серед молоді).
Додамо, на території Львівської ОТГ планують перейменувати 53 вулиці, названі на честь російських та радянських діячів.
