Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня, що минув, в Україні та світі.
Власне таке перетворення відбулося з віце-президентом США в Угорщині на мітингу, де він закликав голосувати за Орбана, дорікаючи при цьому Україні, що вона втручається в угорські вибори. Він залучав по телефону до агітації Трампа, який розсипався в компліментах своєму другові і сильному лідерові Орбану. Проте результат очевидний – все, за що береться ця солодка парочка, провалюється, як і переговори з Іраном, на які Венс поїхав одразу ж після мітингу. Але про все по-порядку.
Найдраматичнішими подіями для нас, світу і Європи були вибори в Угорщині та переговори США-Іран в Ісламабаді.
Перемога Орбана була важливою для росії, США і всіх проросійських ультраправих в Європі, особливо напередодні квітневих виборів у Болгарії та у Франції наступного року. Власне тому до агітаційної кампанії були залучені лідери ультраправих з усієї Європи, починаючи з Альтернативи для Німеччини та Марі Лє Пен з Франції і закінчуючи польським президентом Навроцьким та Нетаньяху. Активну участь брала росія через своїх політтехнологів і провокаторів. Гарантами успіху мали стати Джей Ді Венс і Дональд Трамп. А найбільшою причиною всіх бід угорців фігурувала, звичайно, Україна. Проте сталося цілком зворотне. Орбан потерпів нищівну поразку, а Петер Мадяр набрав 135 місць в парламенті зі 199, тоді, як конституційна більшість складає 133. Вибори ж відбувалися під скандування молоді, яка масово пішла на вибори: «рускі – хаза», тобто «росіяни – додому», не бажаючи мати відвертих російських агентів на чолі своєї країни.
Поки, що невідомо як будуть розгортатися події, але перші заяви нового лідера про те, що він разом з НАТО і ЄС, вселяють надію. Звичайно, що розгребти всі завали у відносинах з Угрщиною буде непросто, але перспективи з’являються. Адже для України на даний час гарячими є три питання, заблоковані Орбаном: переговори про вступ до ЄС, фінансова допомога і черговий пакет санкцій проти росії. Тепер відкрилось широке поле для нашої дипломатії на всіх рівнях.
З полегшенням зітхнули і в Брюсселі, адже Орбан зумів паралізувати роботу Єврокомісії, вдаючись до безпардонного шантажу і виконуючи прямі вказівки з Москви, про що вилізла інформація під час виборчої кампанії. Це моральний удар по європейських ультраправих та росії і чергове пониження престижу США, бажані кандидати яких програли в Румунії, Молдові і тепер от в Угорщині, яка довший час здавалась цитаделлю антиєвропейскої політики.
Звичайно, це гірка пігулка особисто для Трампа, бо впав його основний важіль, яким вони разом з путіним намагались розвалити ЄС і який уже встиг пересваритися з усіма союзниками, навіть з папою римським заявивши, що такий папа йому не потрібний і що лише завдяки йому Лев V став папою.
Загалом складається враження, що європейці перестали сприймати американські поради і настанови, американська підтримка когось у Європі приводить до протилежних результатів. Регулярні провали Венса починаючи з вікопомної нотації на мюнхенській конференції минулого року – яскраве тому свідчення.
Чергова поразка американського віце-президента – переговори в Ісламабаді з Іраном, які закінчилися повною невдачею. Майстри на всі руки Кушнер і Віткоф, до яких приєднався в якості важкої артилерії Венс, потерпіли невдачу, отримавши ультиматум про капітуляцію від Ірану, який відчуває себе переможцем у війні, що наразі недалеко від істини. Вимога репарацій за заподіяні збитки, контролю над Ормузькою протокою, збереження ядерної програми – це відверте публічне приниження трампівської Америки і її військової міці. Яка буде подальша реакція після завершення двотижневого перемир’я — невідомо. Результати імпульсивного і знову непродуманого оголошення морської блокади Ормузької протоки можуть виявитися такими ж, як і результати всього, за що береться Трамп, включно з розв’язаною війною. Адже це вимагатиме утримання великих військово-морських сил в регіоні протягом тривалого часу, що ляже важким тягарем на американський бюджет. З другої сторони блокада вимагає силових дій у випадку непокори. І тут встає питання, чи буде американський флот розстрілювати, скажімо, китайські танкери подібно тому, як вони це з гордістю робили з малими човнами біля берегів Нікарагуа.
Не забудемо ще події і дати, які сталися у Великодній тиждень. По-перше, корабель Оріон успішно приводнився в Тихому океані після подорожі до Місяця. По-друге, 12 квітня виповнилося 65 років з дня польоту першої людини Юрія Гагаріна в космос — видатного досягнення на той час. І хоча росія, не маючи жодних космічних досягнень зараз, намагається присвоїти цей успіх собі, пам’ятаймо що цей політ, як і вся космічна програма СРСР, завдячує двом українцям. Це генеральний конструктор – житомирянин Сергій Корольов і розробник ракетних двигунів – одесит Валентин Глушко. Це вони відсиділи роки у сталінських таборах за звинуваченням у шкідництві, а потім досягли найвищого успіху у науково-технічній думці.
Остання ремарка у нашому огляді подій тижня: 11 квітня минуло п’ять років, відколи Маргарита Сімоньян сказала: «Да ми Украіну побєдім за два дня. Чево єйо побєждать-то. Ето же Україна.» Минув час, до Марго прийшла карма, а росіяни чомусь заговорили: «За что нас бомбят?». Карма, однако.