Пісенна експансія поляків на коханий Львів набула планетарного розмаху, ностальгії та трагедії.
З такими масштабами навіть невідомо, а чи не оспівало пильне польське око вже усі відомі та невідомі закутки Львова і вийшло у відритий космос, вже звідти обігріваючи кохане місто замість сонця, чи ще лишились якісь спальні райони, вулички і провулки ще неоспівані потойбічним вокалом.
Тут антропоморфністю наділена кожна травинка. Тут очуднюється кожна бруківка. Тут Львів еманується на усе їх подальше життя, лишається їх талісманом і залишається їх улюбленим адораційним предметом.
І, о, Христе, скільки страждань у цих віцєчках. Тут ностальгія – градом, тут сльози – потоком, тут спомин – личаковом. Цей градус сентиментальності настільки шальоний у пісенній творчості, що навіть вітер на Високому Замку колєгує з колишніми дітьми Львова та теперішніми мешканцями Посполитої.
Батяруй або ж не батяруй, але слово "танго" часто зринатиме у цих піснях. Ця психологія тангового прощання, тієї адаптації та приручення спогадів, що несамовито і так множинно вириваються різкими рухами ніг та зигзагоподібним плином думок у танок.
Тому саме Львову приурочена така ретельна і виняткова каталогізація усього та різного. Львів оточений не рогатками та кірасами, а пісенною бібліотечністю без кінця та краю.
Львів – це польські Фермопіли, це Спарта польська зі завжди вірним Леонідом. Це перша любов і перша молодість на кресах. Львів – це лише одне слово, але скільки ж вони підбурює тілесних порухів.
Тільки щодо Львова можна водити такі хороводи і тут навіть вже богохульним буде оте запитання про існування на карті світу ще якогось міста, отак оспіваного поляками у всіх можливих варіаціях та конфігураціях.
Закономірно, що у деяких зилотних сил, отих зиготних жевжиків виникає бажання відбити Львув у їх теперішніх господарів. Патріотичні репери Zjednoczony Ursynów ідуть ще далі і тому хочуть відбити ще й Київ.
Zjednoczony Ursynów "Wilno, Lwów odbijemy!"
Зважаючись на менш радикальні креси, більш ліричні спогади та міркування про те, чому наша "Свобода" не дружить з всенародним репом, що було б свідченням її особливої близькості до народу (як про це люблять чесати деякі бариги Садового), ми переходимо на більше дистанційні креси і слухаємо виробничий хіт від Zofia Terne "Preclarka z Pohulanki":
І далі, у буйстві усіх вітальних сил, водяться хороводи:
Stasiek Wielanek "Urodzeni We Lwowie"
Та іронічно йойкаються усі ті львівській йойкання:
Weso?a Czwórka Lotników "Ta joj ta Lwów"
Згадуються юні вітри:
Wiktor Budzy?ski "Wiosna we Lwowie"
Усі наші, наші та наші:
Zbigniew Macias "Piosnka o naszym Lwowi"
Усі креси, креси, креси:
Janusz Laskowski "Kresowy p?omie?"
Але десь там, у глибині сердець, все ще щемить ота ностальгійна струна далекої відстані:
Roman Ko?akowski "A Lwów to dla mnie zagranica"
Nina Ole?ska "My od Lwowa za daleko"
Jadwiga Czerwi?ska "Moje serce zosta?o we Lwowie"
Вона адаптується, але ніяк не може примиритись зі втратою:
Chór Dana "Tango ?yczakowskie"
Piotr Polk "Tango Lwowskie"
Ніяк не може примиритись з втратами у своєму, Богом даному місті:
Zadwórze 1920. Lwów. Polskie Termopile
S. Wielanek "Orleta Lwowskie"
Marsz lwowskich dzieci
Так не можуть примиритись, що навіть якісь молоді та імярекові репери дають свою чітке орляткове флоу:
Wspomnienia Lwowskie
Це орляткове флоу настільки свегове для деяких верств населення, що навіть білоруси долучають до цього дійства:
Віктар Шалкевіч "Kino Lwów"
Між білорусами і поляками варто зробити рекламну паузу та переглянути оце релаксове відео на україно-польську тематику, що є пародією на оцю рекламу:
Повертаючись до пісенних скарбів, варто зазначити, що поляків завжди буде більше, ніж білорусів у цій маніфестації Ісусовому серцю у Львові:
W?odzimierz Votka "Mam gitar? kupion? we Lwowie"
Maciej Wróblewski "Babcia ze Lwowa"
Stanis?aw Rusza?a "?yk lwowskiego powietrza"
Поляків різних, строкатих та палітрових:
Wiktor Budzy?ski "Taksówkarz lwowski"
Mi?ko i Niu?ko "Marzenie o Lwowie"
W?ada Majewska "Chod?my do Stryjskiego Parku"
Nina Ole?ska "Imieniny we Lwowie"
W?ada Majewska "Lwowskie gwiazdy"
Marian Hemar "Piosenka o marzeniu ostatnim"
Feliks Konarski "Piosenka o naszych miastach – Lwów"
Gwidon Borucki "Piechot? do Lwowa"
Estecz "Banda Lwowska"
Stanis?aw Rusza?a "Lwowska niedziela"
Більше такої польської творчості про Львів можна відшукати на каналі LwowskiePiosenki
Або у в'язанці Lwów
Фанатам львівської еротики можна порадити усі оголені циці львівських скульптур на цьому відео:
До нових зустрічей у львівських етерах та шпацерах.