Швидкоплинне головування Віктора Шемчука львівською одою кануло у вчорашнє Сало.
Відтепер курортний прокурор та колишній губер – радник самого Президента України.
Кар'єрний ріст Шемчука стремить винятково до топових місць на карті України і на цій емоційний ноті оревуару Варіанти дозволять собі озирнутись назад, щоб подивитись, як оглядався на нас сам Шемчук протягом свого головування аж до свого Шемчук-offa.
Пришестя Шемчука на Львівщину було скептичним та здивованим одночасно.
Першу ілюстрацію всієї палітри тодішніх хвилювань Шемчука можна переглянути тут.
А за його щирий подив можна потриматись ось тут.
А таким було його перше слово на трибуні Львівської облради.
У неформальній обстанівці театрального чаювання з місцевими театралами Шемчук міг бути ще тим сміхотуном.
А за його щирий подив ще раз можна потриматись ось тут.
І вже зовсім несподіваним був для Шемчука спіч Стригуна про галицьку звичку переживати різноманітних фюрерів (і це після вимолювання бабла у вищестоящих органів).
Шемчук швидко адаптувався до конфліктів у львівський облраді і вже на першому своєму візиті у її сесійні стіни він показав ненависним депутатам свій щирий фак.
Шемчук боявся лише традиційної львівської забави 9 травня на Пагорбі Слави.
Але цього року йому пощастило більше, ніж Цимбалюку і, можливо, у тому травневому щасті є частка його невтомної помічниці та соратниці Ірини Романів (у лівому куточку).
Але у щасті завжди буває темно і там з кожних куточків може вилазити різне западло. Наприклад, дещо неодностайне виконання державного гімну присутніми чиновниками та службовцями.
Але Шемчук особливо не переймався тими стайнями і тому веселково відривався власними інстаграмами на Яворівському полігоні.
Козиряв камуфляжами та рюкзаками, тими незмінними атрибутами справжньої пацанячої реальності.
Катався на бойових машинах піхоти там, де піхота не пролізе.
І хто ж не любить після полігонних страхіть затанцювати танго – це пристрасне свідчення неможливої (забороненої) любові.
Свою стоднівку на одівській посаді він вже зустрів досвідченим фейсбучним юзером і навіть трішечки інетним хуліганом.
Потім Шемчук засвітився у Місті своєї мрії.
А вже згодом, під час сланцевого кудкудакання, він встиг перекинутись з нардепом Блавацьким репризою про шулерів в ОДА.
Хоча найбільшою містерією у тодішній сесії Шемчука було оце його хелловінське і власноручне прозрівання (передбачання) власного звільнення.
І на цьому прощальному слові він відбуває здоровий та неушкоджений
А вчорашні, неустанні оплески від підлеглих колись йому тіл продовжують бажати Віктору Шемчукові сім футів під кілями фарватерів його водо-моторного спорту.
