Що таке культурна спадщина та чому громадам варто її зберігати та відновлювати?
Тренінг з ефективного управління культурною спадщиною, який нещодавно провели: Асоціація Місцевих Рад "Ради Львівщини", благодійний фонд "Спадщина.UA" та Львівська обласна рада, зібрав 50 представників громад.
Журналісти Варіантів також досліджували думки експертів щодо правових та фінансових аспектів захисту культурної спадщини та ознайомилися з успішними кейсами експлуатації пам'яток.
Завданням тренінгу мало на меті мотивувати громади до збереження та функціонального використання пам'яток, які мають працювати самі на себе та створювати додану вартість.
"Мусимо залучати всі можливі фінансові ресурси для збереження наших архітектурних та культурно-історичних скарбів. Спільно: державні кошти, обласні, частково громади, десь кредитні чи грантові. Маємо позитивний приклад і досвід наших сусідів-поляків, які за європейські кошти відновили дуже багато своїх пам'яток культури. І крок за кроком збережемо цю спадщину для наступних поколінь. Одночасно громади зможуть розвиватися шляхом активізації туризму та появі нових привабливих туристичних маршрутів", – зазначила голова Львівської обласної ради та голова правління Асоціації Рад Львівщини Ірина Гримак.
Усі спікери зійшлися на тому, що громадам необхідно вести реєстр та інвентаризацію пам'яток. Тобто ефективне управління культурною спадщиною в громадах потребує системних рішень. Культурні об'єкти повинні сприяти розвитку туризму та навколишньої інфраструктури.
"Ми говоримо про те, що пам'ятки в громадах є досить потужним інструментом. І він мав би стати магнітом для розвитку рекреаційного, ділового та гастрономічного туризму. Це можуть бути досить якісні рішення, які нададуть можливість заробляти. Коли навчався у Польщі, то бачив те, як гарно там відновлюють і надають друге життя об'єктам культурної спадщини. Надзвичайно хочеться, щоб ми також йшли цим шляхом, цінували та відроджували своє", − вважає Андрій Якимів.
Співорганізатори тренінгу, благодійний фонд "Спадщина.UA", вже 6 років працює з об'єктами культурної спадщини, а його засновниця Ганна Гаврилів переконана, що об'єкти спадщини мають приносити прибуток.
"Спадщина для громади повинна бути ресурсом. Громада повинна на ній заробляти. Коли в громаді є руїни – то це не руїна, не баласт та не бездонна дірка, це − ваші кошти. Кошти, де місцеві мешканці можуть заробляти на туризмі, сувенірній продукції, екскурсіях та продажі продуктів власного виробництва в кав'ярнях", − зазначила Ганна Гаврилів.
Про можливості ефективного управління культурною спадщиною в громадах розповів керівник агенції економічного розвитку "Мережі знань" (PPV Knowledge Networks) Володимир Воробей.
Він наголосив, що громада має чотири типи інструментів для управління культурною спадщиною:
1. Регуляторні інструменти (дозволи, заборони, правила, штрафи);
2. Фінансові інструменти (співфінансування, відшкодування відсотків за кредитами);
3. Технічні інструменти (експертна та технічна допомога);
4. Комунікаційні інструменти (робочі групи та мережі, інформаційно-просвітницькі проєкти).
За словами Володимира Воробея в громадах треба чітко визначити – хто відповідальний за культурну спадщину. Це може бути окреме управління чи управління культури, управління туризму, або навіть окрема інституція − бюро спадщини. Він додав, що необхідно проводити діагностику культурної спадщини в громаді, щоб чітко розуміти які об'єкти потребують негайних дій.
Натомість голова постійної комісії з питань культурної спадщини Львівської обласної ради Іван Щурко зазначив, що проблеми управління культурною спадщиною часто мають не лише формально-юридичні основи, але й пов'язані з емоційним сприйняттям історико-культурних об'єктів.
"Абсолютна більшість, понад 99% знакових, ключових об'єктів історико-культурної спадщини, втратила своїх первісних власників, а відповідно й емоційний ланцюжок (простими словами: "це збудував мій дід, тому це для мене важливо") зважаючи на історичні обставини в нас розірваний. Тому нам часто важким є емоційне прийняття спадщини", − повідомив Іван Щурко.
Зокрема, наразі триває робота над програмою збереження історико-культурної спадщини в області на 2022 рік, а управління туризму Львівської ОДА запускає пілотний проєкт для 10 територіальних громад і за значного фінансування Львівської обласної ради розроблятиме стратегію розвитку туризму на Львівщині, що дає нові можливості для збереження спадщини. І запросив громади подаватися на співфінансування.
Завідувачка кафедри менеджменту мистецтва ЛНАМ, правозахисниця, пам'яткоохоронниця Олеся Дацько та керівник профільного управління обласної адміністрації Василь Петрик розповіли про правові аспекти управління культурною спадщиною на місцях.
Для початку роботи з пам'яткою необхідно розробити науково-проєктну документацію. Наразі всі ці речі проводять через тендерні процедури. Найкраще починати роботу на пам'ятці з попередніх робіт − окремого виду документації, який орган місцевого самоврядування чи інший власник пам'ятки може замовити для того, щоб стартувати. Попередні роботи визначають програму проєктних робіт, науково-дослідних робіт, реставраційних робіт. Власник повинен мати облікову документацію: охоронний договір, паспорт, акт технічного стану на пам'ятку, технічні паспорти будівель, інші правовстановчі документи, облікову пам'яткоохоронну документацію.
"Якщо описати стан культурної спадщини в Україні, то я, напевно, прирівняла б його до певного демонтажу держави. Єдиний інструмент, що залишається у держави, це свідомі громадяни, які своєю звитяжністю мають не просто захищати цю спадщину, але ще й зобов'язувати державу сформувати ці інституційні механізми, щоб захистити цю спадщина", − розповіла Олеся Дацько.
Про фінансові аспекти управління культурною спадщиною в громадах розповіли керівник аналітичної групи "Європейський діалог" Олександр Софій та старша експертка Програми Польща-Білорусь-Україна у Львові Олена Зубрицька.
Як зазначила Олена Зубрицька, для отримання коштів на роботу з об'єктами культурної спадщини у межах програми "Польща-Білорусь-Україна" громаді необхідно знайти партнера на схожі роботи в одній з двох країн, а співфінансування становить 90/10, тобто громада має внести 10% від загальної суми проєкту, а 90% суми надасть програма як грантові кошти. Наразі програма виділяє на проекти від 100 тисяч до 2,5 мільйонів євро. Втім варто зазначити, що сума виділяється на проєкт, тобто на діяльність в українській громаді та в громаді-партнері. Загальну суму партнери можуть розділити на власний розсуд.
Тренінг – це лише старт праці з громадами Львівщини щодо питань управління культурною спадщиною, де проговорили базові речі.
Наступного року Асоціація разом з громадами шукатиме нові рішення щодо популяризації конкретних пам'яток. Зокрема, з-за допомогою держаного фінансування, програм "Україна-Білорусь-Польща" та Українського культурного фонду. Присутні зійшлися на думці на тому, що громадам бракує позитивних прикладів відновлення та збереження культурної спадщини в України. Варто створювати прецеденти і більше про них розповідати. Мотивуючою стала розповідь Ганни Гаврилів про Стару Школу в Роздолі, а місце, де вже збираються місцеві та яке в перспективі стане туристичним магнітом.
фото: Фб Асоціація Місцевих Рад "Ради Львівщини"