Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня, що минув, в Україні та світі.
Президент частково розрядив кризу, створену президентом. Призначені новий уряд і головнокомандувач ЗСУ та запропонована компромісна кандидатура на посаду міністра оборони, який очевидно і буде затверджений, не дивлячись на всі подальші протести. Які висновки?
З позитивного.
Призначений авторитетний прем’єр-міністр, щодо якого є лише позитивні характеристики і сподівання, що він буде прем’єром, а не виконувачем забагань Банкової і за якого голосувала навіть опозиція.
Склад уряду також не викликає якихось підозр, за винятком Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України, яку очолив М.Калашник, до якого є питання щодо діяльності на посаді голови київської ОВА.
Відбулася зміна головнокомандувача Збройних сил, яка, очевидно вже назріла, не дивлячись на попередні заслуги О. Сирського, які він, безперечно має, хто б що не говорив і які б ярлики не вішав. Новопризначений головком М. Драпатий має багато позитивних авансів і можна лише побажати йому успіху, системності, і терпіння, коли при невдачах, які бувають у кожної людини він почує свист і улюлюкання від недругів і тих хто недавно співав осанну. Дуже скоро виникне питання, чому ми до цих пір ще не в москві, чому не розігнали ТЦК і, найголовніше, не скасували мобілізацію. І не важно, що росія готує на осінь масову мобілізацію, основний ворог – ТЦК. Це основна відповідальність головкома і міністра, правда про відповідальність інших органів влади чомусь не говориться. Сказано ж що воювати мають роботи, а не люди.
З негативного.
Будь яка криза є подразником для суспільства, допінгом для ворога і розчаруванням для партнерів.
Президент, здається, вперше помітив, що люди не пішаки і не піддані та можуть відмовлятися виконувати забаганки. В результаті відбувся незрозумілий розгардіяш з кадрами, гарячкові перестановки, створення штучних посад, зависло питання з послом у США і тому подібне. Проблема лави запасних і вперте небажання поділитися владою вилізли назовні.
Якщо з призначенням очільника МЗС проблем не повинно бути, то затяжка з кандидатурою міністра оборони продовжує збурення і ніяк не йде на користь нікому. Зміна міністра оборони що пів року та ще й у військовий час взагалі абсурд, бо за цей час людина може тільки розібратися у проблемах та ще й у такому складному міністерстві.
З’ясувалось, що повна відсутність комунікації з суспільством і пояснення причин своїх дій та претензій до людей приводить і проводитиме до все більших криз.
А загалом, якщо щось затіваєш, то слід прогнозувати реакцію і різні варіанти розвитку подій, в тому числі і найгірший, а не тільки той який тобі хочеться. Не можна діяти в російському стилі: «Публіка – дура, не поймьот» і «Авось – прокатіт». Україна не росія – це зрозумів і проголосив другий президент України ще у 2003 році і ніяк не може зрозуміти шостий.
Непродумані рішення, пов’язані лише з популярністю своїх підлеглих, однозначно приводять до від’ємних результатів. Підтвердження – результати дослідження центру «Рейтинг» від 20-21 липня. Рівень довіри до В. Залужного, який ось уже два з половиною роки знаходиться поза Україною і в силу обставин, не бере участі в громадському житті залишається найвищим і складає 70%. А рівень довіри до Федорова, який ще в кінці червня складав 34% і про якого не знали взагалі 43% українців миттєво підскочив до 65%, а рівень впізнаваності – до 82%. Друге місце після Залужного. Президент при цьому опустився на четверту сходинку за рівнем довіри (59%), пропустивши перед собою Буданова (62%).
І останнє. Ці події підтвердили що українці не змінилися і надалі готові покладати надію на людей, на основі створених міфів і уяв. При всіх позитивах Федорова, культ який виникає навколо нього є дуже небезпечним. Бажаючи бачити лише позитив, не аналізуючи всього спектра діяльності суспільство і надалі наражається на непродумані рішення. Легко повірити, що на фронті воюватимуть роботи, а мобілізація відійде в сторону і важко – що на запропоновану армійську реформу гроші є лише до серпня місяця. Адже у нас з’явився новий мессія, який вирішить все. І коли люди на площі не аналізуючи складності всіх проблем скандують Фе-до-ров!, Фе-до-ров! так і згадується колишнє Ю-щен-ко!, Ю-щен-ко!, а потім Ю-ля!, Ю-ля!, Ю-ля! А через деякий час: «Бджоляр!», «Пасічник!», «Бухгалтер!». Вислови про улюбленицю Юлю не згадуватимемо, жінка ж все-таки.
Українці не змінилися і їхня любов швидкоплинна. Чортик з табакерки може вискочити неочікувано. Так було і у 2019 році, так судячи з ситуації буде і в майбутньому. Про це слід пам’ятати всім, хто живе рейтингами, а особливо президенту та його мудрим «менеджерам» і припинити маніакальне бажання сподобатися та гоніння на мудрих людей на догоду уявній кон’юнктурі. Та й Федорову також бажано завершувати протистояння і не підливати масла у вогонь бо можна попектися. Недавня трагедія на Київщині, коли прилетіло і загинули люди, повинна дати розум організаторам всіх зібрань що безпека на першому місці, бо у ворога сверблять руки.