Андрій Кавецький: Земельний мораторій спричинює зловживання і корупцію на місцях
Розмова з начальником Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Андрієм Кавецьким.
Розмова з Андрієм Кавецьким, начальником Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, про запровадження ринку землі та найближчі зміни в роботі земельного відомства.
Чи не передчасним є відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні?
Вирішення питання зняття мораторію з продажу сільськогосподарських земель є актуальним, в контексті потреб суспільства та євроінтеграційних процесів, які відбуваються в державі. Переважним тут має бути задоволення потреб громадян, на підставі виважених рішень, які обговорюватиме усе суспільство. Для нашої служби важливим та беззаперечним фактором є виконання прийнятих законодавчих актів, Урядових ініціатив, забезпечення роботи сервісів Держгеокадастру на високому рівні. Сьогодні наша держава, громади та власники паїв більше втрачають від дії мораторію, оскільки ця заборона спричинює зловживання і корупцію на місцях.
Наприклад, за даними нашого моніторингу, лише в Городоцькому районі Львівщини не одна тисяч гектар сільськогосподарських земель за межами населених пунктів обробляються без офіційних дозволів цього року. В масштабах області цю цифру вартує помножити, як мінімум, на двадцять. Тобто користувачі домовились, невідомо на яких умовах, з головами сільрад і займаються сільським господарством на цих землях. Їм це вигідно, адже штраф за обробку землі становить 1000 гривень, а офіційна вартість оренди в середньому, у цьому районі – 5000 гривень. До того ж стягнути штраф з такого сірого підприємця можна лише за рішенням суду, а перед тим сільськогосподарська інспекція має звернутись до правоохоронних органів. Останні проводять слідчі дії, і часто з незрозумілих причин їм не вдається довести склад злочину. Тяганина зі слідством, судами і сплатою штрафу затягується, зазвичай, на декілька років. Від цього лише втрачає держава і громади. Необхідно вносити зміни в законодавство, які передбачатимуть не лише збільшення штрафних санкцій, але й посилення повноважень інспекторів, наприклад, нададуть їм можливість звертатись прямо до суду, а також відповідальність з боку представників місцевого самоврядування і підприємців. Чи зобов'язати місцевих голів повідомляти про такі факти, а якщо вони ігноруватимуть такі повідомлення, то притягати їх до відповідальності. Наведення ладу в питанні оренди сільськогосподарських земель дозволить залучити в місцеві бюджети додатково сотні тисяч гривень. А це для громад можливість розвитку: ремонти, благоустрій, нові дороги.
На моє переконання, в законі про ринок землі також необхідно передбачити гарантії її раціонального і дбайливого використання, адже це наше національне надбання та наш головний ресурс. Важливо також для суспільства унеможливити можливість її купівлю іноземцями. Про це багато говорять і для цього в проекті закону передбачають моніторинг нових власників таких земель Мінюстом. У випадку, якщо є хоч 1% іноземних інвестицій у компанії, то протягом року вона має позбутись права на придбану земельну ділянку. Так наразі передбачено в проекті закону. Я ж вважаю, що необхідно також усунути з нового ринку своїх спекулянтів, різноманітних спритників. Для того закон має передбачити норму про позбавлення нових власників сільськогосподарських земель права протягом перших десяти років здавати її в оренду та суборенду. Якщо власник протягом цих десяти років нічого на землі не робить, то автоматично втрачає право володіти землею. Разом з високими ринковими цінами на землю така норма стане дієвим запобіжником від спекулянтів.
Вважаю, що закон про ринок землі потрібен суспільству ще й тому, що він покладе край порушенню конституційного прав громадян вільно розпоряджатись своєю землею. І не слід того боятись, адже, за даними соціологічного опитування, лише 7% українців мають намір продати свої паї. Переважно це люди, які вже не живуть в селі, успадкували земельні наділи від батьків, але не мають можливості обробляти їх самостійно. Натомість сьогодні продати свою землю вони можуть лише вдавшись до тіньових схем і порушення закону. А у більшості випадків їхні недоглянуті землі без їхнього відома незаконно передають агрофірмам, і, відповідно, люди нічого не отримують за їхню обробку. Тобто ринок сільськогосподарських земель сьогодні в Україні функціонує, але він є нелегальний і незаконний. Новий закон покінчить з цією практикою.
Земельна реформа передбачає кардинальну зміну функцій Держгеокадастру?
Так, і це є важливою передумовою її проведення. Державний земельний кадастр має перетворитись на єдину базу земель всіх форм власності в Україні, а наша служба – в сервісну службу з його обслуговування. Основними розпорядниками земель будуть їхні власники – місцеві громади і громадяни. Всі послуги з оформлення витягів, актів вони отримуватимуть в електронному вигляді без жодного контактну з державними чиновниками у чітко визначені терміни. Таким чином мінімізуватимуть корупційні ризики в процедурі оформлення документів на право власності чи оренду землі.
Хто отримає кошти від продажу сільськогосподарських земель державної форми власності після затвердження реформи, і яким буде їхнє призначення?
Ми зможемо про це говорити лише після прийняття всіх необхідних законів, відповідних законодавчих актів. Зараз гроші від оренди таких земель надходять в місцеві бюджети. Можемо наразі прогнозувати, що в умовах децентралізації, після відкриття ринку сільськогосподарських земель, їхніми головними розпорядниками будуть місцеві громади, отож у випадку, якщо вони ухвалять рішення про їхній продаж, то гроші надійдуть на їхні рахунки і вони ж будуть розпоряджатися щодо того, на які цілі їх використовувати. І це правильно, на мою думку, оскільки люди на місцях краще знають потреби і проблеми, які їм необхідно спільно вирішувати. Єдине, що в будь-якому випадку, згідно європейських вимог, громади не можуть одночасно і розпоряджатись землею, і контролювати процес її продажу. Контролюючі функції необхідно зберегти за державою через відповідні контролюючі органи.
Держава має зберегти контролюючі функції також з огляду на необхідність виконання нею зобов'язань, які вона взяла на себе, наприклад, перед учасниками бойових дій, бійцями АТО-ООС. Мені важко назвати на Львівщині громаду, яка би з власної ініціативи виділила би в межах населеного пункту ділянку 2 га для атовця. Абсолютна більшість земельних наділів для них узгоджує і видає наше управління поза межами населених пунктів. І навіть в таких ситуаціях інколи виникають непорозуміння та конфлікти. Хочу наголосити, що згідно рішення Конституційного суду, Держгеокадастр не зобов'язаний погоджувати з місцевою владою свої рішення про виділення таких земельних ділянок. Ми це робимо винятково у випадках, якщо є декілька претендентів на один і той же наділ з власної ініціативи. Також хочу закликати всіх учасників АТО-ООС скористатися своїм правом і звертатися до Держгеокадастру зі заявами про виділення землі. Ми нікому не відмовляємо, навіть якщо бачимо і зустрічаємося зі невдоволенням з боку інших громадян. Адже в своїх діях керуємось лише законом.
Наприклад, зараз до нас звернулись учасники АТО-ООС з проханням виділити їм землю поблизу Дублян. Попри те, що в цьому випадку на це було погодження від міського голови, деякі мешканці виступили проти. З іншого боку, закон у цьому випадку на боці учасників АТО-ООС. На рівні Львівської облдержадміністрації прийняли рішення створити робочу групу для врегулювання цієї ситуації.
Децентралізація і адміністративно-територіальна реформа неможлива без остаточного узгодження меж населених пунктів. Чи завершили цю роботу на Львівщині?
Центр державного земельного кадастру, Інститут землеустрою і приватні організації зараз працюють над цим. Мають до нового року затвердити межі всіх населених пунктів. Це складний і тривалий процес. Спочатку проводиться зйомка, наносяться актуальні межі, далі зі всіма населеними пунктами погоджується акт, проводиться експертиза, наступний етап – рішення сесій місцевих органів влади, після того вся ця інформація вноситься в базу ДЗК.
Для чого потрібні ортофотоплани і 3-D моделі місцевості в ДЗК?
Це важлива складова реалізації програми "Держава в смартфоні". Наша ціль – надати користувачам ДЗК максимально повну інформацію про земельні ділянки: рельєф, корисні копалини, водні ресурси. І цей проєкт вже реалізують, а Львівська і Волинська області стали першими в Україні, де провели зйомку з літака для створення детального плану і 3-D моделі. Всю інформація після обробки закладуть в ДЗК і громади зможуть нею користуватися. Ці результати стануть основою для створення першої в Україні цифрової топографічної бази даних, фундаментом для створення Національної інфраструктури просторових даних.
Є чимало власників, наприклад, ділянок під садівництво і городництво, так званих шести соток, які давно ними користуються, але які не поспішають їх вносити в Державний земельний кадастр. Чи втратять вони право власності на них, якщо не зроблять того з власної ініціативи?
Ні, адже їхній Державний акт на право власності на землю є дійсним. Проте, звертаю увагу громадян, підприємств всіх форм власності на те, що необхідно внести дані про земельні ділянки у державний реєстр заради наповнення бази даних Державного земельного кадастру. Ваша дія з реєстрації речових прав належного Вам майна забезпечить додатковий захист Ваших прав, значно спростить розпорядження своєю власністю в майбутньому, і стане Вашим внеском у розвиток держави в смартфоні. Адже зараз завершується інвентаризація земель державної власності, а з нового року, гадаю, розпочнеться інвентаризація земель всіх форм власності. Є відповідне доручення уряду, яке потрібно виконати. Вся інформація про власників і про земельні наділи зберуть в одній базі. Саме це дозволить нам в майбутньому уникнути будь-яких непорозумінь і надавати якісні сервісні електронні послуги Держгеокадастру на земельному ринку.