Чат-конференція з кандидаткою у депутати до Львівської обласної ради від політичної партії Громадянська позиція Тетяною Бей.
Ірина Петрів: З усього видно, що Ви жінка не бідна. До чого Вам політика і чим зумієте зрозуміти проблеми рядових виборців?
Ми з чоловіком тривалий час займаємося доброчинністю і кожного разу стикаємося з великою кількістю проблем, які мають не тільки особистий вимір, але й суспільний.
Ми й надалі плануємо допомагати тим людям, які потребують допомоги, але частину цих проблем можна вирішити лише за рахунок покращення дій влади.
Ми з чоловіком справді небідні люди, але я не завжди мала такі статки. І добре пам'ятаю ті часи, коли отримувала малу зарплату, шукала квартиру, тому проблеми виборців для мене не є абстрактними та чужими.
Я вважаю, що як депутат Львівської обласної ради, зможу більш ефективно впливати на ситуацію, яка існує і її покращення.
Роман Кетнер: У разі Вашого обрання у якій комісії хочете працювати та якими питаннями займатися?
Я вважаю, що поміж величезної кількості проблем, що існують у нашому суспільстві, ключовими питаннями є проблеми жінок та дітей, особливо жінок, які самостійно виховують дітей.
Я не планую працювати ні в земельній, ні в майновій комісіях, які будуть для багатьої головною метою їхнього попадання в обласну та міську ради.
Я планую працювати в комісії, яка буде займатися соціальними питаннями, питаннями медицини, освіти тощо. Це моє і через цю комісії я зможу краще реалізовувати свій потенціал.
Пан Василь: Чи Ви віруюча і до якої церкви ходите.
Православна. Тільки завдяки підтримці Бога я досягнула всього в житті. Зазвичай ходжу у церкву на вул. Грушевського.
Розкажіть про свій бізнес?
Бізнес – це сказано надто гучно, ми з чоловіком тільки започатковуємо підприємницьку діяльність в Україні.
Ви спілкуєтеся з своїм чоловіком англійською чи він вивчив українську мову?
Ми спілкуємося англійською, діти також добре володіють англійською мовою, чоловік трохи знає українську мову і з моїми батьками та дітьми також намагається говорити українською.
Ігор Антонюк: Чому Ви обрали саме цей округ для балотування?
Ми мешкаємо в Брюховичах, які територіально відносяться до цього округу. Окрім цього, я народилася та навчалася у Городоцькому районі, у районі Рясного 1 та 2 проживає багато моїх знайомів та друзів, з якими ми досить часто зустрічається, тому я не погано знаю цей округ.
Ольга: Вам не здається, що місцева влада приділяє недостатньо уваги нашому мікрорайону? Вся увага сконцентрована на Сихові, а ми живемо наче не у Львові.
Певною мірою я з Вами погоджуюся. Протягом тривалого періоду часу міська влада реалізовувала і реалізовує масштабні проекти, спрямовані на розвиток Сихова. З цієї точки зору, дійсно, Рясне не дістає необхідної допомоги з боку міста.
Одним з своїх завдань я бачу власне наголошення на необхідності реалізації спеціальних проектів для Рясного і думаю, що ситуацію можна вирівняти.
Ольга: Як Ви плануєте покращити транспортне сполучення Рясного зі Львовом?
Однією із головних проблем транспортного сполучення зі Львовом є стан покриття вулиці Шевченка та проблема залізничного переїзду. Вирішення кожної з цих двох проблем буде можливе за умови підключення альтернативного сполучення Рясного зі Львовом через Левандівку.
Тому першим кроком маж бути проектування і прокладення дороги через Левандівку та Рясне. Лише тоді ми зможемо закривати частини вулиці Шевченка і ремонтувати їх, як й знайти вирішення проблеми залізничного переїзду.
Ольга: Що буде з Вашим сайтом після виборів? Чи він працюватися і дальше?
За короткий час сайт стан доволі популярним, за неповний місяць його відвідало близько 4 тис відвідувачів. Тут люди можуть ставити свої питання, вказувати на існуючі проблеми, інформувати про наболіле. З іншого боку і я можу ділитися тією інформайцією, яку вважаю важливою і корисною.
Сайт став своєрідною віртуальною громадською приймальнею, після виборів ми його ще доопрацюємо, врахуємо зауваження і побажання з тим, щоби контакт з мешканцями Рясного та Брюхович був неперервний.
Ірина: Читала, що Ваш чоловік – громадянин США. Де Ви з ним познайомилися, чим він займається, де живее, чи не пропонував залишити Україну, якою мовою Ви спілкуєтесь, чи він знає українську?
Ми з ним познайомилися у Києві, він активно займається бізнесом, також у фінансовій сфері, він живе у США, його родина відноситься до числа давніх прихильників Респцубліканської партії, зокрема, досить популярний в Україні сенатор Маккейн є близьким товаришем батьків мого чоловіка.
З самого початку чоловік настоював, щоб я переїхала до США. Врешті-решт він погодився з моєю аргументацією, тому ми з дітьми живемо в Україні, виїжджаючи періодично до США.
Чоловік намагається кожного місяця бути в Україні. Зараз він знаходиться в США, це є нашим свідомим рішення, щоб не було звинувачення наших від громадян щодо використання іноземця у виборчій кампанії.
Я вже говорила, спілкуємося ми англійською, він вивчає українську, його постійно тестують мої батьки.
Пан Ігор: Нещодавно Ви проводили цікаву акцію ліплення вареників. Які результати, скільки вареників було приготовлено і куди вони поділися?
Я тривалий час співпрацюю з батальйоном "Київська Русь", який бере участь в АТО, надаємо допомогу пораненим, яких привозять з АТО і тому на день Покрови ми хотіли зробити корисне власне для тих людей, які захищають нашу Батьківщину.
Ми звернулися до керівництва військового госпіталю на вулиці Личаківській і з'ясували, що поранені полюбляють вареники з картоплею і капустою. Відповідно до кількості поранених ми запропонували приготувати дві з половиною тисячі вареників.
Мій фонд "З любов'ю до людей" забезпечив необхідні продкути, до зали ресторану "Іділія", де ми готували вареники, прийшло багато господинь. Я вдячна всім їм за їхнє бажання і роботу.
Ми приготували необхідну кількість вареників і всі вони були передані волонтерській організації, яка працює при госпіталі і яка розподілила вареники між пораненими.
Пані Світлана: Як Ви оцінюєте хід виборчої компанії, що Вам подобається і не подобається?
Для мене це перший досвід участі у виборчій кампанії. Раніше я брала участь лише як виборець, підтримуючи певного кандидата та політичні партії.
Мої зустрічі з мешканцями району переконали мене в правильності мого вибору, в тому, що люди потребують, щоб у депутати йшли активні та небайдужі люди, які прагнуть щось змінити.
Почула багато пропозицій, зауважень, над якими я та моя команда будемо працювати. З того, що мені не сподобалося: те, що місцевих органів влади йде велика кількість людей,які раніше уже були у владі.
Мені здається, що, незалежно від партійної приналежності, на цих людях лежить відповідальність за той стан розвитку країни, яким сьогодні ми маємо. Проте ніхто з них і словом не обмовився що вони зробили і чого їм не вдалося досягнути обіцяного. Вони й надалі обіцяють все й одразу.
Не сподобалося мені, що частина команд моїх конкурентів намагаються не представляти свого кандидата та його програми, а зривають та нищать агітаційні матеріали інших, в тому числі і мої.
Я вважаю, що підступними інструментами не можна досягнути чесності у політиці.
Пан Петро: Чи не вважаєте Ви, що політикою повинен займатися чоловік, жінка більше надається до сім’ї, дітей? Ви маєте сімейний бізнес
Статистика свідчить, що серед населення України 53 % складають жінки. Жінка є не тільки матір'ю та домогосподинею на якій тримається багато речей у сім'ї, але багато жінок працюють і утримують свою родину.
Відповідно жінки бачать суспільні проблеми дещо по-іншому, ніж чоловіки. Це стосується таких питань, як: якість медичного обслуговування, особливо дітей, системи дошкільних установ (садочків), якість освіти, проблема дитячих майданчиків, спортивних секцій та секцій за інтересами.
Ці та багато інших питань потребують вирішенні не завтра, а вже сьогодні. Окрім цього, жінка здатна принести в політику більше доброти, людяності. Цього так не вистачає нашим політикам.
Іван: Хто є Вашим кумиром?
Мені подобаються люди цілеспрямовані, які знають, чого прагнуть і докладають зусиль для досягнення поставлених цілей. Люди, які не зупиняються на досягнутому, які хочуть знати щораз більше і постійно намагаються вдосконалюватися.
Мені надзвичайно подобається американські жінки-політики. Таким кумиром для мене є Кондоліза Райс.
Олег Дацюк: Які Ваші уподобання, хобі?
Найкращий мій відпочинок і найбільше хобі – це спілкування із моїми дітьми. Вони вже достатньо дорослі і мають свою індивідуальність. Я, як і кожна мама, радію з їхніх успіхів і засмучуюсь їхніми невдачами. Дуже люблю бувати на природі, займаюся спортом.
Дякую всім за питання. На завершення хотіла всім подякувати за підтримку, яку я відчуваю протягом цього непростого періоду. Прошу бути не байдужими, прийти на вибори і проголосувати за позитивні зміни.