Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.
Тегеран за три дні затягується вже на четвертий тиждень і завершення цьому ніхто наразі не бачить. Попри блискучу повітряну операцію зі знищення військово-економічного потенціалу Ірану, стали очевидними некомпетентність американського політичного керівництва та нинішньої верхівки Пентагону, які не передбачили інших варіантів розвитку подій, окрім швидкої поразки Ірану.
Якщо мета Ізраїлю зрозуміла, то чого хоче США, окрім іранської нафти, абсолютно невідомо, як і те, що тепер робити для закінчення війни. Отож факти такі.
За усіх успіхів повітряної операції та наземних руйнуваннях зміни режиму в Ірані не відбулося і, найімовірніше, не відбудеться. Вбитих старих керівників Ірану замінили молодші та агресивніші, які не збираються здаватися, а навпаки наносять болючі відповідні удари. Спроба удару по авіабазі на острові Дієго-Гарсія показує, що Іран має балістичні ракети дальністю до 4000 км.
З'ясовується, що США не готові до тривалих бойових дій, оскільки велика кількість боєприпасів, які використали у перші дні, слабо поповнюється. Особливо це стосується надзвичайно дорогих засобів ППО. Американська промисловість не здатна виробляти їх у потрібній кількості. Американці у своїй самовпевненості та пихатості не вивчили уроків російсько-української війни і виявилися беззахисними перед дронами, які вже завдали великої шкоди їхнім базам на Близькому сході, про що свідчить втрата дороговартісних радарів.
Вони не змогли захистити країни Затоки від повітряних нападів і забезпечити судноплавство в Ормузькій протоці, що приводить до паливної кризи у всьому світі та Україні. Мало того, 30-годинна пожежа на найновішому авіаносці "Джеральд Форд" вивела його зі строю, змусивши покинути поле бою, що не додає авторитету США.
Суперечливі щоденні заяви Трампа то про перемогу, то про продовження війни, свідчать про розгубленість і злість, оскільки стає зрозуміло, що силова операція не дає політичного результату та доступу до іранської нафти, на що розраховував Трамп. Країни Затоки все більше не задоволені американсько-ізраїльськими діями та можуть в майбутньому запропонувати американцям забрати свої бази, як джерело нестабільності.
Зверхність зовнішньої політики США привела до того, що вони залишилися практично без союзників. Європейці незадоволені діями Трампа, які заводять світ у кризу, відмовили у підтримці воєнних дій.
Хаотичні спроби стабілізувати ціни на нафтогазовому ринку успіху не дають і лише приносять неочікувані доходи росії. Отже, близькосхідна війна затягується на невизначений час, занурюючи світ у хаос й невизначеність, чого так прагнуть Китай таросія, яка отримала додаткові бонуси від війни.
На жаль, все це відбивається і на Україні, починаючи з росту цін на пальне і газ, які ми закуповуємо в Європі, гострої конкуренції на ринку зенітного озброєння, посилення конфронтації між США і Європою, збільшення доходів росії для продовження війни. Одним словом, вся попередня політика щодо зниження цін на нафту зруйнована.
У цій ситуації, яку США самі створили, Трамп не знайшов нічого кращого, як перекласти вину на Європу та Україну, яка на відміну від улюбленого путіна "не прагне миру" та якій всю американську зброю віддав ненависний Байден, і тому Пентагон не має чим воювати. Причина наїздів зрозуміла. Україна не хоче вмирати, щоб відкрити шлях до бізнесу в росії і, відновідно, до збагачення родини Трампів.
До цих викликів для України додається і предвиборчий психоз в Угорщині, де Орбана намагаються рятувати росіяни та американці, безпардонно вмішуючись у вибори та запекла політична боротьба в Польщі, де К. Навроцький заблокував кредит ЄС на озброєння у розмірі 46 млрд. євро напередодні виборів у 2027 році.
Додаймо заяви бельгійського прем'єра про необхідність діалогу з росією. Це вже після спроб налагодження контактів Е. Макроном, у відповідь на що помічник путіна Ушаков відверто заявив: "Вибачте, ідіть …". А ще нездатність ЄС до прийняття рішень через шантаж однієї держави демонструє слабкість у цей критичний для світу період.
Проте, на жаль, перед всіма цими викликами наростає внутрішній хаос і у нас. Демонструє свою неспроможність Верховна рада. Фактичний розпад Слуг народу, втеча багатьох депутатів за кордон, кримінальні переслідування НАБУ, зверхність уряду та самої Ю. Свириденко привели до хронічної нестачі голосів для серйозних законів, особливо тих, що стосуються євроінтеграції та взаємодії з МВФ.
І тут замість пошуку взаємопорозуміння та виходу з парламентсько-урядової кризи президент не знайшов нічого кращого, як заявити, що депутати підуть на фронт, замість голосування, і не має бажання контактувати з парламентарями, що загострює кризу.
І тоді, коли Україна отримала всі кластери щодо вступу в ЄС виявляється, що ми не робимо нічого для реалізації цієї програми, а впроваджуємо кеш-беки, зимові підтримки, тобто роздаємо гроші, яких нам бракує на нагальні проблеми. Виборча манія продовжується, ніхто не хоче брати відповідальність за непопулярні, але необхідні рішення.
І справжнє диво, що український народ живучи серед цього всього зберігає оптимізм та впевненість у собі. Недаремно за даними дослідження КМІС від 1-8 березня 2024 року більшість (54%) заявили, що готові терпіти війну стільки скільки треба, і категорично проти відводу військ з Донбасу (62%). І це після цієї жахливої зими, що ми пережили.
В успіх чергових "конструктивних" перемовин у Маямі не вірить 71% українців, оскільки розуміють, що це черговий тур водіння кози навколо американського президента, який все одно буде хвалити чудового путіна і звинувачувати у всьому Україну в особі Зеленського. Але куди подінешся? А якщо додамо, що за даними того ж КМІС, 69% наших громадян відчувають себе більш менш щасливими (нещасними лише 16%) то побачимо що серед всього світового і внутрішнього хаосу у нас зберігається непогана перспектива на майбутнє.
Отож коли читаєш повідомлення про світ і дії політиків, то пригадуєш відомий твір М. Гоголя з промовистою назвою "Записки божевільного". А щодо того, хто посіяв цей хаос у світі, то події здається розгортаються за принципом: "Хто сіє вітер, пожне бурю". Добре б, аби буря була лише за океаном.
Фото: Фб GeneralStaff.ua