Історична архітектура міста та сучасна забудова: як знайти компроміс

Аналіз досвіду громад в Україні щодо використання пам'яток культурно-історичної спадщини для розвитку туризму на своїй території.

Дослідження ГО "Європейський діалог": "Реформування культурних політик: дослідження зв'язків культурно-мистецької сфери та туристичної привабливості територій".

У 2020 році ГО "Європейський діалог" виграв грант Програми "Аналітика культури" Українського культурного фонду для проведення дослідження "Реформування культурних політик: дослідження зв'язків культурно-мистецької сфери та туристичної привабливості територій".

Важливим розділом дослідження є аналіз досвіду громад в Україні щодо використання пам'яток культурно-історичної спадщини для розвитку туризму на своїй території. Позитиву щодо цього питання цілком достатньо. Інтернет переповнений оптимістичними повідомленнями про успішно проведені заходи, навіть в умовах пандемії. Однак, у більшості випадків така узагальнена інформація з медіа не розкриває секретів окремих успішних практик, а тим більше не висвітлює підводних каменів. Нижче пропоновані кейси пропонують всебічний огляд питання і, можливо, послужать підказкою для новачків – як розвивати туризм у своїй громаді, розумно використовуючи її принади та враховувати інтереси всіх сторін.

Коротка довідка

Трускавець – популярний курорт, який знаний своїми мінеральними водами, а також історично та культурно цінною дерев'яною забудовою. Місто знаходиться в екологічно чистій зоні Прикарпаття з добре розвинутою транспортною інфраструктурою та відносною близькістю до Львова. Місто, починаючи зі середини ХІХ століття, трансформувалося у популярний європейський курорт, а зі свого боку вплинуло на розвиток місцевої архітектури. Характерною рисою забудови міста стали вілли, які на сьогодні мають статус пам'яток архітектури місцевого значення.

Вже традиційним явищем для курорту стало розвинуте культурно-мистецьке середовище. Нині Трускавець є популярним місцем проведення мистецьких форумів, пленерів, виставок, літературних та кіно- фестивалів. Поруч з містом знаходяться такі визначні культурно-історичні центри Львівщини як Дрогобич, Борислав, а також державні історико-культурні заповідники "Тустань" та "Нагуєвичі".

Заходи з посилення туристичної привабливості території

Історична забудова, місцева влада, бізнес і громадськість

Радянський період та часи Незалежності негативно позначилися на збереженні як окремих архітектурних об'єктів (багато з яких демонтували), так і загального архітектурного ансамблю (через хаотичну забудову історичного центру міста). Наразі в Трускавці збереглося лише 15 історичних вілл. Заради збереження пам'яток архітектури за останні десять років провели інвентаризацію об'єктів культурної спадщини, розробили та затвердили генплан із зонуванням міста, створили спеціальну програму з охорони пам'яток культурної спадщини. Проте ці кроки не допомогли вберегти пам'ятки від руйнування і перебудов. Більша частина вілл знаходиться у приватній власності. У 2018 році громада міста, затвердивши Стратегію розвитку до 2028 року, публічно задекларувала бажання розвивати культурний туризм в місті та зберегти історичну забудову.

Та попри це, місто продовжує втрачати архітектурні пам'ятки. Значна кількість і характер новобудов, що продовжують повставати поруч з історичною забудовою, призводить до зниження естетичної цінності наявного архітектурного ансамблю. Значною мірою на такий підхід до планування міста вплинув факт обмеженості земельного ресурсу міста, що активно розбудовувалося протягом 70 років та останні десятиліття залишалося затиснутим в межах своїх адміністративних меж.

Ситуацію теж загострював інший важливий фактор. Задля розвитку лікувально-оздоровчої галузі та туризму з 2000 року на території міста діє спеціальна економічна зона "Курортополіс Трускавець", яку затвердили постановою Кабінету Міністрів України, яка і покликана стимулювати інвестиційну та інноваційну діяльність, надаючи податкові пільги підприємцям та направляючи додаткові кошти від зборів з інвестиційних проєктів до міської казни. Протягом періоду дії постанови у місті повстав ряд нових готельно-курортних комплексів, оздоровчих закладів та підприємств, що їх обслуговують. Проте завершення дії постанови (до кінця 2020 року), певною мірою сприяло активізації процесу забудови центральної частини міста і, відповідно знесення історичної забудови.

Історична забудова і культурні послуги

Важливо відзначити те, що для збереження пам'яток культурно-історичної спадщини важливо не тільки їх зберігати, але й підтримувати присутність пам'яток в контексті щоденного життя міста. Так у Трускавці, дві із п'ятнадцяти збережених історичних вілл використовуються як музейні приміщення – художнього музею Михайла Біласа та міського історичного музею. Обидва заклади відіграють активну роль в культурному житті міста. У цьому випадку і влада, і громада безпосередньо зацікавлені в збереженні будівель в адекватному та автентичному стані. В історичному музеї саме приміщення є одним з експонатів, а в музеї Біласа – будівля гармонійно доповнює стиль та тематику творчості художника.

Підтримка з боку міської ради та активна позиція адміністрації музеїв – пошук зовнішніх ресурсів для розвитку інституцій (участь в конкурсах проєктів національних та міжнародних донорів), активна участь у подіях культурного життя міста (літературні фестивалі, кінофестивалі), масштабні оновлення експозицій дозволяють місцевим музеям трансформуватися у сучасні культурні центри, що активно включені у життя свого міста і сприяють туристичній привабливості територій. Так, завдяки участі у проєкті "Музей відкрито на ремонт 2020", який реалізували за підтримки Українського культурного фонду, музей Михайла Біласа зміг оновити матеріально-технічну базу, підвищити кваліфікацію музейних працівників, та провести ряд заходів, які популяризували музей як серед місцевих мешканців, так і серед туристичних операторів.

Така актуалізація музейних закладів і більш активне використання простору історичної забудови дає комплексний ефект, що підвищує важливість та актуальність пам'яток архітектури в житті міста, популяризує їх і перетворює на вагомий чинник економічного розвитку.

автор: Ігор Шимків