Комплексні плани просторового розвитку: нові терміни, нові виклики
Депутатка Львівської обласної ради Ірина Гримак про комплексний план просторового розвитку територій для громад Львівської області.
Блог голови Фонду "Львівщина", депутатки Львівської обласної ради Ірини Гримак (Європейська Солідарність) про комплексний план просторового розвитку територій для громад Львівської області.
26 лютого Верховна Рада України ухвалила за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо продовження термінів дії документів з планування територій.
Законопроєкт передбачає відтермінування обов'язкового розроблення громадами комплексних планів просторового розвитку територій до 1 січня 2028 року. Це рішення викликало суперечливу реакцію в суспільстві, оскільки з одного боку воно дає громадам додатковий час для підготовки якісних планів, а з іншого – може сповільнити процес впорядкування просторового розвитку.
Нагадаю, що Комплексний план просторового розвитку території громади (КППРТ) – це документ, що визначає те, як розвиватиметься територія: де і як будуватимуться житлові будинки, дороги, об'єкти інфраструктури; як зберігатимуться природа та культурна спадщина, а також у якій послідовності реалізовуватимуться ці зміни. Він поєднує містобудівні та землевпорядкувальні рішення для гармонійного розвитку громади.
У 2021 році громади отримали законодавче зобов'язання розробити та затвердити КППРТ до кінця 2024 року. З 1 січня 2025 року громади, які цього не зробили, втратили можливість використовувати для планування територій детальні плани територій, що фактично зупинило будівництво в населених пунктах і за їхніми межами та призвело до фінансових втрат для місцевих бюджетів.
Таких громад через війну виявилась абсолютна більшість. Саме тому з'явилася ініціатива про відтермінування обов'язкового вступу у дію КППРТ, щоб уникнути заморожування будівництва та дати громадам додатковий час для підготовки якісних планів.
Остаточне ухвалення закону про відтермінування КППРТ до 2028 року є компромісом, що враховує потреби воєнного часу. Це дозволить громадам у воєнний час зосередити ресурси на підтримці ЗСУ та розв'язати нагальні проблеми. З іншого боку це рішення призведе до продовження безсистемної забудови населених пунктів на основі застарілих чи неповних планів до 2028 року.
Профільний парламентський комітет спочатку пропонував ухвалити законопроєкт про відтермінування КППРТ відразу ж та в цілому. Проте уряд наполіг на внесенні правок між першим та другим читаннями, щоб знайти "збалансоване рішення, яке дозволить громадам, що мають ресурси та бажання, продовжувати активно розробляти сучасні плани просторового розвитку". Ця пауза виявилася доречною: до законопроєкту, текст якого займає лише півтори сторінки, внесли 108 пропозицій. З них 24 пропозиції повністю врахували, 5 – частково, а також внесли 5 редакційних правок.
Поміж запропонованих змін та доповнень – пропозиція враховувати наявність комплексних планів під час пріоритизації проєктів для фінансування коштом державного бюджету та міжнародної допомоги (за винятком громад, які розробляють програми комплексного відновлення територій). Це доповнення має на меті стимулювати громади до активнішої роботи над планами просторового розвитку, щоб уникнути сприйняття відтермінування як можливості відкласти цю роботу.
Окремо варто відзначити пропозицію, що покликана внормувати ситуацію з містобудівною документацією для громад, щодо яких відсутня Схема планування гірських територій Карпат, яку затвердив Кабінет Міністрів. Наразі будь-яка містобудівна документація, яку прийняли на місцевому рівні у подібних громадах, є фактично нечинною через відсутність державної Схеми. Це гальмує реалізацію інвестиційних проєктів у гірських районах Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Цю пропозицію комітет врахував частково.
Навіть після прийняття закону про відтермінування вступу в дію КППРТ до 2028 року, завдання їхнього розроблення та затвердження залишається критично важливим. В умовах війни ця праця набуває також нового значення, оскільки стає частиною підготовки до відновлення та розвитку громад у післявоєнний період.
Просторове планування дозволяє визначити ключові завдання, оцінити ресурси та встановити пріоритети для найважливіших проєктів. Без чіткого плану просторового розвитку є неможливим ефективне використання ресурсів, тому громадам варто продовжувати роботу над цими документами, навіть якщо терміни їхнього затвердження таки відтермінували.
Стан планування територій на Львівщині: виклики та перспективи
Станом на сьогодні жодна з 73 територіальних громад Львівської області не має ухваленого комплексного плану просторового розвитку території. Щобільше, значна кількість громад навіть не розпочала працювати над цими документами. Основні причини цього – брак коштів, кваліфікованих фахівців, а також обмеження, пов'язані з воєнним станом, які ускладнюють проведення картографічних робіт.
Однак проблема не обмежується лише ресурсними труднощами. Пасивна позиція обласної влади та відсутність ефективної комунікації між нею та громадами значно гальмують процес. Навіть з урахуванням відтермінування обов'язкового впровадження КППРТ до 2028 року, громади Львівщини опиняються у складній ситуації, оскільки не отримують необхідної підтримки для розробки цих документів.
Схема планування території області: застарілий документ
Ключовим інструментом для розробки КППРТ громадами області є Схема планування території Львівської області. Цей документ визначає стратегічні напрямки розвитку регіону, включаючи розміщення інфраструктури, використання земельних ресурсів та соціально-економічні пріоритети.
Однак чинну Схему ухвалили ще у 2009 році, а тому вона вже давно втратила свою актуальність. Вона не враховує зміни, пов'язані з реформою децентралізації, адміністративно-територіальним поділом, наслідки повномасштабної війни та сучасні виклики, з якими стикається Львівщина, зокрема:
– трансформація земельних ресурсів: зростання площі забудованих земель та скорочення сільськогосподарських угідь;
– диспропорції у розвитку: формування Львівської та Дрогобицької агломерацій призводить до занепаду менших населених пунктів;
– деіндустріалізація: втрата виробництва конкурентоспроможних промислових товарів;
– зміни в системі розселення: переселення ВПО створює додаткове навантаження на інфраструктуру;
– зростання ролі логістики: Львівщина стає ключовим гуманітарним та транспортним хабом.
Лише у березні 2024 року Львівська обласна рада ухвалила рішення про внесення змін до Схеми планування території. Однак за минулий рік виконавча влада не надала жодного звіту про виконані роботи, їхнє фінансування чи виконавців, а головне – не визначила термінів завершення робіт над новою Схемою.
Це викликає серйозні питання щодо прозорості та ефективності процесу. Відсутність актуальної Схеми ускладнює розробку програм соціально-економічного розвитку, схем планування районів та комплексних планів розвитку територій.
Ще однією проблемою є відсутність затвердженої актуалізованої Стратегії розвитку Львівської області на 2021–2027 роки. Попри те, що проєкт стратегії розробили за підтримки американського уряду та презентували Міністерству розвитку громад і територій у грудні 2024 року, він досі не мав громадських обговорень і його не затвердила Львівська обласна рада. Ця невизначеність ускладнює розроблення нової Схеми планування території, оскільки саме стратегія має визначати довгострокові пріоритети розвитку регіону.
Ситуація з плануванням територій на Львівщині залишається складною. Відсутність актуальної Схеми планування території області та затримки щодо її оновлення створюють додаткові перешкоди для розробки КППРТ громадами. Щоб подолати ці виклики, необхідно:
1. Активізувати роботу обласної влади щодо оновлення Схеми планування території та забезпечити прозорість процесу.
2. Налагодити ефективну комунікацію між обласною владою та громадами для надання їм необхідної підтримки.
3. Затвердити Стратегію розвитку області, яка стане основою для всіх подальших планувальних документів.
Без цих кроків розроблення КППРТ громадами якщо і не залишатиметься формальністю, то втрачає ефективність планування їхнього розвитку.
фото: Фб Ірини Гримак
