Швидкість, різка зміна погоди та аварії.
Коротко про дві гонки в рамках чемпіонату з ралі та гірських автоперегонів, які відбулися цими вихідними на Львівщині та Закарпатті
У п'ятницю, 20 червня, відбувся етап ЧУ з Гірських автоперегонів, а вже у суботу розпочалося ралі "Ворота України".
На гору (Ужоцький перевал) приїхало 40 пілотів, з них більшість у професіональних класах, а любителів було відносно не багато (24 спортсмени та 16 аматорів).
Ознайомлення з трасою проходило під час дощу. На ознайомленні учасники не сильно розганялися.
Під час кваліфікації також лило з неба і гонщики не сильно прибавляли у темпі.
Кваліфікація відбулась у зливу, а залікові заїзди минули на більш-менш сухій трасі.
В одному з заліків, у класі А4 Борис Ганджа обігнав Володимира Петренка, який вже не раз перемагав змагання на Ужоцькому перевалі, але наступного проїзду Петренко привіз Ганджі декілька секунд і боротьба між цими пілотами затухла.
Найцікавіша дуель вийшла у класі А3: закарпатський пілот Степан Німець проти Дмитра Тананевича.
Найбільша різниця результатів, які продемстрували пілоти – 0,8 секунди.
Спершу Степан Німець обігнав одесита Тананевича на 0,4 секунди.
В другому проїзді Німець привіз супернику ще 0,6 секунд, а в останньому Тананевич все ж обігнав Степана Німця.
Відіграв одесит лише 0,8 секунд, але й цього вистачило для перемоги (результат визначається сумою двох кращих проїздів).
Спочатку, перед оголошенням офіційних результатів, й сам Тананевич не зрозумів, що переміг і привітав Степана Німця з перемогою.
Крім віку автомобілів Тананевича (порівняно свіжий Ford Fiesta) і Німця (VW Golf 2), вони й самі сильно відрізняються у віці: Тананевичу 32 роки, а Степан Німець вже кількаразовий дідусь.
Минулого року дуель між Німцем і Тананевичем закінчилася на користь Степана Німця. Тоді він за підсумками року був другим, а першим – його син Сергій Німець. Дмитро Тананевич завершив сезон третім в класі А3.
В найслабшому класі серед пілотів весь подіум зайняли львів'яни. Переміг в класі Олег Карман, який лише на 0,1 секунду обігнав Миколу Кравціва. Замкнув трійку кращих Олександр Грабовецький.
В найвищому класі серед любителів А4СТ переміг Сергій Пономаренко цивільному Lancer EVO X. Навіть після зіткнення з відбійником Пономаренко показав найкращий час проїзду.
На горі також постраждали два Lancer Evo найвищого класу А4, але пошкодження були не значними.
А от пілот Opel Kadet, Володимир Волошин ще на ознайомленні потрапив у серйозну аварію. Крім розбитого автомобіля, дісталося й самому пілоту: неофіційно відомо, що в гонщика перелом ребер.
Після гори вболівальники таки дочекалися першого етапу Чемпіонату України з ралі. Комітету ралі досі нема, але організатори спробували провести гонку без нього. На цей етап заявилося не багато, не мало для такої ситуації в країні, 16 екіпажів + 3 учасники в кубковому змаганні.
ОХД (Очень ху..вая дорога). Часто штурмани позначають погану дорогу в стенограмі, але в деяких місцях ралі "Воротах України", було стільки ОХД, що, здавалося було б резонніше позначати ходові ділянки.
Але ті дороги для нас, простих смертих, погані. Не всі гонщики нарікали на покриття, а організатори на деякі ділянки СД ставили ротардери, аби гасити швидкість пілотів.
Олександр Салюк молодший на прописці траси розповідав про паршивість покриття на допах гонки. Це не дивно, якщо зважати на те, що Салюк попередній сезон відкатав по європейських етапах.
Ралі "Ворота України" включали в себе також етап національної серії кубок Карпат. Тобто гонщики змагалися в двох заліках.
Олександр Салюк заявився і на етап ЧУ з ралі, і на етап кубка Карпат.
У попередніх заявках було заначено, що пілот Astana Racing Team виступатиме на Ford Fiesta R5, але на гонку Салюк привіз орендований Mitsubishi Lancer EVO X та знімальну групу Інтера.
Гонка була дуже зручною для вболівальників, оскільки на двох ділянках дороги, зробили 6 спецділянок (перша – в обидві сторони, друга два проїзди в одному напрямку, третя в обидві сторони).
Тобто організатори з 36-ох кілометрів дороги зробили 112 км спецділянок. Загальна ж протяжність ралі – 209 кілометрів.
Пілоти, які змагалися лише в кубку, їхали тільки половину дистанції. Учасники чемпіонату повинні були подолати всі 209 кілометрів ралі.
В класі N4 та абсолютному заліку в двох гонках переміг екіпаж Олександра Салюка та Євгена Червоненка.
Салюк програв лише одну спецділянку (СД2 Верецький перевал), де відстав від Миколи Чмиха на десять секунд. Але на цій СД Олександр Салюк фінішував з пробитим колесом.
Напарник по каманді Чмиха Станіслав Бєсєдін на монопривідному Ford, намагався позмагатися зі старшими класами, але не втримав автомобіль на одній з спецділянок.
"Стасик, сделай грустную рожу, иначе нам денег на восстановление не дадут".
Машина під мостиком виглядала дуже страшно, навіть для тих, хто бачив багато ралійних інцидентів. На щастя, екіпаж цілий, а штани – сухі.
Зліт з дороги приніс багато клопоту команді Xado-Motorsport. Більше години намагалися витягти машину з яру.
Три лебідки, офроудівський хайджек та кілька людських сил пихтіли, як могли, та все ж витягли Ford Fiesta на волю.
Також на цій гонці горів бойовий автомобіль Subaru Impreza Юрія Хоміцького.
Єдиний екіпаж задньопривідного автомобіля BMW e46, зловив дах за 50 метрів від фінішу другої спецділянки ралі, тож мав час поспілкуватися і з місцевими жителями, і з журналістами.
Подібна ситуація трапилася на попередньому етапі національної серії з ралі з Вадимом Єрохіном у Східниці, але там пілот не доїхав 50 метрів до фінішу останної СД.
1. Олександр Салюк / Євген Червоненко (52:32,3)
2. Микола Чмих / Олександр Вільчинський (54:21.7)
3. Борис Ганджа / Сергій Потійко (56:41.7)
4. Станіслав Прусс / Михайло Горшков (57:38.6)
5. Антон Корзун / Дмитро Циро (59:24.1)
6. Павло Гонтовий / Олександр Островський (59:53.7)
7. Павло Копилець / Євген Борщенко (1:01:44.5)
8. Сергій Чекан / Дмитро Зіновєв (1:01:55.8)
9. Дмитро Тананевич / Олег Себов (1:10:34.0).