Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.
Минулий тиждень характеризувався прозрінням Трампа, атаками безпілотників на європейські країни, масштабними ураженнями російської нафтогазової інфраструктури та виборами у Молдові. Також й масованим щотижневим ракетно-дроновим нальотом на Україну, загостренням україно-угорських відносин та виходом статті В. Залужного у Дзеркалі тижня з аналізом воєнних дій.
Основною топтема тижня стала зміна риторики Д. Трампа після зустрічі з королем Чарльзом та В. Зеленським щодо війни в України, де американський президент несподівано заявив, що Україна не терпить жодної поразки, а навіть здатна відвоювати свої території.
Мало того, США надаватимуть необхідну Україні зброю. За кошти європейців, звичайно, інакше він не був би Трампом, і додав, що НАТО повинно збивати російські літаки, якщо вони вдираються на територію країн-членів та схарактеризувати стан російської економіки, як жахливий.
Чим зумовлений такий розворот і чи він лише спонтанний, чи це зміна курсу американської політики, побачимо згодом, проте ситуація виглядає значно кращою, ніж після вікопомної зустрічі у Білому домі. Очевидно, що хтось доніс до Трампа ситуацію на фронті та у росії в реаліях, а не у викладі Путіна – Віткоффа. Можливо, що це Кіт Келлог, який провів багато часу в Україні та, звичайно, внаслідок своєї професії здатен об'єктивно оцінити стан справ.
росія ж продовжує свою політику залякування Європи, піднімаючи ставки й посилаючи свої дрони не тільки в Польщу, але і в країни північної Європи, такі як Данія, Німеччина, Фінляндія, Норвегія, Нідерланди. Невідомі дрони поки що розвідувальні, але після розвідки може настати черга і невідомих ударних.
Реакція європейців як завжди квола, ідуть посилання на те, що неясно звідки вони прилетіли, чи несуть загрозу, хто їх посилає. І це на тлі того, що біля данських територіальних вод демонстративно стоїть фрегат збройних сил РФ і на тлі погроз російських пропагандистів та дипломатів щодо необхідності ударів по об'єктах НАТО в Європі.
Проте святу простоту більшості європейців порушили визнанням Ф. Мерца, що ми уже не живемо в мирному світі, а тому слід активніше нарощувати військову силу, що викликало приступ роздратування в Росії. Проте, попри всі заяви європейських політиків щодо побудови "антидронової" стіни видно, що ніхто не знає що і як робити.
Лише одна Польща звернулась до України щодо допомоги в організації такого захисту. До речі, щось польські фермери та перевізники притихли, а опитування громадської думки показало, що у випадку збройного конфлікту 70% поляків готові рятуватися втечею з держави.
Отож поки європейці розмірковують, як діяти з одиничними прильотами дронів, Україна відбила чергову масовану атаку в ніч на 28 вересня. Такі атаки стали вже практично щотижневими, оскільки росія мусить накопичити запас дронів і ракет. Щоденні ж нальоти сотні дронів стали вже рутиною.
На нас летіло 643 цілі, з яких 595 ударних БПЛА, 46 крилатих ракет і дві аеробалістичні. Результат ураження загальний – 95%, щодо безпілотників – 95%, щодо крилатих ракет – 93%, а "Кинджали" очевидно летіли туди, де не було "Петріотів", оскільки тільки вони забезпечують захист від балістики. Попри успішну протидію частина засобів ураження долетіла, спричинивши руйнування і загибель людей.
З нашого боку минулий тиждень характеризувався щоденними ударами по енергетичній структурі росії спричинивши виведення з ладу 20-25% нафтопереробної галузі, і як наслідок перебої та відсутність пального в багатьох регіонах.
Цікавим є то, що росіяни дивуються цій ситуації та ніяк не можуть встановити причинно-наслідкового зв'язку з війною. Можна собі уявити в якому стані була б нафтопереробна галузь якби такі удари тривали б з початку 2024 року, а тодішня американська адміністрація не зупинила б їх, бочись росту цін на бензин та, відповідно, на вибори.
Відбулася ще одна знакова подія – заліт дронів зі сторони Угорщини в Закарпаття. Чи це була російська провокація, чи Орбан не може забути путінських обіцянок про Закарпаття, чи спланований акт для посилення риторики перед виборами, де Україну вибрали як ворога, що хоче затягнути Угорщину у війну, і лише Орбан здатен цьому протистояти невідомо, однак антиукраїнська риторика стала останнім часом постійною в Орбана та Сійярто. А вибори відбудуться у квітні 2026 року і наразі орбанівська партія Фідес ризикує втратити владу.
І, безперечно, слід звернути увагу на інтерв'ю В. Зеленського американському виданню Axios, де він допускає проведення виборів навіть при встановленні припинення вогню та свою можливу неучасть у них. Сказав він це для американців у відповідь на їхні виборчі докори, проте це безперечно підхльосне виборчу сверблячку в Україні, що явно не допомагатиме розв'язання воєнних проблем і консолідації суспільства.
Не випадково у Дзеркалі тижня вийшла стаття В. Залужного в якій він аналізує хід бойових дій у 2023-2025 роках, сучасну ситуацію на фронті, нагадуючи про свою статтю дворічної давності у виданні The Economist, де він передрікав, що бойові дії змістяться в сторону високих технологій і успіх буде залежати від того, хто швидше впроваджуватиме їх у життя. Правильність такого прогнозу ми зараз бачимо, проте в той час це викликало виборчий приступ ревнощів у владі та звільнення Залужного з посади головкома.
І надзвичайно приємна та важлива звістка від нашої важливої сусідки Молдови, де з великим відривом перемагає партія М. Санду PAS з результатом 50,17% голосів, а її найближчий конкурент І. Додон набирає всього 24,19%. Більшість Додон набрав у Придністров’ї, Гагаузії та декількох округах на півночі, де значну частину населення складають українці, ватники, як виявляється.
Отже, Молдова залишається на проєвропейському та проукраїнському шляху, що надзвичайно важливо для нас, бо південь залишається прикритим. москва зазнала поразки попри всі потуги та витрачені кошти.
Таким чином дрони зробили не тільки переворот у військовій сфері, але роблять його і в політичній, що приведе до тектонічних зсувів у європейських і світових масштабах. А починалося все з маленького Мавіка, який українці перетворили на FPV-дрон.
Фото: Фб GeneralStaff.ua