Дрогобицький слід багаторічного депутата Львівської облради Михайла Задорожного.
Цьогоріч вибори міського голови Дрогобича відбуваються не менш напружено та цікаво, ніж аналогічні вибори у Львові. І також матимуть два тури. Як і у Львові, одним із головних претендентів на цю посаду є кандидат від Європейської солідарності, адже саме ця політична сила користується найбільшою підтримкою у виборців Львівщини.
Рішення ЄС про підтримку кандидатури Михайла Задорожного на посаду міського голови Дрогобича викликало чимало запитань у спостерігачів, також подейкують, що з огляду на партійні домовленості його кандидування є радше технічним та непрохідним. Доконаним фактом поки що є лише те, що Михайло Задорожній не отримав прохідне місце до Львівської обласної ради, депутатом якої він був три останні каденції. Варіанти поцікавились в експертів, чому відомий політик Михайло Задорожний не має, на їхню думку, шансів виграти вибори міського голови у Дрогобичі, а висновки підсумували в наступних тезах.
Бути завжди при владі
55-річний Михайло Задорожний в політиці з 1998 року. Двічі обирався депутатом Дрогобицької районної ради (1998-2006 рр.) і тричі – депутатом Львівської облради. У 2006 році він став депутатом Львівської облради за списком БЮТ. Хоча, як потім з'ясувалось, саме в цей проміжок часу Задорожний одночасно був в лавах СДПУ(о) Віктора Медведчука. Михайло Задорожний стверджує, що вступив в СДПУ(о), щоб врятувати свій бізнес, але пізніше вийшов з цієї партії, оскільки побачив, що вона не працює на благо України. Про порятунок бізнесу і роль в тому СДПУ(о) буде далі.
У 2010 році Задорожний виграв мажоритарні вибори та вдруге потрапив до Львівської облради. Тоді ж увійшов до фракції ВО "Свободи". На виборах 2014 року обирався депутатом вже за списком Блоку Петра Порошенка. Окрім СДПУ(о) Задорожний встиг побувати членом провладної НДП та БЮТу, стверджують ЗМІ. Зараз він вважає себе безпартійним кандидатом. У 1998-2002 роках Задорожний також був довіреною особою генерала і депутата Львівської облради Володимира Ортинського, наближеного до СДПУ(о) та Партії регіонів.
У 2010-2014 роках – він вже помічник на громадських засадах народного депутата від БЮТ Андрія Шкіля. Нескладно помітити, що насправді Задорожному без різниці в якій партії бути, він їх просто використовує для власної політичної кар'єри та розв'язання бізнесових питань. Йому важливо за будь-яку ціну бути при владі. Навіть сьогодні попри те, що він йде на вибори за підтримки ЄС, Задорожний залишається офіційним засновником Дрогобицької районної організації ВО Батьківщина, хоча неодноразово публічно стверджував про повний свій розрив з біло-червоними. Інформацію про це можна відшукати в офіційних державних реєстрах.
Жодного кроку без скандалу
Конфліктність і скандальність – не найкращі характеристики для людини, яка виборює посаду міського. Але саме така репутація супроводжує Михайла Задорожного всю його політичну кар'єру. З одного боку, причину цього можна шукати в запальному характері Задорожного. З іншого, саме в такій спосіб він намагався виплутатися із делікатних ситуацій, в які постійно потрапляв через свою політичну всеїдність та бізнесові проблеми.
Перша каденція Задорожного у Львівській облраді залишила осад через сутички (та публічні образи) з тодішнім головою Львівської обласної ради, дрогобичанином Михайлом Сендаком, а завершилось все гучним скандалом між Задорожним та командою БЮТ на чолі з майбутнім заступником міністра охорони здоров'я, і також земляком, Романом Іликом.
Під час другої каденції Задорожний розсварився зі своїми побратимами у фракції та керівництвом ВО Свобода через висування своєї кандидатури на вибори до парламенту. Лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок тоді публічно назвав Задорожного зрадником. До слова, Михайло Задорожний чотири рази брав участь у виборах до Верховної Ради України, але без успіху. Під час останнього свого походу до парламенту, у 2015 році, він знову потрапив в гучний скандал, адже спливли документи про його домовленості з Партією регіонів: Задорожний зобов'язався вступити у фракцію Партії регіонів у після перемоги на виборах. Попри публічні погрози Задорожного покарати своїх образників через суд, немає жодної подібної справи, судові рішення, які б захистили честь та гідність політика у всіх тих скандалах також відсутні.
Участь в політиці як інструмент захисту власних бізнес-інтересів
Натомість в державному реєстрі судових справ вдалось відшукати матеріали чотирьох судових засідань 2013 року, дотичних до розслідування кримінальної справи за фактом приватизації нерухомого майна Дрогобицької районної спілки споживчих товариств у 2000-2011 роках. Тут варто нагадати, що Михайло Задорожний з 1998 року і дотепер обіймає посаду голови цієї спілки. У цей період відбулась приватизація багатьох зайвих приміщень спілки, отож він безпосередньо й керував тим процесом. Серед нових власників цих приміщень натомість значиться МПП "Лівач", засновником і директором якого також є Михайло Задорожний. Загалом уклали 11 договорів купівлі-продажу та відчуження майна МПП "Лівач" на загальну суму 488,8 тис. грн. Зокрема, йдеться про приміщення у Дрогобичі: на вул. Малий Ринок, 6; вул. Горішня Брама, 51; вул. Володимира Великого, 72; вул. Опришківській, 1; та вул. Грушевського, 83.
Але найцікавіше те, що на момент розслідування кримінальної справи жодних документів, як от матеріалів оцінки майна чи підтверджень оплати набутих МПП "Лівач" у приватну власність приміщень, в спілці не залишилось. Їх офіційно знищили за вказівкою того ж Михайла Задорожного. Підозра в тому, що 11 приміщень спілки, деякі з яких мають площу понад 200 кв м, безоплатно перейшла у власність Задорожного залишається, адже в державному реєстрі немає матеріалів остаточного рішення в цій справі. Ймовірно, що користуючись своїми політичними зв'язками, передусім в середовищі СДПУ(о), Задорожний зумів вплинути на слідство і добитись закриття кримінальної справи.
Дбати про власний інтерес, а не про інтереси людей
До декларації про доходи Михайла Задорожного також є чимало запитань, особливо під кутом зору кримінальної справи про приватизацію майна Дрогобицької районної спілки споживчих товариств. З цих матеріалів можна зрозуміти, що своїм добробутом Михайло Задорожний завдячує виключно Дрогобицькій районній спілці споживчих товариств, хоч на посаді її голови щороку заробляє дуже скромні гроші. Хоча той заробіток голови насправді йому вже давно не потрібен. Адже основний дохід політика – це дохід від надання майна в оренду.
Не бракує в Задорожного приватних земельних ділянок (дві земельні ділянки площею 1214 кв. м та 1000 кв.м у селі Раневичі та одна площею 427 кв. м у Дрогобичі) чи будинків (дві квартири на 90,7 та 68,4 кв.м у Дрогобичі, нежитлове приміщення у Дрогобичі площею 64 кв.м, також він має забудову будинку на 157,9 кв. м у Раневичах).
Також варто звернути увагу на нерухомість і земельні ділянки, які є власністю МПП Лівач. А це приміщення: м. Борислав, вулиця Шевченка, будинок 14-1, м. Дрогобич: вулиця Орлика Пилипа, будинок 18Б/4, площа Ринок, будинок 11, вулиця Горішня Брама, будинок 51, вулиця Грушевського Михайла, будинок 83, вулиця Малий Ринок, будинок 6. Земельні ділянки: 0,0355 га, Борислав, та 0,0300 га у Дрогобичі.
Дбаючи передусім про власні інтереси й збагачення під час публічних виступів з політичної трибуни на захист дрогобичан та їхніх інтересів, Задорожний вже давно реально цим не переймається, а можливо, і ніколи не переймався. Доказом його видатних успіхів, як господарника, служить занедбаний стан того, що він не встиг приватизувати чи продати з переліку об'єктів нерухомого майна Дрогобицької райспоживспілки.
фото: Фб Ярослав Грицик
