Бухгалтерські спокійниці львівської освіти

27 листопада слідчий відділ Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області за матеріалами прокурорської перевірки розпочав досудове розслідування у справі про розкрадання 3 млн. грн. у Галицькому райвідділі освіти Львова.

Цього повідомлення Варіанти чекали п’ять місяців – з липня. Адже історія про розкрадання освітянських грошей, на нашу думку, далеко не банальна і може стати ключовою для розуміння певних схем систематичного розкрадання державних кошів на рівні міського бюджету Львова.

Підозріла ініціатива Садового

У липні мер Львова Андрій Садовий з власної ініціативи оприлюднив інформацію про те, що в Галицькому райвідділі освіти Львова внутрішній аудит виявив порушення у нарахуванні та видачі зарплати освітянам на загальну суму близько 3,5 млн. грн. Садовий також звернувся з листом до прокуратури і СБУ з проханням розслідувати цю справу і розпорядився створити комісію в мерії для з’ясування обставин справи.

Саме тоді й виникли перші підозри.

За всі роки керівництва Львова Садовим – це єдиний випадок, коли мер особисто публічно визнав те, що його підлеглі крали бюджетні гроші, не дочекавшись висновку правоохоронних органів. Такий крок Садового міг свідчити лише про те, що він намагається очолити процес боротьби з корупціонерами, відкидаючи будь-які підозри щодо своєї відповідальності за те, що сталося.

По-друге, освітянські мільйони були вкрадені не на тендерах, як це робиться зазвичай, коли йдеться про державні кошти. У даному випадку розкрадалися зарплатні кошти – із захищених статей бюджету.

Українські вчителі, як ніхто, ретельно рахують свої зароблені копійки, адже їх зарплата залежить від кількості реально відпрацьованих годин, кількості реально перевірених зошитів, кількості годин класного керівництва та ін. реально виконаного навантаження.

Ми пам’ятаємо, як на початку 2000-х років львівські вчителі послідовно і наполегливо боролися за виплату надбавок за 57 статтею Закону про освіту. Нагадаємо, в цьому випадку йшлося виключно про надбавки до зарплати вчителів.

А тут 3,5 млн. грн. зарплатних коштів освітян пропали, зловживання тривали протягом 2010-2012 року, а ніхто з них, виходить, цього не помітив? Жодного протесту з цього приводу не відбулося у школах Галицького району. Як таке можливо?

Додаткову підозру викликало і те, що заява Садового пройшла непоміченою з боку депутатів Львівської міськради. Тим більше, що останні весь час дорікають мерові, що в цьогорічному бюджеті міста недостатньо грошей на зарплати освітян. Чому?

На злодієві шапка горить

Насправді, як нам вдалося довідатися спілкуючись з представниками правоохоронних органів, заява Садового про фінансові зловживання у Галицькому райвно з’явилася лише після того, як прокуратура офіційно звернулася до органів Державної фінансової інспекції (ДФІ) з проханням провести фінансовий аудит документів бухгалтерії Галицького райвно.

Підставою для цього стали результати розслідування двох кримінальних справ відносно керівників СШ №№ 93 і 52 Галицького району, в ході розслідування яких були виявленні зловживання з державними коштами в сумі, відповідно, 600 і 300 тис. грн.

Зазначимо, ці суми не фігурують у справі про розкрадання 3 млн. грн. у Галицькому райвідділі освіти Львова, отож їх можна сміло додати до загальних втрат державного бюджету.

Факт проведення зовнішнього фінансового аудиту у бухгалтерії Галицького райвно у серпні Варіантам підтвердив прокурор міста Львова Андрій Стасів. Тоді ж він пояснив, що саме результати цього офіційного аудиту, а не факти, викладені у листі Садового, зможуть дати інформацію, яка дозволить прокуратурі або відкрити кримінальну справу, або відмовити в цьому. До того ж у ході перевірки прокуратурі необхідно опитати багато людей, перш за все працівників освітньої галузі, а період канікул явно цьому не сприяє. Тому треба чекати.

І Варіанти чекали.

Проте минув вересень, перша декада жовтня, а прокуратура мовчала. Саме тоді ми вирішили звернутися з офіційним запитом в ДФІ про результати аудиту.

12 жовтня ДФІ у Львівській області відповіла наступне:

«У ході перевірки встановлено, що у відділі освіти відсутні бухгалтерські документи, що фіксують і підтверджують здійснені фінансові операції за весь ревізійний період (2010-2012 рр.), у тому числі і щодо виплати заробітної плати через касу централізованої бухгалтерії та установи банків. Зважаючи на те, що ревізії проводяться за оригіналами документів об’єкта контролю, проведення ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти з усіх питань, передбачених програмою, за даних обставин не надалось можливим».

Виходить, хтось не лише викрав гроші, але й знищив всі фінансові документи, котрі свідчать про цей злочин? А от про останнє ніхто: ні Садовий, ні представники правоохоронних органів – жодним словом не обмовились.

Варіанти тоді ж, у жовтні, зателефонували у прес-службу міліції із запитанням: чи відкрито кримінальну справу за фактом крадіжки документів? У відповідь почули, що таку справу лише збираються відкривати (насправді, вона не відкрита по сьогодні).

Лише особиста зустріч з заступником прокурора міста та слідчим прокурором дозволила нам тоді втриматися від оприлюднення одразу ж цих фактів.

Знищення фінансової звітності і справді значно ускладнило хід прокурорської перевірки, адже довелося залучати інші інструменти для проведення розслідування, як от: проведення експертизи спеціалістами ДФІ, проведення зустрічних перевірок і звірок документів. Все це потребувало додаткових зусиль і часу. Де-факто на той момент у прокуратури на руках вже тоді були всі підстави для порушення кримінальної справи, але це відклали до моменту вступу в дію нового Кримінально-процесуального кодексу – 20 листопада. Працівники прокуратури вважали, що проведення розслідування за новим КПП буде ефективніше, ніж розпочати цю процедуру за старою процедурою.

І ми знову стали чекати.

Слічний конфуз

Переконані, що керівництво міськради також володіло інформацією щодо планів прокуратури. Саме цим пояснюється те, що вони 8 листопада вирішили вдруге нагадати громадськості про цю справу у вигідній для себе версії на прес-конференції керівника Галицького райвно Галини Слічної і керівника юридичного управління Львівської міської ради Гелени Пайонкевич.

Як справедливо зауважив один із присутніх на ній журналістів, нічого нового представники міськради не повідомили, лише уточнили суму завданих державі збитків, підраховану не зрозумілими методами комісією, створеною мером ще у липні. При цьому жодним чином не обмовилися про знищення бухгалтерських документів. Незрозуміло для чого Галина Слічна також подала неправдиву відповідь про результати аудиту ДФІ.

Єдине, що закарбувалось в пам’ять з цієї події, так це те, що Галина Слічна з квітня 2011 до жовтня 2012 р. працювала на посаді начальника відділу освіти Галицького району. Отож, як ми припускаємо, новий начальник управління освіти міста опосередковано може бути дотична до скандалу з освітянськими грошима у Галицькому райвно і так точно знає про це набагато більше, ніж офіційно розповідає.

Захищені статті бюджету – не тендери, вкрасти не можна?

Сьогодні зарано говорити про те, хто винний у розкраданні державних коштів у Галицькому райвідділі освіти, а також у зникненні фактів в цій справі – досудове слідство лише розпочалося.

З деталей, котрі булу озвучені, можна скласти лише фрагменти картинки.

В деяких школах зарплата нараховувалася «мертвим душам», наприклад, у штатному розкладі значилися п’ять технічних працівників, в реальності їх функції виконувала одна людина. Різниця в нарахованій зарплаті відправлялася у кишені інших людей.

В іншому випадку гроші, наприклад, премія для всіх працівників школи, перераховувалася на зарплатну картку однієї особи, бо інші вчителі з невідомих причин не мають своїх зарплатних карток, а потім – щезала у невідомому напрямку. Але, з іншого боку, нарахування великих сум в структурах освіти – це звичайна практика.

Виявляється дитячі садочки Львова не мають своїх бухгалтерій, а кошти, придназначених для них, нараховуються з бюджету на картку бухгалтера районного управління освіти, після чого остання видає їх працівникам дитячих садочків.

Як би то не було, але ці видатки – і надлишкові зарплати, і міфічні премії – повинні закладатися в міському бюджеті. І саме цим пояснюється те, що реально ніхто з вчителів не постраждав від того, що ці суми були незаконно кимсь привласнені.

Якщо останнє припущення вірне, а цієї версії не відкидає навіть начальник юруправління міськради Гелена Пайонкевич, то про це повинні були бути в курсі і чиновники управління освіти, і депутати міськради, бо перші – формують цей бюджет, другі – контролюють законність цього процесу.

Можливо, тому всі вони й не помічають реальної проблеми, яка криється за цією історією, і вперто відмовчуються, мовляв: що там якісь 4 млн. грн., от на Євро-2012 були вкрадені мільярди, але ж цього ніхто не довів. Проте давайте не забувати, що державний бюджет формується також шляхом сплати податків пересічними громадянами, більшість з яких тяжким трудом заробляють свої гроші.

Отож навіть копійка, вкрадена з бюджету, це – злочин проти свого народу.

Припускаємо, що за умови кругової поруки в міськраді може багато років діяти ефективна схема розкрадання державних грошей із захищених статей бюджету, суть якої полягає у закладанні надлишкових коштів в нього. І застосовуватиметься вона може не лише в одному райвідділі освіти, але й в інших школах, а також медустановах, соціальних закладах та ін. підрозділах міськради.

Коло замкнулося. Варіанти повернулися до запитання про те, якою є міра відповідальності перших осіб Львова та депутатів за те, що відбувається у освіті міста.

Розвіяти підозри або, навпаки, довести викладену версію про те, що освітянські зарплати розкрадаються нахабно за причетності чиновників та депутатів міськради, зможуть лише результати слідства, на результати якого ми з нетерпінням чекаємо.