article

Бедленди Львівщини

Наталя Антонишин
понеділок, 6 червня 2016 р. о 22:25

Техногенно-екологічні проблеми Сокальщини та Борислава.

За сприяння Freedom House та Міністерства закордонних справ Норвегії в рамках проекту "Дрон-погляд на зони екологічного лиха Львівщини".

Вчений-географ, доцент географічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Євген Іванов став волонтером проекту "Дрон-погляд на зони екологічного лиха Львівщини" восени 2015 року.

Дрони відкривали для нього нові можливості в наукових дослідженнях, що пов'язані з вивченням екологічних проблем, перед усім, змін ландшафтів гірничопромислових територій Львівщини.

Саме від Євгена Іванова Варіанти вперше почули про бедленди або погані землі.

Євген Іванов
Євген Іванов

Так вчені називають найбільш знищені природно-антропогенними процесами ділянки, зокрема: терикони, відвали, кар'єри, відстійники, що утворилися внаслідок діяльності гірничопромислових підприємств.

Радянська індустріалізація другої половини ХХ ст. супроводжувалась інтенсивним розвитком гірничодобувної промисловості на Львівщини.

Сьогодні частина підприємств не працює, а території, де вони були розташовані, потерпають від наслідків діяльності людини: ґрунти забруднені важкими металами, просідають або підтоплюються, заболочуються, розвиваються ерозія, карст.

Самовідновлення цих територій відбувається вкрай повільно, і людина, яка колись призвела до такого стану, в цій ситуації може та повинна допомогти цим процесам.

Вчені-географи шукають відповіді на ці запитання, адже кожна ситуація є унікальною і тому єдиного рецепту не існує.

На Львівщині, за даними Євгена Іванова, близько 2,6 % площі області охоплено гірничодобувною діяльністю.

Відвали, кар'єри, хвостосховища, відстійники і водосховища займають 1,6 % території. Підтоплено і заболочено – 0,4 %, просіданням і карстом – 0,6 %.

Забруднених земель на Львівщині налічується 0,13 тис. кв. км, а повністю знищених ґрунтів – 0,02 тис. кв. км.

Значні площі бедлендів знаходяться навколо вугільних підприємств у Сокальському районі, де волонтери проекту побували у травні.

Бедленди Сокальщини

Площа відвалів гірських порід, що виникли внаслідок видобування кам'яного вугілля у Сокальському районі, становить понад 285 га землі. Усього в районі гірничими виробками підроблено близько 62 кв. км. Просідання земної поверхні максимальне в околицях Червонограда, Соснівки і Гірника, де проживає більшість населення району і зосереджено основні промислові об'єкти й інженерні комунікації. Протягом 2013-2015 рр. кошти на вирішення проблем Львівсько-Волинського вугільного басейну з обласного екологічного фонду не виділялись. На 2016 р. не передбачено виділення коштів. Департамент екології Львівської ОДА

Шахта "Межирічанська" вразила чистотою і порядком на поверхні території.

Обладнання середини минулого століття продовжує працювати і забезпечує видобування вугілля, яке відвантажується у вагони прямо на шахті.

Відходи відвозяться на породний відвал, що розташований поблизу.

шахта "Межирічанська"

"Пожеж на нашому відвалі не буває, адже у нас слідкують за температурним режимом, проводяться роботи з рекультивації. Біля підніжжя відвалу засаджена зелена зона, наші працівники там відпочивають", – розповідають працівниці шахти.

Головний еколог ДП "Львіввугілля" Володимир Лазар запевнив нас, що особливих проблем з екологією на шахті немає.

От лише котельня не переобладнана новими фільтрами, а тому є основним джерелом шкідливих викидів в атмосферу.

Цю проблему вирішити складно. Власних грошей для модернізації котельні підприємству не вистачає. Загалом на території шахти є одинадцять джерел викидів в атмосферу, зокрема, шість організованих і п'ять неорганізованих.

Наступним пунктом нашої експедиції стала шахта "Візейська", на якій ще у 2009 році припинили видобуток вугілля, і яка досі знаходиться у стадії закриття.

На неї ми попали не з парадного, а з чорного входу, оминувши охорону.

Це було, насправді, зробити нескладно, довелось лише проїхати селом Сілець і пройтись через сосновий лісок.

Сілець – досить незвичне село, адже всі будинки та дороги в ньому окантовані яскравою жовтою стрічкою трубопроводу.

Ця незвична деталь стала першим свідченням того, що на цих територіях не все так благополучно з екологією, як нам розповідали на шахті "Межирічанській".

"Це газопровід, – пояснює нам Євген Іванов, який провів своє дитинство та юнацькі роки в сусідній Соснівці і де до сьогодні живуть його батьки. – Просідання земної поверхні унеможливлює прокладання труб в землі, тому його ведуть зверху".

трубопровід у селі Сілець

Процеси просідання земної поверхні відбуваються в районі шахт внаслідок активного підземного розроблення кам'яного вугілля.

Ґрунти також осідають під вагою териконів, хвостосховищ і відстійників.

Загалом процеси просідання простежуються на площі 65 кв. км. Глибина просідання коливається в межах від 0,6 до 3,5 м і може досягнути в кінці видобутку 4,2 м.

Цей процес активно змінює природне оточення. У місцях просідання земної поверхні відбувається підтоплення підземними водами та її заболочення.

шахта "Візейська"

Населення міст Червонограда і Соснівки, селища Гірник, сіл Сілець, Межиріччя, Бендюги, Волсвин і Городище щороку страждає від техногенних повеней.

Мешканцям Сільця цього року, щоправда, пощастило. Не було снігу взимку, бо весною тут навіть доріг не видно, все зазвичай заливається повеневими і паводковими водами.

"Мої батьки мали город на окраїні Соснівки. Цього року його закинули, бо постійно заливає водою. Неможливо нічого посадити, бо копнеш лопатою, а там – одна вода.

Років десять тому, шахти "Візейська" та "Надія" відпрацювали гірничі виробки й утворилась штучна водойма, і вода постійно прибуває", – розповідає Євген.

За розмовою ми швидко досягли шлагбаума, яким позначений вхід на шахту "Візейська".

Шахта розташована поруч з Червоноградською збагачувальною фабрикою і має спільний породний відвал, що тягнеться далеко за обрій.

Ландшафти на його схилах і є предметом наукових спостережень Євгена.

"Людина своєю діяльністю змінює ландшафти. Ми вивчаємо наслідки цих змін, тобто процеси, які відбуваються на ділянках, що були змінені людиною, і тих, що знаходяться навколо них", – пояснює Євген.

Дрон робить два прольоти, фіксуючи на фото територію відвалу, шахти і збагачувальної фабрики.

В останній момент перед нами зі сторони фабрики з'являється вантажівка, що зупиняється під відвалом і екскаватор починає завантажувати в неї породу.

"Напевне, це возять породу, щоб гасити пожежу на териконі", – припускає Євген.

Терикони – це штучні гори, створені людиною. У випадку териконів, створених з відвалів породи внаслідок видобутку кам'яного вугілля, йдеться про небезпечні екологічні території, для яких характерні високий рівень хімічного та радіоактивного забруднення.

Вони містять такі токсичні елементи, як: кобальт, миш'як, свинець, берилій, а в менших розмірах: мідь, ртуть, нікель і кадмій.

Площа територій, забруднених кобальтом, становить 115 кв. км, миш'яком – 102 кв. км. Вміст миш'яку в ґрунтах дорівнює 5,7 мг/кг і перевищує гранично допустиму норму майже в три рази.

Центральна збагачувальна фабрика "Червоноградська"

Отож ми поїхали на терикон, дорогою до якого активно курсували вантажівки.

Приблизно за триста метрів перед нами відкрились гігантські будівлі збагачувальної фабрики, що у свій час вважалася найбільшою в Європі.

Ліворуч від них просто в небо впирались терикон шахти і відвал збагачувальної фабрики. На краю найближчого з них ми помітили дим.

Відвал горів. На схилі були помітні також місця, що ще нещодавно засипали свіжою породою.

Під час горіння відвалів в повітря виділяються дуже небезпечний для людини вуглекислий і сірчистий гази.

Останній ми не лише відчули, вдихаючи гаряче повітря, але й наслідки побачили на власні очі: на чорній поверхні проступали яскраво жовті плями сірки. Вони різні за формою і розмірами.

Але довго милуватися ними заважає висока температура – під ногами до 80-150 градусів. Невдовзі ми втікаємо з краю в глибину відвалу.

Терикон збагачувальної фабрики горить вже майже восьмий місяць. Раніше такого не спостерігалось, горіння носило сезонний характер.

Причина горіння – самозапалення внаслідок біохімічних процесів, що протікають всередині терикону. Від горіння терикону виділяється значна кількість вуглекислого і сірчистого газу.

Ці сполуки при взаємодії з водою утворюють кислі води. Останні у взаємодії з карбонатами продукують фтор. Його концентрація у воді різко зростає.

У 1995-1996 рр. у містах Соснівка і Червоноград, а також у селищі Гірник було зафіксовано масове захворювання дітей на флюороз і гіпоплазію зубів.

Як дослідили лікарі, захворювання було викликано споживанням питної води з великим вмістом фтору та дуже низьким вмістом кальцію.

Євген Іванов припускає, що причиною самозапалення терикону є недотримання правил засипання породи у відвалі.

Карта, яку вчений склав із аерофотознимків, отриманих під час нашої експедиції, зафіксувала сім вогнищ самозапалення терикону, які до цього часу не є засипані рятівниками, а отже продовжують горіти і продукувати вуглекислий й сірчистий газ.

Ми ж на місці змогли розглядіти лише два з них, що розташовані на схилі терикону.

червоним позначено місця горіння терикону, зеленим – місце закислення
червоним позначено місця горіння терикону, зеленим – місце закислення

"Головна екологічна небезпека цього регіону пов'язана саме з викидами шахт в атмосферу, що насичені вугільним пилом і газами (здебільшого метаном), забрудненням повітря внаслідок горіння териконів і відвалів, спалювання вугілля у всіх промислових котельнях, – вважає Євген Іванов. – Адже вітер зносить це повітря в бік населених пунктів, і люди постійно дихають ним. Захворюванням сприяє не лише забруднення повітря, але й вод і ґрунтів важкими металами, що містяться в териконах і хвостосховищах, та довкола на земній поверхні. Це найважливіша геоекологічна проблема, вирішення якої є першим кроком по забезпеченню техногенної безпеки жителів району", – пояснює вчений.

Бедленди є у всьому світі й всюди становлять проблему для безпеки життя людей.

Парадокс ситуації полягає в тому, що поки людина проводить діяльність, вона контролює процеси, що відбуваються на них.

А от коли ця діяльність припиняється, то такі землі закидаються, і процеси, що в них відбуваються, стають здебільшого неконтрольованими.

Саме останнього не можна допустити. Наочним прикладом цьому є ситуація на шахті "Візейська".

"Одна справа мати відвал, коли копальня працює. Інша справа, коли це все закидається і не контролюється людиною. У всьому світі проводять заходи щодо їх рекультивації чи ревіталізації, тобто застосовують оптимізаційні заходи. У нас же через брак коштів – усе закидається. Тому такий об'єкт стає ще більш небезпечним. Одні об'єкти мають право так існувати, інші, залишаються техногенними і просто не можуть існувати без людини", – розповідає Євген Іванов.

Так, окремі шахти, що закриваються, потребують постійної відкачки підземних і ґрунтових вод.

Терикони, що утворюються з відходів видобування кам'яного вугілля, можуть і повинні бути перероблені, адже в них є значний вміст рідкісних металів.

Наприклад, германію, який використовують в ІТ-технологіях.

Однак природа і на бедлендах демонструє здатність до самовідновлення. Це відбувається дуже поволі, складно, але все ж таки відбувається.

Завдання людини, вважає Євген Іванов, якщо вона не спроможна радикально вирішити проблеми бедлендів, допомогти природі у процесах самовідновлення на них.

Погані землі Борислава

Саме це завдання львівські географи вирішують на прикладі бедлендів у місті Борислав, а аерофотозйомка дроном допомагає їм у розробленні оптимізаційних заходів щодо рекультивації і фітомеліорації (процес використання природної перетворювальної функції рослинності в оптимізації ноосфери – ред.) Бориславського озокеритового родовища.

Бориславський нафтогазовий район є найдавнішим нафтовидобувним центром України, а в минулому – й найбільшим. Видобуток нафти і озокериту розпочався в 1855 році.

Бориславський міський парк культури і відпочинку
Бориславський міський парк культури і відпочинку

Сьогодні у місті за даними департаменту екології налічується понад 20 000 закинутих криниць-копанок, 1136 ліквідованих свердловин, із них виявлених на місцевості 567 і не виявлених 434 нафтогазові свердловини.

У межах міста зафіксовано 37 ліквідованих свердловин та криниць-копанок, із яких періодично витікає нафта. З 8 з них нафта потрапляє у водостоки і 5 із стаціонарними резервуарами для збору нафти.

Бориславське озокеритне родовище

У Бориславі також зосереджені найбільші у світі поклади озокериту.

Промислове розроблення Бориславського озокеритового родовища триває майже 150 років.

Видобування озокериту призвело до утворення значних порожнин, з іншого – до формування насипів породи на земній поверхні.

Багаторічне нагромадження відходів зумовило осідання поверхні та утворення штучного озера.

Велика кількість відпрацьованої породи, що накопичилась на поверхні і яку розмивають дощові води, є джерелом забруднення ґрунтового покриву, поверхневих і підземних вод. Ґрунти на цій території відрізняються високим рівнем засолення.

Бориславське озокеритне родовище
Бориславське озокеритне родовище

Євген Іванов розповів, що аерофотознімання надало значно кращу деталізацію, ніж використання космознімків, якими вчені користувались раніше.

Виявилося, що в заростях обліпихи, які є дуже колючими і в які людині важко проникнути, з'явились вкраплення таких видів рослин як дуб, береза, клен та інших видів дерев і чагарників.

"Маємо різноманітну ситуацію в межах відвалів озокериту. Є території з високим рівнем засоленості і на них практично нічого не росте. Але є й території, які добре заростають обліпихою, тобто вони швидше відновлюються", – пояснює вчений.

На основі досліджень географи розробили пропозиції щодо оптимізації цих бедлендів, а саме – створення зони відпочинку і рекреації.

проект зони відпочинку і рекреації
проект зони відпочинку і рекреації

Але коли та як реалізують цей проект? Адже протягом усіх років незалежності на подолання екологічних наслідків нафтогазовидобування у Бориславському регіоні кошти з держбюджету не виділялись.

Коштів, що виділяються на вирішення екологічних проблем Борислава з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища і ПАТ "Укрнафта" хронічно не вистачає.

Проект здійснюється в партнерстві з Товариством "Зелений хрест", кафедрою нових медій Львівського національного університету імені Івана Франка і департаментом екології та природніх ресурсів Львівської ОДА.

Варіанти - онлайн газета новин Львова. Інший погляд на львівські новини та новини львівщини. Завжди свіжі новини про Львів, про львів'ян і не тільки. Тут новини у Львові оновлюються постійно.

Варіанти © 2012-2024