Львівські готелі в період карантину та коронавірусу.
35% туристичних бізнесів не зможуть відновити роботу після карантину – аналітики.
Сьогодні, 23 березня, під час брифінгу заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко заявив, що через запровадження карантину у Львові, який триватиме до 3 квітня, міськрада Львова планує обмежити функціонування більшості готелів міста для протидії коронавірусу.
"Ми ведемо перемовини з готелями, які знаходяться поруч із лікарнями, щоб вони приймали хворих на коронавірус, аби лікарям не потрібно було далеко їздити, і вони могли переночувати там за потреби. Власне, за потреби, готелі розконсервують, адже ви знаєте, що сьогодні-завтра більшу частину готелів зачиняють і обмежать їхнє функціонування" – наголосив Андрій Москаленко.
Крім цього, сьогодні Кабінет міністрів України прийняв рішення про заборону громадянам з вівторка, 24 березня, залишати територію країни з туристичною метою для запобігання поширенню коронавірусу. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що припинять діяльність усіх аеропортів, окрім "Борисполя". Це стосується лише пасажирських перевезень, а винятками будуть заходи державної необхідності за окремими наказами відповідних міністерств.
Власники львівських готелів розповідають Варіантам, що їхній бізнес пережив чимало різноманітних криз, але така ситуація, щоб повністю припинити роботу майже на місяць, їх спіткала вперше. І її небезпека саме у тому, що ніхто не може спрогнозувати, як розвиватимуться події та на скільки може затягнутися їхня криза. Згідно з наказу уряду, готелі не зобов'язані зачинятися на період карантину, однак через відсутність туристів у більшості з них немає іншого варіанту. Основний дохід готелям приносили не лише іноземні туристи, але й самі українці. Багато закладів співпрацюють з бізнес-компаніями, приймають конференції та тренінги, спортивні команди та екскурсійні групи.
Як зазначає голова правління Асоціацію індустрії гостинності України Олександр Лієв, до України щорічно приїжджали не більше 5 мільйонів іноземних туристів, натомість внутрішній туристичний потік налічував понад 8 мільйонів осіб. За його словами, під час карантину серйозних збитків зазнають не лише власники готелів, але і всі інші, хто приймає участь в прийомі туристів, зокрема ресторани, туристичні інформаційні центри та екскурсійні бюро. Важливо, що у великих містах, таких як Київ, Львів чи Одеса, туристичний бізнес має достатні прибутки і він зможе пережити карантин та не збанкрутувати, на відміну від маленьких міст, таких як Рівне чи Кропивницький, де на туристичний бізнес чекають катастрофічні наслідки.
"Ситуація вперше в історії туристичної галузі критична, тому що практично все зупинено, навіть під час активної фази війни в 2014 році ситуація була значно простішою. Коли люди відчувають небезпеку, то вони перестають подорожувати, тому що в туризмі слово "безпека" стоїть на першому місці. Людей лише в третю чергу цікавить, щоб продукт був дешевим, в другу – сервіс і якість, а на першому місці для них завжди важливо безпечно відпочивати" – розповідає Олександр Лієв.
Лише за перший тиждень карантину більшість власників туристичного бізнесу відчули фінансові втрати, і більшість з них переконані, що цей період не закінчиться 3 квітня, як вирішив уряд, а триватиме щонайменше два місяці, і не всі зможуть пережити цей період. Цьогоріч за прогнозами аналітиків після пандемії відбудеться значний розвиток внутрішнього туризму, тому що багато країн закриють кордони для туристів, а Україна також не швидко зустрічатиме іноземців.
"Наші аналітики слідкують за ситуацією в світі і аналізують, що роблять світові мережі готелів та ресторанів, і готуються до того, що ця ситуація продовжиться й через два місяці. Туристичний бізнес на порозі досить великих змін, які нас в цьому році ще очікують. Ми повинні готуватися до того, що туристи будуть довго відновлюватися після цієї пандемії. На нашу думку, консервація на три місяці завершиться третиною банкрутів, тобто не менше ніж 30-35% туристичних бізнесів не зможуть відновитися" – пояснює Олександр Лієв.
Він наголошує, що для сфери туризму єдиною можливістю втриматися на плаву може стати допомога з боку держави, в іншому ж випадку її працівники просто перепрофілюються і працюватимуть в інших напрямках. Важливо, щоб після пандемії державна підтримка була максимально цільовою, щоб її скеровували на адресну підтримку туристичного бізнесу та промоцію українських туристичних продуктів, оскільки за статистикою мешканці західних областей подорожують в їхніх межах і рідко відвідують Схід чи Південь країни. Аналогічна тенденція діє і на всій території України.
"На щастя влада нас почула і прийняла правильні рішення щодо скасування податку на землю, оренду землі та питання щодо оплати податків фізичними особами і підприємцями. Ці заходи достатньо ефективні, але, звичайно, що вони не врятують туристичний бізнес. Вони лише значно зменшили навантаження на нього" – зазначає Олександр Лієв.
Великі мережі готелів (в яких від 70 номерів) сміливо зачиняються на період карантину, тому що в них системний бізнес, і вони зможуть продовжити свою роботу після періоду консервації. Відновитися не зможуть лише ті, хто за цей час потрапить в боргові ями та не зможе зберегти команду працівників. Як розповідає директор львівського готелю "Нобіліс" Андрій Леда, заклад досить різко припинив працювати, оскільки ще на початку березня тут приймали футбольну команду, а коли у Європі оголосили карантин, то іноземні туристи відразу перестали подорожувати. Критичною ситуація стала тоді, коли карантин оголосили вже в Україні, саме тоді робота готелю зупинилися зовсім. Його закрили на час карантинних заходів, однак персонал працює в режимі чергування, зокрема адміністратор та охорона.
"Штат максимально оптимізований, звільняти людей ми не плануємо, тому що маємо надію на те, що ситуація налагодиться рано чи пізно. Щодо оплати, то ми її вже зараз оптимізовуємо, тому що ми приватна структура, яка має кредитні зобов'язання і в нас є приватний інвестор, який фізично не може фінансувати повний штат та комунальні послуги. Персонал ми відправили в оплачувані відпустки, тому зараз вони фактично ще отримують кошти" – пояснює Андрій Леда.
Зараз львівські готелі не отримують жодного доходу, і ніхто не може спрогнозувати скільки часу вони зможуть прожити в таких умовах, оскільки все залежить від термінів карантину. Крім цього, більшість готелів є приватними структурами, чимало з них залежить від банків, і тому окрім внутрішніх фінансових зобов'язань, вони ще повинні сплачувати й кредитні кошти.
"У нашому випадку ми ще маємо кредитні зобов'язання, і тому наша проблема в тому, що ми ще маємо спілкуватися з банком. Хоча ми намагаємося позбутися фінансового тягаря в плані комунальних послуг і зарплат, але над нами висить банк, який щомісяця хоче кредит та відсотки щодо кредиту. І це питання до держави, чи буде вона давати банкам якісь рекомендації щодо спілкування з приватним бізнесом чи ні. З точки зору підтримки готельно-ресторанного бізнесу влада може надати рекомендації банківській сфері, щоб не добивати той бізнес, який сидить в борговій ямі та немає ресурсів, щоб розрахуватися з банком. Ймовірно, що бізнес залишиться сам на сам зі своїми проблемами, оскільки держава навряд чи зможе фізично підтримувати коштами чи перекривати витрати, які ніяк її не стосуються" – додає Андрій Леда.
Однак попри цей складний час для готельєрів, вони розуміють всю важливість ситуації. Як зазначає Андрій Леда, зараз важливо зберегти населення від можливого зараження коронавірусу для того щоб зменшити навантаження на медиків. Лише від того, наскільки успішними будуть карантинні методи, залежить подальша робота, як готелів, так і ресторанів, адже їхні власники зацікавлені у тому, щоб карантин завершився вчасно і вони змогли відновити свою роботу.
Як розповідає готельєрка, керуюча сімейного готелю "Happy Inn" та власниця консалтингового агентства "HoReCa Keys" Юлія Косенко, аналогічна ситуація відбувається у всій Україні. Великі мережі готелів, які орієнтуються на бізнесову аудиторію (конференції, корпоративи, тренінги), вже припинили свою роботу, оскільки це переважно були гості, які їхали у відрядження та переважно добиралися потягами, а не автомобільним транспортом. Однак маленькі готелі ще готові приймати гостей чи, наприклад, осіб, які не можуть повернутися додому.
"Я спілкувалась з колегами і всі ми розуміємо, що наразі нема якогось правильного рішення. Може статись так, що рішення закритися також було неправильним. Безумовно, що немає жодних прогнозів і незрозуміло, коли це повернеться назад в нормальне русло. Одні запевняють, що зараз наші люди всі поїдуть відпочивати Україною, а хтось кричить, що це вже все – і ми до осені не будемо працювати, всі закриються та збанкрутують. Ситуації дуже різні" – розповідає Юлія Косенко.
Вона вважає, що в цій ситуації власники готелів повинні бути відвертими зі своїми працівниками і сконцентрувати свої зусилля на тому, щоб подумати про збереження команди. Також потрібно вже зараз думати про процес відновлення роботи, зокрема передбачити раптові позитивні зміни у разі необхідності прийняти групу бізнесменів, і визначити групу швидкого реагування, яка зможе швидко та оперативно повернутися до роботи. Потрібно розробити стратегію на декілька варіантів. Наприклад, якщо карантин закінчиться вчасно, то продумати шляхи відновлення роботи і виплати персоналу, а якщо ситуація затягнеться на пів року, то розробити схему скорочення фінансових витрат, зокрема від'єднати гарячу воду та електрику.
"Потрібно відкрито говорити з командою як є, а не просто відправляти у відпустки і говорити, що сиділи, бо вони самі нічого не розуміють. Треба зібрати людей і відкрито говорити про ситуацію. Запланувати повторні зустрічі з командою, тобто сказати, що зараз все так, а тому давайте зустрінемося через два тижні й вирішимо, що змінилося чи комусь потрібна цільова допомога тощо. У кожного готелю є певна фінансова подушка, і зрозуміло, що ти не можеш зараз платити людям 600 гривень в день, але, можливо, ти можеш платити 50 гривень" – пояснює Юлія Косенко.
Після такої економічної кризи для готелів варто очікувати на підняття цін на послуги. До прикладу, зараз оптимальний номер близько до центру міста коштує в межах 400-600 гривень за ніч, а апартаменти можна орендувати від 20 доларів. Однак, як пояснює Юлія Косенко, така ситуація буде не у всіх, оскільки для готелів це буде своєрідним повторним виходом на ринок і тому вони намагатимуться боротися за клієнта низькими цінами.
Це також пов'язано з тим, що зараз Туреччина та Єгипет мають такі ж втрати, оскільки у них сезон розпочинається 1 березня, а його відтермінували до 15 квітня. Після відкриття кордонів всім великим готелям потрібно буде зробити обіг коштів та оселити максимум гостей. Саме тому дії іноземних готельєрів вплинуть і на український туристичний ринок, бо, якщо українцям дешевше буде поїхати на відпочинок до Туреччини, ніж в Одесу, то наш бізнес занепаде ще більше.
"Зараз саме час навести лад у своєму готелі. Маю на увазі сторінки у соцмережах, сайт, подивитися на готель збоку тощо. Завжди всі говорять, що на такі речі немає часу, оскільки всі зайняті операційною діяльністю, але саме зараз час розібратися, написати стандарти, вдосконалити анкети, які дають гостям. Важливо також вивчити персонал за цей час, зробити їм, можливо онлайн план навчання. Треба сконцентруватися на тому, на що ти реально можеш вплинути для себе і команди" – зазначає Юлія Косенко.
Вона також вважає, що у цій ситуації, з боку влади, окрім скасування податку на нерухомість та землю та ЄСВ для ФОПів, також важливо, щоб в Україні зняли туристичний збір, щоб його не потрібно було платити гостям, і тим самим зменшили вплив на коливання цін. Також цю сферу могли б врятувати доплати працівникам з боку держави. Однак вона наголосила, що гості та туристи обов'язково рано чи пізно повернуться, а в цій ситуації найголовніше зберегти персонал, підтримати рівень сервісу і зайнятися саморозвитком.