Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.
Минулий тиждень минув під знаком двох подій. Звільнення Єрмака, а також скандал у США довкола зливу записаних розмов між Віткоффом, Ушаковим і Дмітрієвим які проливають світло на те, як російський план миру став американським, причини нового розвороту Трампа вбік росії та скасування дедлайну на підписання цієї начебто мирної угоди.
Щодо деєрмакізації України та подальших перспектив написали та сказали вже чимало включно з конспірологією. Коротко можна констатувати наступне. Закінчився оманський період в історії України. Адже саме з приходом цієї людини пов'язаний незрозумілий досі візит новообраного президента в Оман під надуманими причинами та з підозрілими наслідками.
З ким там відбувалися зустрічі, про що говорили – невідомо, хоча нехороші передчуття були. Далі незрозумілі розведення військ на Донбасі, формула Штанмайєра, ігнорування загрози вторгнення у 2022 році, стамбульські переговори 2022 року, де обговорювався капітуляційний план, який нам путін хоче нав'язати зараз.
Там в складі делегації чомусь виникла невідома і незрозуміла фігура регіонала, віцепрезидента Індустріального союзу Донбасу Олександра Чалого з проросійськими поглядами й багато чого іншого. З цим періодом пов'язане засилля в Офісі на Банковій колишніх регіоналів, що і не дивно, адже Єрмак у минулому був помічником нардепа регіонала Ельбруса Тедєєва протягом трьох скликань, тобто аж до і під час самого Майдану.
Можна багато чого ще перераховувати, проте зрозуміло, що такого впливу, концентрації влади в одних руках і впливу не президента жоден голова адміністрації не мав і, сподіваємося вже мати не буде.
Щодо всіх "мирних ініціатив" Трампа, зливів тексту капітуляційного проєкту, компромату на Віткофа, погроз щодо можливого визнання Америкою окупованих територій російськими, виступу путіна в Киргизстані, де він взагалі відмовився розмовляти з українською владою, то підтверджується очевидне.
путін наразі війну закінчувати не збирається. Очевидно, що в його світі непереможна російська армія йде вперед, про що йому доповідають генерали. Про відірваність від реальних подій свідчить публічна заява про те, що російські війська захоплюють місто Комсомольськ, якого взагалі не існує на карті. Це зрозуміло всім окрім Трампа та його оточення, яких легко купити обіцянками про $100 млрд заморожених в Бельгії російських архівів.
Проте Україні в Женеві вдалося скоротити вимоги плану з 28 пунктів до 19. Зараз українська делегація завершила переговори у Флориді з Рубіо, Кушнером і Віткофом який після цього має їхати на ромову в Москву. За словами Рубіо зустріч була продуктивною й корисною, досягнули додаткового прогресу, проте попереду ще багато праці, що підтвердив й Умеров. Іншими словами – українців протиснути не вдалося, і результат очікувано ніякий. Отож цей тиждень буде кульмінаційним і наприкінці його вималюється подальший розвиток подій.
На тлі цих двох подій, що заполонили інформаційний простір, майже непоміченою пройшла новина про візит місії МВФ і досягнення спільної угоди, яка не менш важлива і, без сумніву, вплине життя українців.
Якщо коротко, то Україні виділять кредит $8,1 млрд на чотири роки, який конче необхідний, як маркер для залучення інших джерел фінансової допомоги на суму $136 млрд. Непокрита потреба держави на 2026 рік становить близько $19 млрд, а на 2027-й – понад $40 млрд. Це виключно на існування держави без закупівлі зброї.
Оскільки переговори йшли під акомпанемент плівок Міндіча, то для вступу в дію цієї угоди встановили жорсткі умови. Безперечно, що це боротьба з корупцією, покращення управління та продовження реформ державних підприємств. І, звичайно, митна та податкова служби та табу на зміни в антикорупційних органах. До нового року слід прийняти бюджет, де треба скоротити незрозумілі витрати на кшталт вовиної тисячі та підвищення надходжень шляхом зміни податкової системи.
Це по-перше, стосується ФОПів, де необхідно усунути схему ухилення від податків шляхом дроблення великих фірм на велику кількість малих, про що всі давно знають. По-друге, накласти митні платежі на посилки з-за кордону, якими шляхом роздроблення на безліч отримувачів проходять великі партії товарів, бо зараз мито оплачується лише при перевищенні вартості на 150 євро. За 9 місяців цього року сумарна вартість неоподаткованих посилок складала $4,5 млрд що дає підстави для такої вимоги.
По-третє, оподаткування доходів від цифрових платформ типу OLX, де формально необхідно сплачувати податок на доходи фізосіб (18%) та військовий збір (5%), проте ніхто не платить. Оскільки за минулий рік таких продажів було здійснено на понад $8 млрд то до скарбниці не надійшло близько $2 млрд на що також вказав МВФ. По-четверте збереження військового збору 5% і у повоєнний період для утримання армії.
Безперечно, що такі вимоги не викличуть ентузіазму ні у влади, ні у бізнесу, ні у населення. Ніхто не любить непопулярних рішень. Але, очевидно, приймати їх прийдеться, щоб не допустити фінансової катастрофи. Адже після відомих подій годі сподіватися на поблажливість партнерів, бо пояснити, як це не мати грошей на балансування бюджету, проте знаходити їх на крадіжки та відкати дуже складно. Водночас всі розуміють, що наразі міндічгейт стосується лише Енергоатому, проте якщо пройтися усіма видатками, починаючи від Великого будівництва, то про це краще не думати.
Така ціна єрмаківщини, тобто надмірної концентрації влади, авторитарних тенденцій, безкарності, кумівства, переслідування незгодних, і просто тих, хто не хотів красти, некомпетентності та недотримання законів і Конституції. І наслідків бездумного голосування за нових людей, звичайно. За все треба платити та зрозуміти, що вовина тисяча обернеться тисячократними втратами.
Таким чином наразі єдиною силою, що тримає нас на плаву, зокрема й на міжнародній арені, є ЗСУ. Підтвердженням ефективності їх дій є результати відбиття останнього нальоту, де було уражено 91,3% усіх цілей. Чекаємо на результати подій цього важливого тижня, сподіваємося на краще та докладаємося до цього.
Фото: фб GeneralStaff.ua