Електробезпека вдома та на вулиці: як захистити техніку, уникнути аварій і зберегти життя

Електроенергія забезпечує звичний комфорт, але вимагає суворого дотримання правил поводження — особливо в періоди нестабільної роботи енергосистеми чи аварійних знеструмлень.

Свідоме користування електроприладами, коректне використання резервного живлення та базові знання безпеки захистять вашу оселю від пожеж, попередять вихід техніки з ладу й збережуть життя і здоров'я ваших близьких. 

Що робити під час та після знеструмлення

Коли відновлюється подача електроенергії, включення електроприладів створює значне навантаження на мережу. Правильні дії споживачів допомагають уникнути локальних пошкоджень у під'їзді чи будинку, а також зовнішніх електромереж.

1. Вимкніть енергоємні прилади одразу після зникнення світла. Вийміть вилки з розеток або вимкніть «автомати» бойлера, пральної машини, електрочайника, кліматичної техніки, насосів і теплої підлоги.

2. Зачекайте 15–20 хвилин після відновлення електропостачання. Дайте системі стабілізуватися. Не вмикайте потужні прилади одночасно — запускайте їх по черзі з інтервалом у кілька хвилин.

3. Чому це важливо: одночасний пуск десятків приладів у кожному помешканні спричиняє стрибок напруги, який не витримує електромережа. Почергове вмикання захищає від повторної локальної аварії.

Альтернативне живлення: генератори та зарядні станції

Використання автономних джерел електроенергії рятує під час тривалих відключень, але помилки при їх підключенні смертельно небезпечні.

• Генератори — тільки на відкритому повітрі. Встановлюйте їх на відстані не менше 6 метрів від вікон, дверей, вентиляційних отворів та гаражів. Відпрацьовані гази містять чадний газ — токсичну речовину без кольору й запаху, яка спричиняє швидке отруєння. Використовувати генератор на балконі чи в закритому приміщенні категорично заборонено.
• Неприпустимість кабелю «вилка-вилка». Ніколи не намагайтеся заживити мережу квартири чи будинку від зарядної станції або генератора через розетку двостороннім шнуром. Це смертельно небезпечно: зустрічна напруга може миттєво створити коротке замикання, спалити техніку або навіть спричинити пожежу. Підключення резервного живлення до щитка має виконувати лише кваліфікований електрик. 

Електробезпека в оселі

Більшість побутових пожеж виникає через несправну електропроводку або перевантаження мережі.

• Не перевантажуйте подовжувачі та розетки. Не вмикайте через один трійник кілька приладів високої потужності (чайник, бойлер, праску чи нагрівач).
• Контролюйте стан приладів. Ознаки несправності — іскріння, тріск, нагрівання корпусу вилки або запах паленої ізоляції. У такому разі негайно знеструмте оселю через автоматичний вимикач.
• Уникайте контакту електрики з вологою. Не беріться за ввімкнені прилади, шнури та вимикачі мокрими руками й не протирайте вологою ганчіркою  поверхні пристроїв під напругою.
• Бережіть кабелі від пошкоджень. Не затискайте проводи дверима чи меблями, не кріпіть їх до металевих труб і не тягніть за шнур, витягаючи вилку з розетки.

Електробезпека на вулиці

Негода, пориви вітру чи падіння гілок можуть пошкодити повітряні лінії. Пам'ятайте про правила поведінки поблизу мереж:

• Обірваний провід — смертельна загроза. Якщо ви бачите провід, який лежить на землі або звисає з опори, не наближайтеся до нього ближче ніж на 8 метрів. Мокра земля значно підсилює дію струму.
• Як вийти із небезпечної зони: якщо ви випадково опинилися ближче 8 метрів від обірваного проводу, виходьте «гусячим кроком» — ковзаючи ступнями по землі без відриву ніг одна від одної та без широких кроків.
• Охоронні зони та обладнання. Не наближайтеся до огорож підстанцій, не відчиняйте дверей електроустановок, не проводьте земляні роботи біля кабельних трас та не вирубуйте дерева поруч із проводами без погодження з енергетиками.

Чого не можна робити в охоронних зонах електромереж?

Щоб запобігти пошкодженню електрообладнання та зберегти життя і здоров’я людей, в охоронних зонах електромереж діють спеціальні обмеження на виконання будь-яких робіт. Вони стосуються земляних, сільськогосподарських, будівельних та інших видів робіт.

Ці правила безпеки поширюються на повітряні й підземні електромережі, а також трансформаторні підстанції напругою 0,4–110 кВ.

Згідно з нормативними документами охоронні зони для електромереж встановлюються на відстані:

– для повітряних ліній до 1 кВ – 2 метри від крайніх проводів,

– для повітряних ліній до 20 кВ – 10 метрів від крайніх проводів,

– для повітряних ліній 35 кВ – 15 метрів від крайніх проводів,    

– для повітряних ліній  110 кВ – 20 метрів від крайніх проводів,

– для трансформаторних підстанцій – 3 метри від огорожі або споруди за периметром,

– для підземних кабельних ліній електропередачі – 1 метр.

Користувачам земельних ділянок забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи у межах охоронних зон електричних мереж без письмового дозволу ПрАТ "Львівобленерго" та присутності працівника компанії.

В охоронних зонах повітряних електричних мереж заборонено:

– розташовувати житлові та громадські будівлі, підприємства, на яких використовуються легкозаймисті рідини та гази, підприємства з обслуговування автомобілів, сховища нафти, нафтопродуктів та інших пожежонебезпечних речовин;

– вирощувати сільськогосподарські культури, що потребують ручного обробітку ґрунту та збирання урожаю;

– влаштовувати сміттєзвалища, спалювати суху траву, накопичувати легкозаймисті речовини, садити дерева, проводити самовільні забудови тощо.

В охоронних зонах об'єктів енергетики заборонено:

– будувати житлові будинки, будинки громадського призначення;

– розташовувати споруди іншого призначення на меншій відстані від елементів електричних мереж, ніж встановлена нормами;

– складати будь-які матеріали, розпалювати вогнища, влаштовувати звалища;

– саджати дерева, крім кущів та саджанців з висотою перспективного росту не більше двох метрів;

– розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів;

– влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, проводити будь-які заходи, що пов'язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт;

– запускати спортивні моделі літальних апаратів та повітряних зміїв;

– відсипати ґрунт, влаштовувати водосховища, ставки та інші водні споруди.

В охоронних зонах кабельних ліній заборонено:

– саджати дерева та кущі;

– зводити будинки, споруди будь-якого призначення;

– виконувати роботи із застосуванням ударних механізмів, скидати вантажі масою понад 5 тонн;

– зливати їдкі та такі, що спричиняють корозію, речовини, пально-мастильні матеріали.  

Помітили обірваний провід, іскріння на лінії або відкриту підстанцію?

Негайно повідомте фахівців:

• «Львівобленерго»: 0 800 30 15 68 (цілодобово, безкоштовно), 067-333-15-68, 050-460-15-68, 093-170-15-68, (032) 290-75-68.

• Служба порятунку: 101

• Єдиний номер екстреної допомоги: 112

Обов'язки землекористувачів в охоронних зонах

Юридичні особи, фізичні особи та ФОП, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки з об'єктами передачі електроенергії, зобов'язані вживати належних заходів для їх збереження, а саме:

• дотримуватися правил пожежної безпеки: своєчасно прибирати солому, сміття, сухий бур'ян і очерет, а також заорювати стерню;
• виконувати обґрунтовані вимоги власників електромереж щодо обмежень та обтяжень в охоронних зонах;
• забезпечувати безперешкодний доступ уповноваженим представникам власника мереж для ремонту й технічного обслуговування обладнання.

Дії у разі ураження струмом

Швидкість і правильна послідовність дій рятують життя:

1.Негайно знеструмте лінію: вимкніть автомат, рубильник або від'єднайте штепсель від мережі.

2. Якщо вимкнути неможливо: відсуньте провід або відокремте постраждалого лише сухим непровідним предметом (дерев’яна палиця, швабра, дошка, товстий сухий одяг).

3. Не торкайтеся людини голими руками, якщо вона залишається в контакті зі струмом.

4. Викличте екстрену допомогу за номерами 103 або 112.

5. Оцініть стан: за відсутності пульсу та дихання терміново розпочніть непрямий масаж серця (глибина натискань на грудину — 5–6 см, частота — 100–120 на хвилину) і продовжуйте компресії до прибуття медиків.

ПрАТ «Львівобленерго»