Нове коло скандалів з генеральним директором Львівської обласної клінічної лікарні Михайлом Гичкою.
Здається, що у Львові не буває такого благословенного року, який би не відзначився скандалом із вічним головним лікарем та вічним депутатом облради Михайлом Гичкою.
За найсвіжішою інформацією, аудитори виявили торік втрати у Львівській обласній клінічній лікарні на 8,1 мільйона гривень. Саме Михайло Гичка є генеральним директором цієї лікарні. Зокрема, лікарня оплатила завищену вартість робіт з реконструкції, капітального та поточних ремонтів будівель на 6,6 млн грн.
Львівська обласна клінічна лікарня також даремно проплатила такі послуги:
– забезпечення харчуванням стаціонарних хворих – 800 тис. грн;
– покриття витрат орендарів з оплати комунальних послуг – 400 тис. грн;
– недоотримання плати від наданих в оренду нежитлових приміщень – 200 тис. грн,
– інші втрати – 100 тис. грн.
Показово, що така інформація нікого не здивувала. Будь-хто з політиків чи людей, які наближені до медицини області, почувши про це, просто знизує плечима та прорікає: "Ну, це ж Гичка".
Справді Михайло Гичка, який очолює Львівську обласну клінічну лікарню з далекого вересня 2010 року, вже привчив як до скандалів довкола свого імені, так і до вміння виходити сухим із води. Насамперед допомагав його кар'єрі медика талант знаходити в потрібний час потрібних друзів. Не секрет, що Гичка є кумом Богдана Дубневича, який свого часу добре співпрацював із Партією регіонів, а після піднесення Порошенка хвацько подався у лави його партії. Обласним депутатом від Європейської Солідарності Гичка є й нині.
Але про політичний аспект справи дещо нижче. Наразі ж нагадаємо про декілька гучних справ Гички, про які свого часу щедро писала львівська преса.
Наприклад, такий скандал спалахнув взимку 2020 року. Львівська обласна клінічна лікарня повідомила про намір укласти угоду з ТОВ "Лінк-Медитал" на постачання матеріалів для гемодіалізу за 94,82 млн грн. На торги подалися три компанії: "Лінк-Медитал", ТОВ "Індекс" та ТОВ "Діавіта". Пропозицію останньої фірми тендерний комітет відхилив через несплату 2 млн грн тендерного забезпечення. Менеджер київської компанії "Діавіта" Сергій Христинченко був переконаний, що його пропозицію відхилили через відмову сплатити відкат керівництву лікарні. За словами Христинченка, головлікар Гичка особисто вимагав сплати відсотки за можливість перемогти у тендері.
"Ми щороку пропонуємо замовнику замінити весь парк обладнання безплатно діалізною апаратурою і надати пропозицію на 30 млн грн дешевшу. Але щороку наша пропозиція відхиляється. Вона нецікава, бо ми не сплачуємо відкати, ми не платимо хабарі. Упродовж останніх трьох років ми беремо участь у тендерах, і нам кажуть намалювати відсоток від закупівлі. Ми не погоджуємось, і нам не дають брати участь у закупівлі. Всі посилання про сплату відкату йшли від адміністрації лікарні, особисто від головного лікаря пана Гички", – заявив у інтерв'ю Сергій Христинченко.
У січні 2021 року компанія "Діавіта" подала в Антимонопольний комітет скаргу, де вказала на те, що у тендерній документації умови прописали таким чином, щоб переможцем виявилася конкретна компанія – "Лінк-Медикал". АМКУ не знайшов у діях замовника послуг порушень і відхилив скаргу. Про махінації під час закупівель обллікарнею було відомо ще кілька років перед заміною обладнання для гемодіалізу. У 2015 році "Лінк-Медитал" встановила 52 нові апарати для гемодіалізу, автоматично ставши монополістом на постачання матеріалів для обладнання.
"Коли я була призначена першим заступником головного лікаря, мене не призначили головою тендерного комітету, хоча раніше головою комітету завжди був заступник з медичної частини. На певному етапі я отримала інформацію щодо закупівель і зрозуміла, що наявні масштабні зловживання, що препарати і засоби медичного призначення закуповуються не тієї якості і не у тій кількості, яка необхідні пацієнтам. Тобто пріоритетом є виключно можливість отримати відкат", – розповіла колишня перша заступниця головлікаря обласної лікарні Наталія ван Доеверен.
За словами ван Доеверен, наймасштабніші зловживання стосувались саме відділення гемодіалізу.
"Я це прекрасно розуміла, але не мала достатньо механізмів, щоб перешкодити цьому, окрім оприлюднення інформації та звернень до органів влади. Але складалося враження, що ніхто не хотів про це слухати", – розповіла Наталія ван Доеверен.
За її словами, "Лінк-Медитал" сплачував 30% від суми закупівлі особисто керівництву обласної лікарні.
"Тобто якщо за останні роки маємо в середньому щороку програму замісної ниркової терапії 100 млн грн, то бюджет відкату – 30 млн щорічно", – стверджувала Наталія ван Доеверен.
У 2017 році її звільнили з обласної лікарні, звинувативши в отриманні хабаря від пацієнтки. Натомість ван Доеверен наполягала на тому, що їй підкинули хабаря, і зробив це, за її твердженням, Гичка. Наприкінці 2019 року суд повністю виправдав Наталію ван Доеверен, однак на посаду заступника головного лікаря вона так і не повернулась. Головлікар обласної клінічної лікарні Гичка заперечив усі звинувачення щодо отримання хабарів. Він стверджував, що не знайомий з постачальниками обладнання та медматеріалів у лікарню.
ТОВ "Лінк-Медитал" є офіційним дистриб'ютором німецького виробника медичних апаратів "Fresenius". Власником фірми "Лінк-Медитал" є киянин Олексій Баришевський. Щороку "Лінк-Медитал" виграє тендери на постачання медобладнання та матеріалів, зокрема для гемодіалізу, у різні лікарні України. Лише торік "Лінк-Медитал" підписав договори з лікарнями на 1,3 млрд грн. Німецька компанія "Fresenius" багато років поставляє медпрепарати та обладнання у різні країни світу.
Торік компанія потрапила у корупційний скандал. Департамент юстиції американського штату Массачусетс опублікував повідомлення про результати спільного з ФБР розслідування корупційної діяльності компанії "Fresenius" у різних країнах світу. Правоохоронці довели наявність фірм-прокладок, через які "Fresenius" виводила мільйони доларів і платила хабарі. Таку діяльність виявили у Марокко, Саудівській Аравії, країнах західної Африки, Іспанії та Туреччині. Завдяки корупційним схемам "Fresenius" заробила понад $140 млн на постачанні медобладнання. За це фірму оштрафували на $231 млн.
У 2012 році Тимчасова контрольна комісія з вивчення діяльності Львівської обласної клінічної лікарні та головного управління охорони здоров'я виявила ряд фінансових порушень в роботі обласної клінічної лікарні, про що вона збиралася повідомити правоохоронні органи. Цікава деталь: про це повідомила пресслужба Львівської облради, яка про своїх негативу, зазвичай, не пише.
Комісія, зокрема, виявила, що замість передбачених 30 ліжко-місць у відділенні гемодіалізу лікарні фактично є лише 16. Як пояснило керівництво лікарні, на це порушення пішли свідомо, щоб створити "кращі умови для лікування хворих". На базі лікарні створили вісім благодійних фондів, діяльність яких, за висновками комісії, виходила за межі благодійності.
Також керівництво лікарні у 2011 році закупило невиправдано великі обсяги ліків за бюджетні кошти. Таблеток "Амізон" закупили стільки, що їх би вистачило лікарні до березня 2013 року. Однак термін їхньої придатності завершувався у листопаді 2012. Препарат "Таміфлю" закупили в таких обсягах, що їх би вистачило до 2023 року, однак термін придатності ліків збігав на 10 років раніше – у 2013 році.
Комісія також зафіксувала порушення в лікарняній пральні. Вона не працювала з 2009 року, а прання білизни здійснювало приватне підприємство. Водночас у штаті пральні залишилось вісім працівників, які отримували заробітну платню. На оплату їхньої праці у травні 2010 - травні 2012 витратили 256 тис. грн бюджетних коштів. Водночас за цей самий період фірмі виплатили за послуги з прання білизни 1,512 мільйона гривень. Львівська облрада навіть продовжила роботу тимчасової комісії, адже перед тим її члени виявили ряд фінансових порушень у роботі керівництва лікарнею – закупили два томографи за невмотивовано високою ціною 18 мільйонів гривень.
Гичку врятували колеги з Партії регіонів, чий Янукович на той час був президентом. Голова фракції Партії регіонів в обласній раді Ігор Грищук навіть назвав бажання депутатів Львівської облради звільнити Гичку – банальною політичною розправою. Нині Михайло Гичка представляє Європейську Солідарність і на політичний тиск не скаржиться. Але сорому своїм однопартійцям робить добрячого. Зрештою, не він один. Можна згадати депутата Миколу Седіла, який героїчно втік з України в перші дні війни. Можна згадати й колишнього начальника міжрегіонального управління Мін'юсту Михайла Дзюдзя, якого Вищий антикорупційний суд України засудив до 6 років з конфіскацією майна за отримання хабаря.
У політичних колах вже сміються, що до завершення каденції в ЄС не залишиться людей. Але все це проблеми кадрового підходу нехай і впливової, однак однієї з партій. Інша справа, коли застереження у відповідних органів викликають керівники медичної сфери, від котрих залежить здоров'я та життя сотень тисяч людей. І тут, на жаль, теж є що згадати.
Наприкінці 2019 року оперативники СБУ та слідчі Національної поліції провели обшуки у службових кабінетах та приватних квартирах чи будинках керівників кількох львівських лікарень, яких підозрювали у зловживаннях під час закупівлі медичних товарів. За словами тодішньої головної прокурорки Львівської області Ірини Діденко, обшуки відбулись на 16 різних об'єктах, вдома в одного із підозрюваних вилучили майже 2 млн грн готівкою.
За інформацією 032.ua, саме таку суму вилучили у керівника Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру Ігоря Ковальчука. Натомість прокурорка Львівщини додала, що під час обшуків вилучили документацію, яка підтвердила співпрацю медичних закладів з львівською фірмою "Едвіл": чорнові записи про цільову співпрацю та готівка. Усе це доволі сумно. Адже сумнівних людей у партійних списках можуть знецінити самі виборці на майбутніх елекціях. Інша справа, коли сумнівні політики й далі призначатимуть на керівні посади у медицині вічних головних лікарів зі специфічним бекґраундом. І це – страшно.