З 27 по 29 липня на Львівщині, у рідному селі Івана Франка тривав перший Франко Фест.
Зазвичай основний критерій вдалих фестивалів – вдале місце, вдала програма і добра організація.
Середовище
Перший Франко Фест відбувся уже з чималим розмахом, в тому числі і щодо території. Величезне наметове містечко було розташовапняне на великому полі, там знаходилась і головна сцена фестивалю. Щовечора, коли спадала денна спека, тут збирались тисячі осіб, щоб послухати улюблених виконавців, повідриватись під хорошу музику.
А вдень фестивальні гості відвідували акції літературно-мистецької сцени, що у історико-культурному заповіднику. У тіні дерев і на затишній галявині було комфортно і приємно слухати літературні читання, лекції відомих літераторів, переглядати вистави, слухати музику, розважатись. Органічно у цьому просторі виглядав і лендарт від молодих митців.
У Музеї Івана Франка, відбувалися також деякі фестивальні події, зокрема тут відбулася досить популярна сьогодні в багатьох європейських містах акція «Ніч в музеї». Серед фестивальних обов'язковим пунктом для відвідин була і садиба Івана Франка, яка діє як музей.
Програма
На Франко Фесті було багато різноманітних подій – літературних, мистецьких, театральних. Організатори запросили як відомих поетів, так і чимало молодих і менш знаних.
На літературній сцені у перший день фестивалю успішно виступив Олександр Ірванець, захоплена публіка не хотіла відпускати бубабіста. Виступив на Франко Фесті і Олег Лишега, ще відомий український поет, драматург та перекладач.
Серед молодших поетів-учасників варто згадати про виступ поетів, якіих обєднує спільне навчання у Острозькій академії – Романа Романюка, Юхима Дишканта, Євгенія Лущикова.
Читали вірші під час фестивалю не лише поети, а й музиканти. На першому Франко Фесті диплом Книги рекордів України отримав гурт КораЛЛі, який разом з 20 тисячною публікою зачитала вірш Івана Франка «Ой, ти, дівчино, з горіха зерна».
Театральну частину фестивалю координував театр з Дрогобича «Альтер», окрім вистав, глядачі мали можливість взяти участь у акторських майстер-класах та театральних імпровізаціях. Літературно-мистецька сцена працювала майже цілодобово. Вночі у відкритому кінотеатрі показували фільми.
Та все ж таки головним моментом програми будь-якого фестивалю є виступ музичних зірок. У порівнянні з багатьма українськими фестивалями, які уже не так стараються з кожним роком догодити своїм відвідувачам, то ще молодий Франко Фест представив якісе музичне наповнення.
У більш камерній атмосфері, на літературній сцені у парку виступили гурти Один в каноє, Добрий намір, Оркестр Бобовата, Сергій Василюк (вокаліст гурту Тінь сонця). У неділю також на цій сцені свою програму представив і досить популярний сьогодні київський дует Zapaska.
На головній сцені концерти тривали майже з вечора і до рання. Першого фестивального дня гостей запалював гурт Скрябін, який виконав старі і нові пісні, а от The Вйо так захопилися перебуванням на Франко Фесті, що відіграли майже трьохгодинний концерт.
Окрім них, першого дня виступили два гурти з Луцька – Фіолет та Флайза, а також Фліт з Івано-Франківська.
У суботу фестивальна публіка драйвувала разом гуртами Меріленд, Ювелір, Веремій, Rock-H. Хедлайнерами цього вечора були КораЛЛі, які потішили новим образом та стабільно якісною і запальною музикою. А Тартак зіграв старі та нові хіти, правда, перші сприймались більш енергійно та емоційно.
Недільного ранку наметове містечно поступово пустіло, проте вечірній концерт зібрав рекордну кількість глядачів за всі дні. А зібрали стільки люду останнього фестивального дня Піккардійська терція, Йорий Клоц, Мері, ОтВінта та Гайдамаки.
Піккардійці зачаровували своїми старими улюбленими хітами, співали не лише артисти, співали всім фестивалем разом. Йорий Клоц, львівська етно-група, відкриття багатьох цьогорічних фестивалів вражали давніми українськими піснями у власній запальній обробці.
В останній день фестивалю на сцен Франко Фесту виступив також гурт Мері та гурт ОтВінта. А от хедлайнером недільної сцени став новостворений гурт Олександра Ярмоли зі старою назвою – Гайдамаки.
І хоч Ярмола називав цей склад справжніми Гайдамаками, такої позитивної реакції як "несправжні" у публіки вони не викликали. Хіти старих Гайдамаків у виконанні нового складу звучали награно і неорганічно. Проте органічно позитивим залишився настрій у відвідувачів фестивалю.
Загалом, було весело, затишно і цікаво. За даними організаторів, жодного фарбованого лиса не було взуто в абукасимові капці. До наступного Франок Фесту.