Андрій Петрух: Коронавірус постійно змінюється
Розмова з головою обласної організації Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини Андрієм Петрухом.
Варіанти розмовляють з кандидатом медичних наук, лікарем-лаборантом імунологом вищої категорії, головою обласної організації Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини, засновником компанії Медіс Андрієм Васильовичем Петрухом (АВП), а також керівником діагностичного підрозділу Медіс Андрієм Андрійовичем Петрухом (ААП).
Як багато медики вже дізнались про Covid-19, адже епідемія триває понад пів року?
АВП: Епідемія є і це факт. Її поширення набуло характеру пандемії, і це також ні в кого не викликає жодних сумнівів. Це новий вірус і з ним людський організм ще не зустрічався під час свого еволюційного розвитку. Насправді людству пощастило, що новий вірус з'явився вже після того, як вчені реалізували масштабний міжнародний проєкт "Геном людини" (1990-2003), тобто навчились розшифровувати гени людини. Це дозволило їм вийти на високий рівень генетичної діагностики. Вже давно відомо, що летючі миші є переносниками інфекційних захворювань, у США кожен студент-медик знає, що спелеологи хворіють на вірусні захворювання саме з групи корони. Але ось цей новий вірус також ще має шиповидний фрагмент, який є в геномі гризунів, що живуть за тисячу кілометрів на острові в Тихому океані (їх ще занесли в Червону книгу).
Тобто вірус могли створити штучно?
АВП: Я не хочу робити подібних заяв. Лише хочу сказати, що збудник вірусу має атипову дію, і саме тому у багатьох людей виникає ілюзія, що захворювання немає, а тому можна нехтувати всіма заходами безпеки. Те, що в нас зараз немає високого рівня смертності, є передусім результатом жорсткого карантину, який запровадили в березні, і який реально стримав хвилю швидкого розповсюдження епідемії. За цей час люди привчились носити маски, дотримуватись дистанції у спілкуванні, вимогливіше ставитись до проведення великих акцій тощо. Відбулись зміни в їхній поведінці, а це також дало свої позитивні результати. Але є й такі, хто продовжує нехтувати новими правилами, організовують, наприклад, весілля після яких люди опиняються в лікарні.
Що Ви розумієте під атиповістю коронавірусу?
АВП: Якщо взяти відомі інфекційні хвороби, наприклад, холеру чи тиф, то інформація відклалась в нашому геномі. Якщо в Середньовіччі була епідемія, то вмирало 30-70%, а залишались ті, хто мав більшу генетичну опірність. Ми не кажемо, що вже не варто боятися холери чи тифу, але наш організм генетично, наша імунна система, яка спирається на певний масив інформації, вже більш-менш готовий до опору подібним захворюванням. Якщо ж говорити про коронавірус, то бачимо, що це щось зовсім нове. Ми вперше у своїй еволюції зустрілись з подібним збудником. Сьогодні цей вірус вже ідентифікували, розшифрували його геном, і це справді окремий вірус групи коронавірусів, якого раніше не було.
У чому я, як лікар-імунолог, бачу атиповість? По-перше, це нетиповий клінічний перебіг захворювання: легке недомагання, пневмонія і такий дивний симптом, якого я ніколи раніше не зустрічав, як втрата нюху. Серед інфекційних хвороб є всілякі симптоми, але якраз цього симптому (втрата нюху) – не пригадую. Атиповість перебігу захворювання також виявляється у тому, що в одному випадку помирає молода людина без жодного обтяжливого анамнезу, а в іншому випадку може бути так, що людина потрапляє в лікарню зі середнім перебігом захворювання (або комп'ютерна томографія показує двосторонню пневмонію), а симптомів немає.
Другий момент у тому, що атиповість виявляється в самій імунній відповіді. Це питання для ґрунтовного вивчення. Знаю, що вчені виявили 28 антитіл, які виробляються та є активними проти цього вірусу. Разом з тим є класична відповідь нашої імунної системи на будь-який антиген, який потрапляє в наш організм. Це імуноглобулін М, потужні шестигранні імуноглобуліни, які одночасно можуть захоплювати 6 антигенів в себе. Вони діють від першого до трьох тижнів захворювання. А потім є імунна відповідь у формі імуноглобуліну G, які з'являються і дають нам певний час на захист організму від збудника з яким організм вже контактував. Цей імуноглобулін може бути в організмі людини все життя, а може вироблятись п'ять років, як до гепатиту. Чи якихось пів року, як у випадку з грипом.
І нарешті імуноглобуліни А, коли імунітет є не лише в організмі, але на наших слизових, тобто на воротах нашого організму. Імуноглобулін А активізується тоді, коли вже відомий збудник знову потрапляє на слизову. Тому у випадку з коронавірусом ми можемо говорити поки що лише про М і G. Але у цьому випадку ми також спостерігаємо, що глобуліни М з'являються майже одночасно з глобулінами G. Тому поки що немає відповіді на те, скільки часу захищає наш організм глобулін G. Є певні теоретичні розрахунки, але чи можна їм вірити?
Коронавірус може бути безпосередньо причиною смерті людини чи це супутнє захворювання, яке призводить до ускладнень та смерті?
ААП: Будь-які проблеми з дихальною системою можуть надалі тягнути за собою ускладнення хвороб, які вже є в організмі. Але прямої залежності немає. У пацієнтів з онкологією, діабетом чи ожирінням імунна система перебуває під пресингом, але вона справляється і ці люди живуть. Але якщо їм ще повісити таку гирю проблем, навіть тимчасових, дотичних органів дихання, то це вже небезпечно. Є основний діагноз – та чи інша хвороба, і є стан, який стає безпосередньою причиною смерті. Безпосередньою причиною смерті може бути виражена дихальна недостатність, але основним діагнозом буде інфікування коронавірусом.
Якщо людина важко переносить коронавірус, то це може бути причиною смерті. Коронавірус можна вважати хворобою, яка викликає смерть. Але маємо питання: в яких груп людей? Тому що в кожній країні це проявляється зовсім інакше. Ми бачили, що в Італії чи Іспанії смертність була високою, але в інших країнах Європи статистика смертності була іншою. В Україні літніх людей ця хвороба зачепила не так сильно. Тут величезне поле для діяльності науковців, щоб зрозуміти, що саме є причиною: мутації, етнічні особливості чи стиль життя людей.
АВП: Статистика свідчить про те, що коронавірусом менше уразилось населення тих країн, де системно проводили БЦЖ – протитуберкульозну вакцинацію. Високорозвинуті країни (США та Канада) свого часу відмовились від вакцинації БЦЖ населення, а всі, хто приїздив в ці країни, лише проходили жорсткий контроль щодо наявності туберкульозу. І виявилось, що саме в цих країна найбільш небезпечно розвивається епідемія коронавірусу. Тому я хочу зробити практичний висновок про те, не треба боятися вакцинації, тому що в майбутньому нехтування цим може стати шкідливим для всього суспільства.
Чи варто цього року вакцинуватись проти грипу?
АВП: Вакцинація – це не груба інтервенція, специфічне навантаження на нашу імунну систему. Наш організм щодня контактує з різними збудниками, але ми хворіємо лише в конкретних випадках. Тому вакцинуватися від грипу потрібно. До того ж є такий дивний феномен, що хто системно вакцинується від грипу, то в того менший ризик атеросклерозу.
З чого складається і як відбувається лабораторно тестування на коронавірус?
АВП: Почнімо з принципів тестування. Тест ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) – це детекція (встановлення) самого збудника. Цей тест показує на те, чи є збудник на слизових в людини незалежно від того, чи вона хвора чи здорова, чи вже перехворіла або лише сьогодні мала контакт з хворим. ПЛР – це складна генетична діагностика, яка вимагає проведення аналізів в режимній лабораторії, адже мова йде про серйозного збудника. Важливо досліджувати імуноглобуліни, робити тести ІФА (імуноферментний аналіз), які вказують на те, як імунна система реагує на збудника, і чи побачив його наш організм чи ні. Зважаючи на наш досвід я раджу зробити одночасно тести на імуноглобуліни М та G, тому що реакція нашого організму на збудник атипова. ПЛР є стандартом в Європі.
Схоже на те, що тестування – це лотерея, оскільки нема гарантії, що людина здорова?
АВП: Так, це лотерея. Можна зробити тест, вийти, зайти в маршрутку, від когось заразитися і захворіти, але результат тесту, який буде лише наступного дня, покаже, що людина здорова.Якщо говорити за будь-які тести, то скрізь є своя межа точності. Також треба розуміти, що цей тест показує. Наприклад, ПЛР-тест вказує на те, чи є у людини на момент забору (в носі чи в горлі) вірус. Відповідно, на пізніх стадіях хвороби, коли організм вже майже здолав хворобу, то його в носі наче вже не буде. Але він ще може бути в крові, а організм з ним ще буде боротись. Наразі ПЛР-тест є найкращим стандартом, бо якщо вірус знаходиться в горлі чи носі, то є ризик, що ця людина може заразити інших.
Країни вимагають від туристів негативний результат ПЛР тесту не пізніше 72-48 годин до в'їзду в них. То такий тест не буде гарантією того, що людина здорова?
АВП: Саме так. Зрозуміло, що вони хочуть знати, що турист в останні два дні був здоровий, але 100% гарантії немає. До того ж ПРЛ-тести на коліні не роблять, це складна процедура, яка займає менш як добу.
Пишуть, що в аеропортах ПРЛ-тести за годину роблять?
АВП: За годину часу беруть мазок, а потім ще багато годин триває дослідження.
Як довго збудник може бути в горлі чи в носі людини?
АВП: У кожного свої нюанси. У когось може три дні, а в іншого – три тижні. Поки імунна система його не ідентифікує. Поки немає симптоматики, то потрібно вичекати хоча б до 14 днів. У цьому й найбільша проблема коронавірусу. Якщо з грипом все зрозуміло (піднялась температура, людина стала заразною, її потрібно треба ізолювати), то під час коронавірусу більшість людей ходить вулицями, і навіть не здогадується, що вони можуть когось заразити. Вони, можливо, втратили нюх (чи взагалі нічого не відбулося), але їхній ПЛР-тест буде позитивним. Тобто, вони заражають інших.
Чи можна казати, що суспільство не завжди адекватно реагує на виклики, які пов'язані з коронавірусом?
ААП: Це наслідок того, що люди та влада зустрілись з чимсь новим. Не виробили ще стандартів чи протоколів, немає історичного досвіду, як потрібно поводитися у подібному випадку. Хоча я пригадую, як у 2003 році під час епідемії SARS, яка не дуже поширилась у світі, в аеропортах також проводили термометрію. Кожна країна має робити все для того, щоб знизити ступінь поширення вірусу. Щодня маємо нову інформацію про нову хворобу, і тому щодня можуть бути нові розпорядження, нові зміни. Наприклад, Хорватія спочатку вимагала в українських туристів ПЛР-тест за 72 години до моменту виїзду за кордон, згодом – 48 годин з моменту отримання результату, а ще згодом – 48 з моменту здачі.
У Львові зобов'язали спочатку проводити ПЛР-тестування для всіх працівників закладів харчування, щоб вони могли вийти на роботу. Але потім побачили, що фінансово це просто неможливо, то тоді спростили та просили робити принаймні на імуноглобуліни М. І це також мало свій ефект. Наша лабораторія тестувала багато компаній. Були різні ситуації. Варто знову згадати про велике фінансове навантаження на бізнес, і тому й вирішили, що у них будуть хоча б вимірювати температуру працівникам на роботі. Тут маємо проблему балансу. З одного боку, потрібно зупинити поширення коронавірусу, а з іншого – треба не забувати й про економіку. Можна, звісно, її зупинити, але тоді буде ще більша біда від масового голоду.
Спостерігаємо певну невпорядкованість. Спочатку була панацея, експрес-тести, які китайці успішно продавали всьому світові. Але потім побачили, що експрес-тести неточні, і вже зараз всі про них забули, хоча ще 2-3 місяці тому за ними так бігали та переплачували шалені гроші. Це все наслідок того, що жодна країна точно не знає, що робити, тим більше з огляду на місцеві нюанси. Регулярно бачимо, що влада шукає якийсь вихід, і дай Боже, щоб його знайшла. Але хвороба також постійно змінюється.
Що потрібно для того, щоб скласти тест у лабораторії Медіс?
АВП: Необхідно попередньо залишити заявку на гарячій лінії. Адміністратор обробить заявку та узгодить дату та час.
Тобто не можна самому обрати час тестування?
АВП: Ні, можете. Вам нададуть перелік вільних годин. Тестування проводиться з запасом в пів години, щоб пацієнти не перетинались. Це зробили заради безпеки пацієнтів, а також для безпеки тих, хто проходить інші медичні обстеження у нас. Для ПЛР-тестування ми повністю розділили потоки пацієнтів, виокремили спеціальні відділення, де працює медична бригада в режимі посиленої безпеки.
У лабораторії Медіс відбувається лише забір чи також проводиться й саме дослідження?
АВП: У Львові є два типи лабораторій. Державні, де для тестування потрібно мати скерування лікаря, яке видають, якщо в людини є симптоми захворювання. Неможливо просто прийти в державну лабораторію та пройти тестування. Послугами приватних лабораторій може скористатись будь-хто за власним бажанням та потребою, зокрема, й ті, хто збирається їхати за кордон чи тільки повернулись з-за кордону. Наша лабораторія має акредитацію згідно з якою ми співпрацюємо з додатком для обсервації "Дія. Вдома". У державних лабораторіях часто утворюються черги на тестування, яке відбувається безкоштовно. У нашій лабораторії черг немає. Тому також є різниця і в термінах виконання.
Скільки треба чекати на результат ПРЛ-тесту у вашій лабораторії?
АВП: Зазвичай результат готовий через три робочих днів. Також маємо пришвидшений тест – до 30 годин, тобто на другий день після складання тесту.
Але вимога, наприклад, тієї ж Хорватії для українських туристів щодо ПЛР-тесту не пізніше як за 48 годин, означає, що для більшості українців Хорватія залишається закритою?
АВП: Це справді проблема, і тим, хто хоче їхати на відпочинок в Хорватію чи в інші країни, які вимагають результатів ПЛР-тестів за короткі терміни, можна лише поспівчувати. Якщо скласти навіть пришвидшений тест, то можна застрягнути в чергах на кордонах. Найкраще користуватись літаком.
Чи проводяться у Львові наукові дослідження коронавірусу?
АВП: Медики Медіс спільно з кафедрою інфекційних хвороб Львівського медичного університету ініціювали проведення наукового моніторингу пацієнтів у яких виявили глобуліни G. Ми пропонуємо пацієнтам, які перехворіли на коронавірус, через три місяці, а потім ще через шість місяців, зробити повторні тести. Такий моніторинг дозволить нам зафіксувати зміни та зрозуміти те, наскільки напруженість імунітету є вираженою саме на цей збудник. Це потрібно для того, щоб зрозуміти, що саме відбувається з імунітетом. Тому що ходять сенсаційні інформації: падає – не падає, зменшує – не зменшується. Але реальної відповіді на ці запитання немає якраз через відсутність спостережень. Що буде далі, направду, хвилює. Зараз всі свідомо чи несвідомо думають про вакцину. Людство вже 20 років б'ється над вакциною проти СНІДу, і, на жаль, вже ніби готова вакцина не витримала тестувань на хворих. З цим вірусом нам доведеться жити й надалі.
Що вдалося зробити в межах моніторингового дослідження?
Ми провели підготовчу роботу, склали базу даних пацієнтів, які мають позитивний імуноглобулін G, де збираємо інформацію про них згідно з анкетою, яку розробив професор Олександр Зінчук. Коли закінчиться збір інформації, то зможемо зробити перші узагальнення та висновки. Перший повторний пацієнт до нас прийде в першій декаді вересня для того, щоб подивитися, що відбулось з його імуноглобуліном G. Це дослідження вкаже нам на те, як тримається імунітет, і це буде кількісний показник. Важливо, щоб пацієнт знав про те, чи в нього зберігся імунітет чи падає, і тому треба бути обережним. Усі люди, які зголосяться до участі в цій моніторинговій програмі, отримають знижку 50% на складання повторних тестів. Чим більше людей захоче дізнатися про себе правду, тим більша у нас буде вибірка. Тоді й точність наших висновків буде вищою.