Конфлікт інтересів та адміністративні правопорушення на прикладі однієї ситуації у Ходорівській міській раді.
В українському суспільстві корупція залишається однією з найгостріших проблем, що гальмує розвиток держави та реформи. Соціологічні опитування підтверджують: більшість громадян вважають корупцію ключовою перешкодою також й під час війни.
Щороку на боротьбу з цим явищем держава спрямовує значні ресурси, правоохоронні органи посилюють свою роботу, а законодавство постійно вдосконалюється. Проте практичне застосування антикорупційних норм, зокрема на місцевому рівні, подеколи викликає запитання та суперечки.
Закон України "Про запобігання корупції", що набув чинності у 2014 році, запровадив механізм регулювання конфлікту інтересів. Ця норма мала б гарантувати прозорість рішень державних службовців і політиків, мінімізуючи ризик зловживань. Контроль за її виконанням здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Однак, як показує практика, застосування цієї норми на місцевому рівні часто породжує неоднозначні ситуації. Чиновники та депутати місцевих рад нерідко опиняються в становищі, коли складно визначити, чи є їхні дії конфліктом інтересів і як правильно діяти, щоб уникнути порушень.
Прецедент Ходорівської міської ради
Наочним прикладом таких труднощів стала ситуація в Ходорівській міській раді. П'ятьох депутатів, які одночасно обіймають посади у виконавчих органах цієї ж ради, Жидачівський районний суд визнав винними в адміністративних правопорушеннях, що пов'язаних із конфліктом інтересів. Йшлося про їхню участь у голосуваннях щодо встановлення премій і надбавок міському голові, які відбулись у 2023 та 2024 році.
Справу ініціювала скарга, ймовірно, від доброзичливця, після чого правоохоронці передали матеріали до суду. У 2023 році депутати не задекларували конфлікт інтересів, а у 2024 році, хоча й повідомили про нього, не вжили заходів для його врегулювання. Суд розглядав кожну справу окремо.
Депутат, який працює спеціалістом відділу містобудування та архітектури Ходорівської міської ради, отримав штраф у розмірі 3400 грн. Суд визнав, що його посада залежить від рішень міського голови, що вказує на прямий конфлікт інтересів.
Аналогічні штрафи отримали спеціалістка юридичного відділу та секретарка ради, які, як і їхній колега, визнали свою провину.
Двом іншим депутатам, керівнику комунального підприємства та очільниці відділу освіти, молоді та спорту, присудили штрафи по 6800 грн. Вони свою провину не визнали. Керівник комунального підприємства стверджував, що голосування відбувалося у межах бюджету, але суд визнав наявність конфлікту інтересів через їхню службову залежність від міського голови.
Аналіз майже 300 судових рішень показав, що рішення суду щодо депутатів-чиновників Ходорівської міськради є унікальним. Варіанти зауважили, що схожі проблеми виникають і в інших міських радах, хоч вони ніколи не ставали предметом скарг та судових розглядів.
Наприклад, у Львівській міській раді депутати, які працюють у виконавчих органах цієї ж ради, не повідомляють про конфлікт інтересів та беруть участь у голосуваннях про премії та надбавки мера. Так, у 2024 році за ухвалу про оплату праці міського голови голосували також депутати-чиновники Садового.
Позиція НАЗК та думки експертів
"Варіанти" звернулися до НАЗК за роз'ясненнями, проте агентство повідомило, що не може оцінити конкретну ситуацію, до того ж є судове рішення, яке не коментується, оскільки вочевидь суд встановив у такому випадку конфлікт інтересів. Завідувач сектору з питань доброчесності Львівської міськради В'ячеслав Ломброзо також відмовився надавати коментарі щодо ситуації у Львові.
Думки юристів щодо таких ситуацій розділилися. Мар'яна Кричковська, юристка з досвідом у сфері запобігання корупції, критикує рішення Жидачівського суду. Вона вважає, що реальний конфлікт інтересів виникає лише за наявності очевидної особистої вигоди: "Якщо преміюють міського голову, яка перевага у працівника відділу, що не підпорядковується йому напряму?"
Кричковська наголошує на нечіткості закону та розбіжностях між судовою практикою та рекомендаціями НАЗК. Вона пропонує уточнити законодавство або створити перелік типових ситуацій з конфліктом інтересів, а депутатам радить утримуватися від голосувань, що пов'язані з їхньою службовою діяльністю.
"Насправді, цей закон з самого початку був нечіткий та потребував якогось врегулювання. Загалом, коли його тільки прийняли, у нас не було територіальних громад. І от якщо брати до уваги цей час, то я уявила ситуацію: гірське село, де населення півтори тисячі, у них є сільрада, звичайно, всі там між собою знайомі, а на сесію виноситься земельне питання.
Тут, не дай Боже, якийсь депутат не проголосує. Та все село потім з ним говорити не буде. І це також реальний конфлікт інтересів. У цьому випадку по-іншому ніхто не проголосує. Під зовнішнім наглядом чи не під зовнішнім наглядом. Тому для мене, наразі, єдина сфера застосування цього закону – рівень Верховної Ради України, коли посадовці дійсно не мають пов'язаности, коли є більш структурована та сформована рада.
Взагалі, з цим законом про запобігання корупції є чимало проблем. Коли, наприклад, НАЗК не бачить конфлікту інтересів в голосуванні за бюджет, де, як на мене, набагато більше виникає питань. Візьмемо до уваги ситуації, де керівник фінансового відділу, який готує, власне, проєкт бюджету, паралельно є депутатом місцевої ради. Для мене це набагато реальніший конфлікт інтересів, аніж у випадку з Ходоровом", – пояснила Кричковська.
Натомість Іванна Собенко, радниця з питань запобігання корупції Львівської обласної ради, підтримала позицію суду. Вона зазначає, що депутати, які підпорядковуються міському голові, мають приватний інтерес, що створює конфлікт. За її словами, проблема є системною: "Депутати часто не знають своїх обов'язків або не розуміють, де починається конфлікт інтересів."
Собенко пропонує прописати в регламентах рад чіткі інструкції та призначити уповноважених з антикорупційної політики для роботи з депутатами. Вона визнає, що закон складний для практичного застосування через брак конкретики.
"Дуже багато протоколів складається щодо конфліктів інтересів. З найчастіших, це, мабуть, коли на роботу приймають близьку особу. Звичайно, закон пробує якось, скажімо так, убезпечити депутатів під час голосування, щоб вони одразу заявляли про наявний у них конфлікт інтересів, тоді це не буде порушенням.
Але в більшості депутати цього не роблять. Напевно, банально забувають чи не до кінця їм роз'яснено їхні повноваження. Я б порекомендувала закріпити в регламентах рад чіткі роз'яснення про конфлікт інтересів. Ну і, звичайно, мають бути уповноважені особи такі, як я. Так воно краще працює, коли на місцях є люди, до яких депутати можуть особисто звертатись в разі незрозумілої ситуації. Бо важко, власне, читати самі лише "букви в законі", – зазначила вона.
Випадок у Ходорівській міській раді підкреслює потребу в уточненні антикорупційного законодавства та розробці чітких рекомендацій для місцевих рад. Особливо це стосується голосувань за бюджетні питання. Необхідно підвищувати обізнаність депутатів і чиновників щодо їхніх обов'язків, а також створювати механізми, які б допомагали уникати неоднозначних ситуацій. Без цього конфлікти інтересів залишатимуться джерелом суперечок, а ефективність антикорупційних норм – під питанням.
авторка: Діана Ходновська
фото: travels.in.ua
