Досвід Києва та проблеми Львова у містобудуванні. Виступ Юрія Верхоли

Виступ головного архітектора проєктів ТзОВ "Перспектива Місто Буд" Юрій Верхола на засіданні клубу "Великий Львів".

Український архітектор і головний архітектор проєктів ТзОВ "Перспектива Місто Буд" Юрій Верхола на засіданні клубу "Великий Львів" поділився аналізом містобудівних проблем Львова та порівняв їх із досвідом Києва. Його виступ, присвячений правовим і професійним аспектам розроблення містобудівної документації, висвітлює ключові виклики обох міст та вказує на шляхи їх вирішення.

Досвід Києва: рух до оновлення містобудівної документації

У Києві, за словами Верхоли, вдалося досягти прогресу у відновленні правового поля містобудування завдяки активності Національної спілки архітекторів України (НСАУ) та залученню юриста Ігоря Геца. Гец, фаховий правник у питаннях містобудівного законодавства, допоміг зрушити з мертвої точки процес оновлення Генерального плану столиці. 

Основна проблема полягала в опорі київської влади розроблянню нової документації. Причини опору, на думку Верхоли, крилися у небажанні визнавати неактуальність чинного Генплану, що дозволяло здійснювати "клаптикову" забудову через детальні плани територій (ДПТ) під конкретних забудовників.

Завдяки тиску НСАУ та розголосу від професійної спільноти, київська влада була змушена піти на співпрацю. У березні 2025 року мер Кличко, голова Київської організації НСАУ та головний архітектор міста підписали Проєкт-завдання на розроблення змін до генерального плану Києва. Цей крок став першим важливим етапом у створенні актуальної містобудівної документації, необхідної для сталого розвитку міста. Верхола підкреслює, що успіх у Києві ґрунтувався на стратегії Геца: не воювати з владою, а змусити її діяти в межах закону.

Проблеми Львова: правовий вакуум і ручне керування

На відміну від Києва, ситуація у Львові, за оцінкою Верхоли, є значно гіршою. Основні проблеми:

1 Відсутність актуальної містобудівної документації 

Після адміністративної реформи 2021 року Львів став частиною Львівської міської територіальної громади, що зробило чинний генеральний план міста неактуальним. Законодавство вимагає розроблення комплексного плану розвитку тер громади разом з новим Генпланом, але з 2021 року влада не зробила реальних кроків для його створення. Навіть попередній документ – стратегію комплексного розвитку громади не почали розробляти. Це призвело до правового вакууму, коли нові детальні плани територій не можуть затверджуватися через відсутність базового документа. 

2 Ручне керування містобудуванням 

З приходом Юліана Чаплінського на посаду головного архітектора у 2015 році міський голова Андрій Садовий запровадив практику розгляду містобудівних умов і обмежень (МУО) на засіданнях виконавчого комітету міської ради. Виконком, до складу якого не входять фахівці з архітектурною освітою, фактично взяв під контроль усі рішення щодо забудови. Це дозволяло владі керувати процесом у ручному режимі, часто на користь конкретних забудовників. Після відходу Чаплінського його наступник Антон Коломєйцев продовжив цю практику, хоча суд у 2021 році визнав неправомірність розгляду МУО виконкомом, повернувши ці повноваження головному архітекторові. Проте Коломєйцев, за словами Верхоли, залишився підконтрольним міському голові, звітуючи перед виконкомом про всі видані МУО.

3 Хаотична забудова та порушення законодавства  

Відсутність комплексного плану та практика "клаптикових" ДПТ призвели до хаотичної забудови Львова. Верхола навів приклади житлових кварталів на вулицях Княгині Ольги, Стрийській та Малоголосківській, де новобудови не відповідають генеральному плану, порушують поверховість і створюють проблеми з інфраструктурою. Такі проєкти часто розробляли лояльні архітектори, яких рекомендувала міська влада, що сприяло корупційним схемам.

4 Проблеми з історико-архітектурним опорним планом  

Львів, як місто зі статусом культурної спадщини ЮНЕСКО, потребує історико-архітектурного опорного плану (ІАОП) для регулювання забудови в історичному ареалі. Проте розроблений у 2023 році ІАОП, за даними Верхоли, затвердили з порушеннями законодавства. Його розглядали в Міністерстві культури та Львівській ОВА, але без належного внесення до комплексного плану чи оновленого генплану. Юрист Ігор Гец подав скаргу, вказавши на службову недбалість міського голови Садового, що спричинила матеріальну шкоду громаді на 3,26 млн грн. Відсутність правового ІАОП унеможливлює захист історичного ареалу від хаотичної забудови.

Порівняння та пропозиції

Досвід Києва показує, що тиск професійної спільноти та залучення кваліфікованих юристів можуть змусити владу діяти в правовому полі. У Львові, на думку Верхоли, потрібен аналогічний підхід. Ігор Гец пропонує створити групу авторитетних фахівців, яка б підтримала його ініціативи та вплинула на міську владу. Мета – не зміна керівництва міста, а примус до розробки комплексного плану розвитку ОТГ, який стане основою для всіх інших документів, включно з генпланом та ІАОП.

Ключова відмінність між Києвом і Львовом полягає у долі бездіяльності  влади. У Києві опір вдалося подолати завдяки розголосу та професійному тиску, тоді як у Львові міська рада та головний архітектор залишаються підконтрольними міському голові, що блокує будь-які зміни. Верхола наголошує, що без комплексного плану Львів перебуває в містобудівному колапсі, який зупиняє законну забудову та загрожує соціально-економічному розвитку громади.

Для Львова Верхола пропонує:

– Створити групу впливу з фахівців для підтримки ініціатив Геца.

– Розпочати розробку стратегії комплексного розвитку тергромади як першого кроку до комплексного плану.

– Забезпечити розробку містобудівної документації державними інститутами, такими як "Містопроект", а не приватними структурами.

– Розв'язати проблему ІАОП, привівши його у відповідність до законодавства.

Ці кроки, за прикладом Києва, можуть вивести Львів із містобудівного колапсу та забезпечити сталий розвиток міста з урахуванням його унікального статусу культурної спадщини.

Фото: wikipedia.org та wiki.lpnu.ua