Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.
Дочекалися. Все стає на свої місця, все стає зрозуміло. Нарешті можемо побачити наше світле майбутнє.
І сповістив нас про це сам великий Давид Арахамія. Йому дуже подобається досвід комуністичної партії Китаю у служінні народу, а особливо те, що партійні осередки є в кожному місті та селі. Те, що до цих слів слід ставитися з благоговінням, очевидно. Це ж не якийсь там рядовий зелений партфункціонер, а лідер фракції сучасної, керівної та спрямовуючої.
Стає нарешті зрозуміло звідки велике будівництво, велика реставрація та все велике в нашій державі. Адже саме в досвіді КПК є Великий стрибок, який проголосив Мао Цзедун у 1958 році. Адже саме тоді розпочалася велика боротьба з горобцями, які з'їдали зерно на полях. Стає зрозумілим, як виглядатиме діяльність сільського осередку Слуги народу.
Наступним етапом досвіду КПК є будівництво малих доменних печей. Для забезпечення індустріалізації кожна сім'я (а тоді населення Китаю було на 90% сільське) повинна була збудувати глиняну доменну піч та виплавляти сталь. Ось вам приклад епічної картини: Арахамія серед партійців особистим прикладом показує, як виплавляється сталь. Ось вона справжня деолігархізація. Остерігайся, Ахметов, зі своїм Метінвестом. До речі, подібний досвід є і у нас. Чим маленькі доменні печі не копанки на Донбас?
Досвід поводження з опозицією у КПК також солідний і виглядає приблизно так.
Ах, як би хотілося, щоб ось так стояв один чоловік, не будемо його називати, але ж помріяти можна. А ось відомі хунвейбіни та цзаофані, чим не приклад для ЗЕленої молодіжки у боротьбі з папєрєдніками (тоді КПК їх називала бандою чотирьох). Чудовий досвід, так і хочеться втілити.
І зміст засобів масової інформації мав би з досвіду виглядати подібним чином, лише кольори з червоного на зелений поміняти та, звісно, портрет вождя щасливих китайців, перепрошую, українців.
Перед нами події 1989 року на площі Тяньаньмень, коли зібрався китайський Майдан. Такий солодкий досвід служіння народу, який би слід перейняти. До речі зауважте, що солдати в зеленій формі, символічне послання нащадкам, так би мовити, недаремно ж у нас до влади потихеньку повертаються ті, хто цей сценарій вже реалізовував.
А результати такого служіння народові (фотографія в руках китайських студентів), нічого не нагадує з Києва 2014-го? Хочеться впровадити знову?
Такий добрий досвід направду. Ось вони етапи великого шляху. Ось вони принципи, на яких слід розбудовувати ЗЕлену партію. Вєрним путьом ідьотє товаріщі, як казав ще один класик, досвідом якого, до речі, сповна скористалася КПК.
Ех, Арахамчик, Арахамчик перед тим, як щось говорити, можливо, що слід таки подумати, навіть якщо така команда не надходила. Або, ще краще щось пожувати, щоб рот був зайнятий. Помітно, що в школі пропускав уроки історії.
І недаремно ж колись казав Тарас Григорович: "Якби Ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя". Проте тут уже проблема не в тому чи так, як треба, а чи вчились взагалі. А про мудрість, то що означає це слово?