Іван Пахота: В Україну повертатись не планую

Український піаніст та композитор Іван Пахота, як і багато інших його колег, виїхав до Польщі, де продовжує навчання, пише музику і бере участь у різноманітних музичних проектах. 

Приводом до розмови з музикантом стала одна подія – концерт «Лютославський: Схід-Захід», який відбудеться уже наступного тижня у Львівській філармонії.

Іван розповідає не лише про цей концерт, а й про інші свої сьогоднішні проекти, особливості творчого процесу за кордоном, про перспективи і можливості розвитку.

Наступного тижня відбудеться концерт у Львові, ти виступатимеш спільно з оркестром Люблінської філармонії, розкажи про особливості цієї програми і цієї співпраці.

Протягом цього року музичний свiт святкує 100-рiччя з дня народження видатного майстра композицiï та диригента 20 ст. Вiтольда Лютославського.

У Польщі протягом року було здiйснено виконання чи не всiх творiв композитора, поляки також організовують з цього приводу проекти й за межами Польщi.

В Украïнi теж було представлено ряд цiкавих концертiв з музики Лютославського.

Проект «Лютославський:Схiд-Захiд» особливий найперше своєю багатовимiрнiстю.

Тут постать польського майстра обрамлена творами двох iнших його колег – Симфонiчною поемою «Гражина» украïнського велетня-симфонiста Бориса Лятошинського та Симфонiчною поемою «Степ» не менш важливого, i, на жаль, трохи призабутого польського композитора Зиґмунта Носковського.

З творiв ювiляра будуть представленi два значущi iнструментальнi концерти – фортепiанний та вiолончельний, перший з яких виконаю я, а другий виконуватиме видатний польський вioлончелiст Марчiн Здунiк.

Виконуватиме цi чотири полотнища Симфонiчний оркестр Люблiнськоï фiлармонiï iм. Г. Венявського пiд батутою талановитого молодого диригента Войчэха Родека.

Чому твір українського композитора Бориса Лятошинського у цій програмі?

Сама фабула двовимiрностi, певного роду дуалiзму двох нацiональних композиторських шкiл та культур, посередником i певного роду медiумом яких призначено тут Лютославського, криється в самiй назвi проекту.

Двi симфонiчнi поеми двох знакових композиторiв попередникiв Лютославського, котрого два Концерти будуть виконанi украïнцем i поляком в фiлармонiях тих двох держав – менi така продуманiсть програми дуже подобається.

Як так сталося, що тебе запросили до участі у цьому проекті?

Минулого року п. Войчех Родек диригував у Львовi прем'єру моєï Першоï симфонiï «Synthesis». Тодi вiн i запропонував пiдтримувати концертнi стосунки надалi.

Фортепiанний концерт Лютославського був однiєю з моïх мрiй, тому я охоче взяв участь у цьому проекті.

Мiж iншим, Гражина Лятошинського теж моя iдея, бо твори найважливiшого i значущого, на мою думку, украïнського композитора нашi оркестри дуже рiдко виконують .

На жаль, прокатати потрiйний симфонiчний оркестр – задоволення не з дешевих, навiть для Мiнiстерства.

Іване, як тобі досвід співпраці з оркестром Люблінської філармонії? на скільки складно щораз з іншим колективом співпрацювати?

Я за натурою гiперекстраверт і для мене праця з новими колективами – чи то оркестром, чи струнним квартетом, чи поодинокими солiстами є не лише неабияким досвiдом в планi професiйному, а й в планi пiзнання нових людей, колаборацiï з ними, i, звичайно ж, нiким непояснюване таïнство спiльного музикування, від чого отримуєш неймовірну насолоду.

Що сьогодні для тебе в пріоритеті – композиція чи виконання?

Як не дивно, завжди ставив собi за прiоритет компонування. Я всiм щоразу кажу, що я композитор, а гра на фортепiaно для мене хобi i професiйно нiколи пiанiзму не вчився, хоч i без пихи можу заявити, що граю непогано, а подекуди лiпше середньостатистичного випускника Львiвськоï консерваторiï.

Зараз я студiюю на докторатi Музичноï Академiï iм. Кароля Шимановського в м. Катовiце.

Дописую Третiй фортепiанний концерт (цього разу вiн в мене буде в чотири руки з оркестром) i приступаю за свою докторську працю – оперу Iгiтур в 2-х дiях за однойменною поемою Стефана Малларме, мушу лиш дочекатися вiд лiбретиста текст, письменники – не квапливi.

Як виконавець, готую на кiнець року Трiо М. Равеля i Концерт для скрипки, фортепiано i струнного квартету Е. Шоссона.

Нiколи не думав, що виноситиму на сцену музику романтичну. Мiй музично-епохальний ареал – 20 ст., часом музика сучасна мені подобається, але в нiй не маю великого досвiду.

Також готую на наступний рiк Фантазiю К. Дебюссi для фортепiано з оркестром, Третiй концерт Бартока.

Мушу приготувати до прем'єри нещодавно закiнчену Другу симфонiю тв. 37. Пiсля всього сказанного, можу запевнити, що чуюся добре i як пiанiст, i як композитор, але покликання маю, однак, в якостi останнього.

Багато українських музикантів виїжджають з України і стараються реалізуватись за кордоном, чи справді так легко це зробити в інших країнах, ти особисто плануєш повертатися?

Звичайно ж, добре там, де нас нема, однак скрiзь є своï героï. Польща не виключення.

Не лише в мистецтвi а й в iнших галузях роботодавцевi легше й простiше прийняти «своїх», тим паче, що в Євросоюзi стягується чималий податок за iноземних працiвникiв, та й паперовоï каруселi там маса при прийняттi на роботу, словом, мало кому таке сподобається.

Однак, навiть з такими перепонами, грати концерти, писати музику i достойно цим заробляти зручншіне в Польщi.

А щодо повернення в Україну, то наразі не планую.

Чи продовжується співпраця з українськими музикантами?

Звичайно, останнiм часом тiсно спiвпрацюю з харкiвським струнним квартетом «Nocturnum-Quartet», маємо також кiлька запланованих проектiв в Украïнi i Польщi. Є багато iнших солiстiв, з якими маємо зв'язок i граємо.

Чи часто запрошують до проектів в Україні?

Це питання-косяк. Чесно кажучи – нi. Менi трохи шкода, що в Украïнi мене не згадують і не запрошують до співпраці.

Скрiзь – в Грузiï, Вiрменiï, Туреччинi, Швейцарiï запрошують, а тут – нi.

Хоча тут теж можна багато речей зрозумiти, якi б генiальнi iдеï ти не мав, ти не зможеш реалiзувати ïх належним чином без фінансових можливостей.

Серед проблем – і смаки керівників філармоній, не всі композитори їм підходять.

Серед українських філармоній, найулюбленiша – львiвська. Нiколи не мав проблем навiть в дрiбницях, i рояль тут розкiшний, тому охоче приïжатиму з новими проектами ще.