Як привабити інвестора та що йому пропонувати? Асоціація Рад Львівщини допомагає громадам розробляти інвестиційний паспорт.
Інвестиційний паспорт – це візитівка, що показує інвесторам привабливість громади. З таким документом потенційні інвестори можуть чітко з'ясувати пріоритети та вичерпно зрозуміти: чи варто інвестувати в цю територіальну громаду.
Розробити інвестиційний паспорт і стати привабливими для інвесторів – таку можливість отримали шість громад Львівщини за підтримки Асоціації Ради Львівщини. Варіанти дізнавалися про те, що таке інвестиційні паспорти, як їх розробляють та для чого вони потрібні громадам (а також інвесторам)?
Шість територіальних громад перемогли у конкурсі від Асоціації Рад Львівщини – це Городоцька, Золочівська, Красненська, Мурованська, Пустомитівська та Червоноградська громади. Саме їм Асоціація допомагає експертним супроводом та співфінансуванням.
Деякі з цих громад вже мають інвесторів, інші ж лише планують їх мати. Наприклад, Городоцька тепер працюватиме над якістю робочих місць, а Золочівська – над їхнім створенням. У кожного свої завдання та спільне одне – всі хочуть мати додаткові надходження до бюджету і, як наслідок, новий рівень життя для мешканців.
Андрій Якимів, виконавчий директор Асоціації, розповів, що конкурс, який вони провели влітку серед громад, продемонстрував готовність громад розвиватися.
"Львівська обласна рада поставила доволі амбітне завдання, щоб всі 73 громади області протягом двох років мали стратегії власного розвитку. Однак Стратегія – це не єдиний документ, що потрібний їм для успішного розвитку. Для того, щоб залучати гроші необхідні всі інструменти: програми соціально-економічного розвитку, різні проєкти, а також інвестиційні паспорти. Їхня розробка потребує залучення експертів та консультантів. Тому Асоціація мала таку ініціативу, і ми відібрали учасників, яких нині підтримуємо в розробці інвестиційних паспортів" – зазначив він.
Напрацьовані документи мають стати не формальними, а аналітичними документами, які необхідні для успішного розвитку громад.
Інвестиційний паспорт громади – важливий інструмент для залучення інвесторів
Допомагати громадам працювати над маркетинговим документом Асоціація запросила агенцію економічного розвитку "Мережі знань" (PPV Knowledge Networks). Її керівник Володимир Воробей наголосив на тому, що інвест-паспорт – це інструмент, який одночасно та однаково потрібен громадам й інвесторам.
"Див не буває, коли громада має все одночасно: і аграрний сектор, і промисловість, і можливості для розвитку туризму. Тому потрібно визначитися, що в пріоритеті, щоб залучати інвестиції, створювати робочі місця, щоб була своя база податків, щоб територія і громада розвивалась", – сказав Володимир Воробей.
"Інвестиційний паспорт громади – це маркетинговий документ з інформацією про ОТГ, який здатний зацікавити потенційного інвестора та спонукати його до дії. Складання інвестиційних паспортів переважно відбувається за схемою, запропонованою Кабінетом Міністрів України. Якісний інвестиційний паспорт дозволяє стати фактором, що сприяє залученню уваги з боку потенційних інвесторів. Завдяки цьому документу формується об'єктивний погляд на перспективи розвитку ОТГ, його переваги та недоліки. Особлива увага повинна приділятися відомостям про інвестиційні проєкти та інвестиційні майданчики, які існують в ОТГ. Дані про майданчики, які припинили своє існування, також повинні бути зображені в інвестиційному паспорті".
Сайт Децентралізація
Інвестори натомість шукають можливості для різних напрямків розвитку бізнесу.
"До обласної та місцевої влади стікається потічок запитів, особливо від іноземних інвесторів про те, що вони шукають площі, де розмістити виробництво чи шукають громади з високоосвіченими кадрами. Треба розуміти: які типи ресурсів є для якого інвестори, і саме це й підвищить ефективність роботи влади в цьому напрямку", – пояснив керівник PPV Knowledge Networks.
На думку Володимира Воробея, значення інвестиційного паспорта передусім полягає в тому, він містить готові актуальні пропозиції для бізнесу, що називається під ключ, всю необхідну інформацію про них, зокрема, візуалізацію, що допомагає бізнесу прийняти рішення, зважити ризики та швидко реагувати.
"Інвест-паспорти – це візуалізація бізнес-пропозицій, дві-три ключові можливості, які є в громад. Це можуть бути, наприклад, земельні ділянки, які є вздовж трас, з сучасними інженерними комунікаціями чи рекреаційні місця з ділянками, готовими під продаж, або просто земельні ділянки, готові під продаж. Ми хочемо визначити два-три опорних бізнес-кейса для громади, для того, щоб люди, інвестори чітко знали кого і куди можна скерувати", – підсумував Воробей.
Інвест-паспорти громади – це серйозний аналітичний процес, а не просто гарна картинка
Інвест-паспорт розробляють в тісній взаємодії громад і експертів. Якість залежить від системної роботи та глибини порозуміння учасників процесу.
PPV Knowledge Networks на ринку консультативних послуг вже 12 років та має в активі чималий досвід роботи з інвесторами та громадами. У межах проєкту експерти Назар Косендяк та Володимир Крижанівський відвідують громади, вивчають їхній потенціал, оцінюють реальну інвестиційну привабливість, активи з точки зору бізнесу, доцільності. Також надають рекомендації та технічну підтримку кожній робочій групі.
Протягом місяця експерти збирали інформацію, яку тепер обробляють та систематизують. А громади отримають готовий документ (у вигляді книги), що міститиме:
– Інвестиційний профіль громади (розповість, зокрема, про всі наявні ресурси, інфраструктуру та досвід співпраці з інвесторами; наочно в картинках покаже, куди варто інвестувати)
– Картки інвестиційних проєктів (опис 10 ділянок чи приміщень, куди партнер зможе зайти, купити чи орендувати);
– Бізнес-кейси інвестиційних проєктів (три бізнес-кейси, що можуть бути найбільш привабливі для потенційного інвестора, зазначене середовище підтримки);
– Так звана дорожня карта просування інвестиційних можливостей. Вона не буде опублікована в інвестиційному паспорті, це внутрішні рекомендації для громади від експертів.
Таким чином інвестиційний паспорт потрібен громадам, щоб розібратися з їхніми можливостями, а також визначити: що їх вирізняє з-поміж інших. Кожна повинна зрозуміти: які ресурси вона має, на чому варто робити акцент, і зрештою – якого інвестора хоче залучити.
У структуру інвестиційного паспорта громади входять:
1) Офіційний розділ;
2) Характеристика (географія та природний потенціал, промисловість, агропромисловий комплекс, мале підприємництво, зовнішньоекономічна діяльність, туризм, регіональна інвестиційна та промислова політика);
3) Інфраструктура (ринок землі та нерухомості, транспортні комунікації, телекомунікаційні системи, культура та дозвілля);
4) Основні показники економічного та соціального розвитку (кількість зайнятих за галузями економіки, бюджет, середньомісячна заробітна плата);
5) Довідкові дані для розрахунків та обґрунтувань (земельний фонд, ставка земельного податку, ціни на електроенергію, водопостачання та каналізація, газифікація, ціни на газ);
6) Соціальні питання (ринок житла, середня освіта, дитячі садки, професійна освіта, медичні установи, фізична культура і спорт);
7) Найбільші підприємства;
8) Іншу корисну інформацію.
Сайт Децентралізація
Володимир Воробей наголошує на тому, що важливо, щоб експерти та громада якісно комунікували, оскільки паспорт готують на основі даних, що подали про себе місцеві мешканці. Громади, зі свого боку, створили робочі групи з фахівців профільних відділів місцевих рад і представників бізнесу.
Різностороння Золочівська громада мовчить про те, що має. Чи правильно робить?
Учасниця проєкту Світлана Кармазин із Золочева розповіла, що їхня громада нині одночасно розробляє стратегію та інвестиційний паспорт (за сприяння Асоціації Рад Львівщини).
"Роботи чимало. Ми вже пройшли перший етап збирання інформації про громаду для інвестиційного паспорта, також мали робочу зустріч з експертами, які оглянули привабливі, на нашу думку, земельні ділянки. Їх у нас є багато, можна використати під рекреаційні цілі, є також ділянки під виробництво", – розповіла Світлана Кармазин.
Місцеві вважають, що територія надзвичайно успішною, це лише справа часу. Варто зауважити, що Золочівська громада – це велика територія (місто та 66 сіл навколо). Місцеві мешканці зазначають, що мають фантастично вигідну географію: дороги загальнодержавного значення, маршрут "Золотої підкови", добру воду, надра та унікальні пам'ятки архітектури національного значення.
"У Золочівській громаді вимальовується неординарний бізнес-кейс "срібної економіки". Йдеться про розвиток послуг для людей похилого віку. На території громади можна розвивати комплекс геріатричних послуг. Адже для цього є відповідний потенціал: чинні установи, кадри, також там чудові краєвиди (ліси), а ще є вільні під інвестиції земельні ділянки" – поділився своїми спостереженнями від спілкування з робочою групою Золочева Володимир Воробей.
Навіщо самодостатній Городоцькій громаді інвестиційний паспорт?
Городоцька громада просунулася далі та вже вийшла на етап обговорення конкретних об'єктів та інвестиційних пропозицій, що будуть в паспорті.
"Ми заповнили вже всю інформацію щодо соціально-економічного розвитку. Мали зустріч з експертами, які об'їхали нашу територію. Напрацювали пропозиції. Зараз маємо дати відповідь, які з них ми обрали. Їх має бути лише три, але насправді ми маємо більше. Ми вже практично вийшли на завершальний етап – надаємо інформацію про інвестиційно привабливі об'єкти – земельні ділянки та нерухоме майно, конкретно з описом кожного об'єкту", – розповіла начальниця відділу економічного розвитку, інвестицій та міжнародної технічної допомоги Городка Ірина Точена.
Громада об'єднує місто та 38 навколишніх сіл. Тут є митний пост та понад 30 промислових підприємств. У Городка вигідне розташування: 25 км до Львова та 56 км до кордону.
Голова Городоцької громади Володимир Ременяк розповів, що декількох інвесторів вони вже залучили, і нині варто працювати над якістю співпраці.
"Працівники мають отримувати високі зарплати, а інвестор повинен бути соціально відповідальним, тобто поєднувати свої бізнес-інтереси з інтересами місцевих. Якщо інвестор прийде до нас з щирими намірами, то він отримає попутний вітер", – говорить Володимир Ременяк.
Володимир Воробей вважає, що величезною перевагою Городка є чудове географічне розташування в поєднанні з розвинутою логістичною структурою, що створює привабливі умови для розвитку громади як промислового центру.
"Городок – це сформований промисловий центр. Громада, яка активно розвивається, використовує своє розташування з кордоном. У місті вже є достатньо багато логістичних приміщень та чимало невеликих виробництв. Водночас в Городку надалі розвиваються невеликі середні виробничі підприємства, вже є приватний індустріальний парк, тобто є ділянки, де можна розміщувати. Також є ділянки, які сама громада готова продавати, вони облаштовані, з правильною інфраструктурою. Тобто у Городка в цьому сенсі є чимала перевага, оскільки має вже чимало бізнесів у цій громаді", – пояснив Воробей.
А як в інших громадах?
"Велика, гарна та перспективна" – так описує себе робоча група Пустомитівської громади. Вони знають всі свої переваги та недоліки: наприклад, те, що розташовані між Дрогобичем і Львовом. Там вже працює значна кількість малих та середніх виробничих підприємств.
"Кличемо всіх, тому що маємо чимало вільних земельних ділянок з необхідними комунікаціями. А якщо щось буде необхідно, то зі всім допоможемо", обіцяє спеціалістка Пустомитівської міської ради Ольга Даниловська.
"Ми привабливі, оскільки недалеко від основних магістралей, до Львова. А всі перспективні ділянки близько до комунікацій. Інвестору тут буде добре та легко працювати", – вважає староста Семенівської сільради Роман Максисько.
Мурованська громада розташована відразу біля мегаполіса, за 5 кілометрів. Розміщені там логістичні та дистрибуційні центри роблять її привабливою для інвесторів. Мають гарну новозбудовану школу, а стара – прекрасне приміщення, де можуть розміститися приватний навчальний заклад, коледж чи хаб. Експерти вважають, що туди їздитимуть і з громади, і зі Львова.
Великий плюс Красного – це вузлова залізнична станція, що розходиться до центральної України та Полісся. Саме завдяки залізниці в громаді все розбудовується.
У Червонограді в надлишку промислові величезні приміщення, які місцеве керівництво готове залучити чи продати. Знаходиться за 15 км від кордону з Польщею.
Конкуренція за інвестиції між громадами зростатиме
Що саме пропонуватиме громада інвесторам (3 кейси), остаточний перелік робоча група кожної громади має вирішити самостійно. До того ж варто розуміти, що цей документ створюється не на завжди, а має постійно оновлюватися та доповнюватися.
Інвестиційні паспорти у межах проєкту Асоціації Ради Львівщини мають бути готові до кінця 2021 року. На результат з нетерпінням очікують в громадах, оскільки керівники вірять в ефективність такого інструменту.
Голова Золочівської тергромади Ігор Гриньків переконаний, що паспорт дозволить розкрити перед інвестором приховані ресурси, про які мало хто знає.
"Ми маємо багато землі, багато нерухомості. Про це наріз збоку ніхто не знає, а тому важливо це подати, як серйозний документ, про який знатимуть всі. Завдяки нашій співпраці з Асоціацією Рад Львівщини ми зможемо залучити інвесторів, щоб був розвиток громади", – вважає Гриньків.
Любомир Комнатний, перший заступник міського голови Городка, зазначає, що участь в проєкті дозволить громаді більше реалістично оцінювати власні можливості та переконатися у тому, що громада розвивається в правильному напрямку.
"Завдяки участі у проєкті Асоціації Рад Львівщини ми маємо можливість розвивати наш регіон, збоку подивитися на інвестиційний клімат всередині району, побачити можливості розвитку індустріальних парків, промислового бізнесу, залучення інвестицій, що дасть великий позитив, нові робочі місця", – наголосив Любомир Комнатний.
"За допомогою інвестиційного паспорта можна популяризувати громаду. Представити сильні сторони та показати ресурси. Фактично все про що ми знаємо та чим володіємо. Але важливо не просто мати та знати, а правильно її представити", – вважає голова Пустомитівської громади Олег Серняк.
Володимир Воробей натомість переконаний, що проєкт, який ініціювала та реалізувала Асоціація, не лише стимулює розвиток громад, але й спонукає їх продовжувати вдосконалюватися та шукати нові можливості й інструменти для того, щоб залучати інвесторів.
"Конкуренція за інвестиції між громадами лише зростатиме. Інвестиційні паспорти – це процес, як й інвестиційний процес. Щодня щось продається, ринкова економіка працює, звертаються інвестори. Інвестиційний паспорт потрібно оновлювати раз на три-п'ять років. Через п'ять років громада вже може бути інакшою, мати інші пріоритети та може привабити вже зовсім інших інвесторів", – пояснює Володимир Воробей.
За словами Андрія Якиміва, майже 80% інвестицій на Львівщині – це внутрішні реінвестиції. Тобто українці розвивають свій бізнес та хочуть вигідно вкладатися в Україні. Так "Нова Пошта" відкрила інноваційний термінал в Мурованому під Львовом, а в Сокільниках незабаром з'явиться логістичний центр "Епіцентру".
Одночасно з роботою над інвестиційними паспортами Асоціація Рад Львівщини допомагає сімом громадам розробляти стратегії розвитку їхніх територій. Всі ці документи треба підготувати до кінця 2021-го року, спершу розробити, а далі їх вже мають затвердити місцеві депутати.
Цікаво буде далі спостерігати за тим, чи справді інвестиційні паспорти допоможуть громадам розвиватися?