Ich liebe тебе: виклики та радощі бінаціональних сімей

Журналістка Варіантів Ганна Власюк під час стажування на Deutsche Welle дізнавалась більше про життя бінаціональних сімей у Німеччині.

Різні мови, різні віросповідання, часом різні кольори шкіри – в одній сім’ї як щоденна реальність.

До звичного сімейного спілкування додаються міжкультурні родзинки.

Однак, можливо, коли не завжди розумієш мову іншого, можна краще зрозуміти його почуття?

У Німеччині бінаціональні сім’ї вже давно стали поширеним явищем.

Різноманітні громадські організації всіляко допомагають таким сім'ям спілкуватись та вирішувати різні проблеми.

В колишній столиці Німеччини Бонні таких сімей близько десяти тисяч.

Вибрати ім’я

"Роланд, зайчику, не їдь так швидко". Люда наздоганяє свого трирічного сина, який з усіх сил крутить колеса крихітного велосипеда.

"Ми намагались вибрати такі імена для синів, аби вони однаково легко звучали українською і німецькою", – розповідає вона. Люда вже 12 років живе в Німеччині. Приїхала сюди спочатку за програмою обміну Au-pair – доглядала дітей у німецькій сім’ї.

Зараз вона сама заміжня за німцем Андреасом. Вони виховують двох дітей – трирічного Роланда та шестирічного Артура.

"З іменем не завжди вгадаєш, – продовжує вона, – от, наприклад, наше ім’я Ігор – для німців дуже смішне. Десь так, як для нас їхнє Фріц".

Поки ми розмовляємо з Людою на її кухні, Роланд приносить по черзі свої іграшкові машинки. "Das ist Auto, – каже він до мене, – und das ist Abschlepper". З німецької – автомобіль та евакуатор.

Люда говорить до нього українською, проте хлопчик відповідає німецькою.

"Він все розуміє, але українською говорити не хоче. Для цього потрібне середовище", – каже жінка.

"О Боже, я не знаю, – відповідає чоловік Люди Андреас у відповідь на запитання, що є найважчим у бінаціональній сім’ї. – Ми два роки прожили разом на п’ятнадцяти квадратних метрах, поки одружились. І за цей час можна впізнати одне одного".

Люда ж натомість пригадує, що без смішних ситуацій не обходилось

"Бувало, я ввечері готувала дома вечерю, а Андреас говорив – дякую, я не хочу, я вже поїв. І я не могла цього зрозуміти", – каже вона.

Допомогти зустрітись

Ахім Кьоніг очолює "Об'єднання бінаціональних сімей" у Бонні.

"Наші три головні завдання – юридичне, психологічне консультування та міжкультурне посередництво для бінаціоналів та для пар та сімей", – розповідає він.

Також об’єднання робить різні інтеркультурні освітні проекти, спрямовані на підтримку сімей при опануванні мов.

"Ми є тим місцем, де бінаціонали можуть зустрітись. У нас є різні пропозиції для співпраці, комунікації між бінаціональними сім'ями – це наша бібліотека, відкриті зустрічі для бінаціоналів, які відбуваються раз у місяць", – каже Ахім.

Один з проектів об'єднання має назву "рюкзак-проект" – він спрямований для освіти батьків та для покращення їх мови.

Бінаціональні батьки раз на тиждень зустрічаються у дитячих яслях, та отримують матеріали тією мовою, якою спілкуються в сім' ї – турецькою, російською, арабською, англійською, французькою, італійською.

"Потім вони співають разом зі своїми дітьми або ж щось майструють на певну тему. Паралельно з цим у яслах ця тема обговорюється німецькою – аби діти змогли використовувати слова як своєю рідною мовою, так і німецькою. І таким чином відбувається опанування двох мов. Ми мотивуємо людей плекати ту мову, якою вони спілкуються у своїх сім’ях і використовувати це при розмовах з дітьми", – каже Ахім.

Частіше на консультацію до бюро, за словами Ахіма, приходять ті пари, у яких один із партнерів має німецьке громадянство.

Адже, коли ти володієш німецькою, легше віднайти інформацію в інтернеті, або ж телефоном. Коли хтось не так добре говорить німецькою, – це вже маленький виклик.

Наразі найбільша дилема для об'єднання – це психологічні консультації. Об'єднання намагається зробити їх максимально дешевими. Одна консультація коштує 25 євро, що для Німеччини, із середньою ціною консультації 100 євро за годину, досить дешево.

"Однак є й ті, кому і це задорого. Але навіть якщо люди неготові платити, наші психологи часто готові робити це безкоштовно. У наших юридичних консультаціях, це, на жаль, не можливо. Думаю, якби пропозиція була цілковито безкоштовною, то попит подвоївся б принаймні удвічі", – каже Ахім.

За допомогою до психолога

"Тем для консультацій бінаціоналів існує море", – розповідає боннський психолог Клауція Кверос, яка співпрацює з Об'єднанням бінаціональних сімей та партнерств.

Найчастіше на консультацію пари приходять разом. Запитують в основному про спільне виховання дітей та їх майбутнє.

"Вони пояснюють мені, як вони хотіли б, попри різні культури чи релігії, донести до дітей однакові цінності. До сьогодні у мене не було ще жодного випадку, аби головною темою наших розмов було саме виховання дітей", – каже Клауція.

Решта ж проблем бінаціоналів, за її словами, такі ж, як і у "звичайних" сім'ях: неефективна комунікація, труднощі з веденням домашнього господарства, поводження з грішми, дисгармонійні стосунки.

"Інший розповсюджений варіант клієнтів – це німецькі жінки, які закохуються в іноземців, як правило – на їх батьківщині, і швидко після цього одружуються. До того, як вони отримують реальну можливість добре пізнати один одного. Пізніше такі пари стикаються з такими викликами, як соціальне життя поза відпусткою, необхідність вивчення іншої мови, пошук роботи", – каже психолог.

Коли я прощаюсь з Людою, вже вечоріє. Ми виходимо разом з нею і Роландом на вулицю.

"Темно", – каже хлопчик, і Люда щиро радіє. Нарешті українське слово від сина за цілий день.