Гич Оркестр: Якщо ми граємо для когось, то ділимось своїм святом
"Гич Оркестр" – це вісім музикантів і майже вдвічі більше музичних інструментів. Це пісні на слова Тичини, Сосюри, це сучасна обробка народних пісень і авторські пісні. Гурт працює вже майже рік, проте великий їхній дебют відбудеться на фестивалі "Флюгери Львова" уже наступного тижня.
Хлопці, з чого починається ваша історія, де вперше виступили?
Остап Костюк (духові): Дебютували на фестивалі Славське-рок минулого року. Виступали вже у Києві, Тернополі. Протягом цього року ми два виступи на Етноклубі зробили, на Форт-місії виступали. У нас програма велика, а колектив молодий, тому багато працювали протягом року і нечасто виступали.
Більшість з вас причетні до інших музичних колективів, чим для вас особливий Гич Оркестр?
Володимир Романів Флойд (бас-гітара): Справа у тому, що пріоритети і смаки змінюються, люди починають над іншим задумуватись і збиратись з інших причин.
Це не просто колектив, який грає, щоб записати альбом, зняти кліп, щоб потрапити на телебачення. У нас є особистий контакт, живлення один від одного. Це те, що тобі підходить, це взаємонабування.
Остап: Ми зійшлись на тому, що можна робити класну музику, бути хорошими музикантами, а тобі все одно нудно, це як звичайна робота.
А в "Гич Оркестрі" ми робимо все для задоволення. Самі репетиції приносять задоволення. Це коли ти втратив шанс на мрію, а тут він раптово з'явився. Думаю, що є сім'я і кожну репетицію ми святкуємо. І якщо ми граємо для когось, то ми ділимось своїм святом.
Павло Мигаль (гітара): Коли мені було 18 років я з хлопцями грав важку музику, найважчу, яка в цей час була, а потім, більше 15 років не займався музикою.
А Гич Оркестр, який почався майже рік тому на стільки став важливим для мене, що я готовий все поміняти в тому житті і займатися тільки музикою.
Як би ви охарактеризували свою музику для тих, хто вас ще не чув?
Павло Мигаль: Чим ми відрізняємось? Перше – це колектив з 8 хлопців, друге – набір інструментів. Є барабани, дві гітари, бас, віолончель, перкусії, скрипка, мандоліна, труба, коза. Цікавий склад, інструменти, звук, а все інше треба слухати.
Остап: Не працюємо на стиль, як воно грається, так і грається.
Флойд: Я думаю, тут важливе відчуття, стан, ця емоція, яка йде, а щодо концепції, ці всі речі можна придумати.
Гич Оркестр часто в Етноклубі виступає, вас до етногуртів ще не "записали"?
Остап: А це є якоюсь частиною етно, 30% наших текстів – народні пісні, але я би не хотів прив'язувати наш колектив до Етноклубу.
Велике коріння музики Гич Оркестру в блюзі. Що таке етно? Етно – це музичний колодязь, воно всюди.
Павло Проців (скрипка): Етно – це коріння будь-якого стилю.
У вас також є пісні на слова класиків 20 ст.
Остап: Не ми вибирали цих поетів, вони самі приходять до нас і кажуть: несправедливо забутий я, чому співаєш не мене? У нас є пісні на слова Сосюри і Тичини, на вірші Пиріжка (Мар'ян Пирожок - вокал, гітара, гармоніка) та народні. Насправді Пиріжок багато відбирає, він у нас фільтр.
Ваші виступи також супроводжуються елементами перформенсу
Остап: Ми назвали це гич-культура. Але ставимось до цього дуже легко. Це жарт і усмішка. А от до музики ставимось серйозно.
Чи вже велика ваша авдиторія прихильників?
Остап: Коло наших прихильників – це друзі, так як нас 8 чоловік – друзів багато, а так як ми самі досить відкриті люди, є центром якогось середовища, ми творимо велику авдиторію клубну.
Хочеться, щоб цей резонанс передавався від одних друзів до інших і, щоб насправді тільки друзі і були.
Немає хвилювання виступати замість "Мертвого півня" на Прокиданні під час фестивалю "Флюгери Львова", не боїтеся, що будуть порівнювати?
Остап: Досить сумно за "Мертвий півень", я слухав цю музику, я був на їхніх концертах, але накладати ці дві речі неварто, ми почали нову тему і я би дуже хотів, щоб ця аудиторія до нас прийшла, тому що я сам частина тої аудиторії. Я сам стояв під сценою, а зараз у нас є шанс вийти на сцену.
Флойд: Хто хоче гарно провести час на вихідних, той його проведе і не буде змішувати ні "Півнів", ні "Гич Оркестр".
Чим будете дивувати під час концерту? Чи будуть прем'єри?
Остап: Буде багато пісень, яких ми ніколи не грали. Зараз активно готуємось, це для нас є першим великим концертом.
Що після Флюгерів плануєте? Чи вже є певна гастрольна програма?
Остап: Після прокидання плануємо по клубах поїздити, бо нас цікавить концертна діяльність. Нам важливо, який є резонанс.
Хочемо поїхати на схід, нас в Донецьк запрошували, в Київ ще раз поїдемо, в Полтаву, в Тернопіль.
Павло Проців: Я хочу поїхати в дике Закарпаття.
Остап: Плануємо на ніч культури до Польщі поїхати, це буде 2 червня у Любліні. Крім нас там будуть виступати Люди Добрі і Бай. Маємо у планах зробити там інспірацію на «Тіні забутих предків».
Як ще можна "гичувати"?
Можна їздити у Віпче, збиратися на репетиції, можна знімати коротке смішне відео. І не треба бути поганим чоловіком.
Чи хтось з вас нові інструменти освоїв задля "Гич Оркестру"?
Остап: Я на трубі тільки в "Гич Оркестрі" граю.
Павло Проців: Я вчився в музичній школі на скрипці грати, але не грав на ній років 15 і завдяки "Гич Оркестру" я знову почав грати на скрипці і це мені дуже подобається.
Ким мріяли бути в дитинстві?
Остап: Лісником. Берегти ліс від людей.
Павло Проців: Я завжди хотів бути творчою людиною, хотів малювати і займатись музикою. Я це роблю зараз: малюванням заробляю гроші, а музикою займаюсь, бо мені це подобається.
Розкажіть про гич-малюнки
Павло Мигаль: Моя дочка намалювала кілька малюнків. Пиріжок малює гич-малюнки. Це цікаво нам, нашим дітям, нашим друзям.
У нас є така подруга, яка спекла печиво гич. Це у різних формах проявляється. Це якесь таке явище, яким хочеться бавитись. Можна у музиці бавитись, знімати смішне кіно, бавитися словами, бавитися малюнками.
Остап: Для нас Гич Оркестр це повернення у дитинство, у цей стан, це суцільний креатив, суцільна творчість.
Дитина завжди щось творить, придумує і вигадує гру весь час. Тому ми з Яною Іщук готуємо дитячий проект, ми написали музику до дитячих пісень і підготували свої аранжування. 25 травня будемо його презентувати під час церемонії вручення премії "Великий Їжак".
Склад:
Мар'ян Пирожок - вокал, гітара, гармоніка усна
Павло Мигаль - гітара
Володимир Романів Флойд - бас гітара
Володимир Бедзвін - віолончель
Павло Проців - скрипка
Любомир Іщук - перкусія, мандоліна, духові
Остап Костюк - труба, духові
Всеволод Садовий - барабани