Лариса Середяк: Батьки мають розуміти, що діти вчаться не заради оцінки
Розмова з директоркою Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Ларисою Середяк.
Чи маєте Ви вже якусь інформацію щодо тестування?
Так, однозначно. Ми протягом дня збираємо дані щодо ЗНО. Отримуємо інформацію від 7-8 години ранку і навіть напередодні, від кур'єрської служби доставки, що інформує нас про все дії аж до моменту здачі цих пакетів, також ми маємо інформацію про присутність педагогів в пунктах проведення ЗНО, маємо статистику явки учасників (прийшли\не прийшли), про всі нестандартні ситуації також нас повідомлять після закінчення тестування.
Якою була цьогоріч явка на тестуванні?
Ми бачимо на пробному тестуванні, а пробне тестування є платним, явку 98 відсотків, вчора на українській мові у Львівській області явка була 96.5 відсотків, і це для мене, чесно кажучи, несподіванка, бо я очікувала вищу явку.
Я вважаю, що участь у ЗНО для випускників минулих років має бути платною. Один раз держава дає можливість здати ЗНО і скористатися цими результатами для вступу, наступного разу, для отримання другої вищої освіти, потрібно оплачувати кожен предмет, а оплачуючи, людина відповідальніше ставитиметься до вибору предметів для складання, чи потрібно чотири предмети, чи тільки два, бо ще буде творчий конкурс.
Натомість ми отримуємо, наприклад, такі телефонні дзвінки і листи: "Я не прийду на два предмети". Держава надрукувала зошит, створила робоче місце, там має працювати інструктор, якому заплатять, і це досить великі кошти держави, це кошти з наших податків.
Існує тенденція покращення чи, можливо, погіршення результатів здачі ЗНО абітурієнтами впродовж останніх років?
Чесно, за цим не відслідковували, тому що у нас немає відділу, який би займався аналітичними матеріалами. Український центр оцінювання якості освіти щороку виставляє результати проведення та здачі ЗНО всіма учасниками в Україні на офіційному сайті. Українську мову та літературу вже третій рік поспіль здають всі абітурієнти, адже це обов'язкова державна атестація, то цього року вже можна аналізувати яким чином протягом цього періоду змінилися результати. Математику та історію України здають вже другий рік близько 50 відсотків, бо це другий обов'язковий іспит ДПА.
Маємо таку тенденцію, що на Західній Україні більшість дітей обирає історію України, менше обирає математику, але, тим не менш, це дає змогу здійснити аналіз результатів у тих 50 відсотків дітей, які обрали даний предмет. Цим має займатися аналітичний відділ, який би працював з такими матеріалами, вони є у вільному доступі, і це потрібно досліджувати.
Школа може замінити репетитора?
Я переконана, що школа може, і повинна, замінити репетиторство. Коли ми починали, то спілкувалися особисто з людьми, що отримували двісті балів, і поміж них були випускники шкіл, котрі готувалися без репетиторів, і з математики, і з української мови. Інше питання, що це залежить від сім'ї, від організованості самих учнів. Зрозуміло, що ефективність роботи репетитора з одним чи двома учнями за столом, в порівнянні з класом, де присутні тридцять учнів, є значно більшою. Також на це впливає кількості годин, виділених на вивчення того, чи іншого предмету.
Я знаю чудових вчителів, котрі добре викладають тему, але у них на уроці відсутні учні, бо вони в цей час в репетитора. Це ненормально. Для мене взагалі не зрозуміло, як репетиторство може бути протягом навчального процесу, все таки ти вчишся і працюєш в школі, а далі доповнюєш свої знання чи пробіли, яких тут не засвоїв з іншим репетитором за додаткову платню, зрозуміло, що оплачуючи додаткові заняття, батьки ретельніше контролюють рівень знань своїх дітей.
Моє ставлення до репетиторства десь є двояким, тому що, з одного боку, я розумію, що це є, скажімо так, вічна тема. Репетитори були з давніх часів, ті, хто міг собі таке дозволити, брали собі індивідуальних вчителів. Я знаю дітей, яким потрібна була допомога репетитора на місяць чи на два, щоб систематизувати якісь знання, а далі дитина працює сама. Гіршим на сьогоднішній день є те, що вчителі примушують користуватися їхніми послугами репетиторства, не вимагаючи роботи на уроці, от це – погано, але з цим можна боротися.
Насамперед це робота директора школи, директор школи добре знає вчителів, знає хто і як працює, спільна робота батьків, які, знову ж таки, не мають бути байдужими до навчання своїх дітей, мають знати, як працює вчитель, чи пояснює. І в жодному разі не просити, наприклад, завдання на контрольну, бо я знаю такі факти.
Багато дискусій ведеться щодо правильності проведення перевірок під час складання тестування, зокрема у соціальних мережах. Чи правильні такі перевірки, на Вашу думку?
Давайте повернемося до початку. Зовнішнє незалежне оцінювання створювалося як процедура, що забезпечує рівні умови для всіх абітурієнтів і, тому, в процедурах ЗНО є одне тестове завдання, зошит однаковий для всіх, по всій Україні. Рівні умови забезпечуються тоді, коли однаково є п'ятнадцять місць в аудиторії, півтора метри дистанції між учасниками тестування та чітко визначений час.
Ми кожного року зустрічаємося з тим, що деяким дітям не вистачає кілька хвилин, щоб дописати роботу. Чому? Тому, що таку дитину навчили в школі, що на перерві дають дописувати контрольну. Ніхто не може скористатися шпаргалкою, чи додатковою літературою, інтернет-засобами.
Почали застосовувати метало-детектори, тому що, в туалетних кімнатах, у які можна виходити хоч десять разів протягом часу написання ЗНО, почали знаходити сховані телефони, підключені до інтернету, а можливості відключити інтернет на пункті тестування немає. Ми вивчали це питання.
Батьки мають розуміти, що діти вчаться не заради оцінки. Вчора на ЗНО в Львівському регіональному центрі двадцять три дитини користувалися телефонами протягом здачі, це означає, що за цей предмет вони отримають одиницю, яку поставлять їм в атестат.
Про заборону проносити з собою навушники, телефони, і так далі, говоримо вже одинадцятий рік, і кожного року є такі випадки. Тому дуже чітко вказуємо, що є місце для особистих речей, і туди діти мають скласти всі свої гаджети. Яким чином забезпечити це правило? Огляд людей, це ставить всіх в рівні умови. У нас є діти, які мають впаяні металеві вироби внаслідок операцій, ми маємо про це довідки, і до таких дітей не підходять, звісно.
Коли наші діти навчаться розраховувати лише на свою голову, не списувати, і розуміти, що вище себе не стрибнеш, як вчився, так і здаси, фактично тоді – перевірок не буде.
Такі протести посилаються на висококультурність молодих людей, яких ображають вищезгадані перевірки.
На жаль, це трішки міфологічно. Звичайно, є частина молоді висококультурної, яка не списує, бо це неправильно, але бувають різні діти. Вчора не знайшли, але я переконана, що за всі одинадцять предметів ми знайдемо, і шпаргалки, і книжки в туалетах, і конспекти, а за десять років, що ми проводили тестування, то бачили різне: діти сидять на книжках, всілякі шпаргалки, написані на пляшечках формули, ручки, де можуть бути написані формули.
На пробному тестуванні цього року побачили ученицю, яка ззовні, здавалося б, мала механічний годинник, але працівник Національної Поліції, підійшовши, виявив, що цей годинник є насправді мінікомп'ютером. На основній сесії ми прийняли рішення: всі годинники, оскільки ми не будемо кожного перевіряти, також мусять залишатися в місці для особистих речей. Технології дуже швидко розвиваються, молодь цим користується і тому це, певною мірою, наше змагання.
Чи є достатніми післяшкільний багаж знань?
Ми маємо дуже різні ситуації, наприклад, випускники спеціалізованих шкіл, коли стають студентами вищих навчальних закладів, не мають що робити на першому курсі, для них там залегко. Тим не менше, я знаю керівників вищих навчальних закладів, які протягом вересня проводять підготовчі курси уже для студентів, яких вони зарахували, бо, власне, в них дуже малий багаж знань.
Якщо оцінювання ЗНО є від 100 до 200, то 150 – це умовна середина, а в університети та інститути приймають документи від 110-120 балів. У таких студентів зовсім малий багаж знань. ЗНО є інструментом, який міряє, ми ж не вчимо, вчить школа, ми міряємо, наскільки школа навчила.
Буває, ректори скаржаться, що ЗНО не дає їм змогу набрати хороших студентів, я їм відповідаю, що кожен вуз має право поставити свою нижню планку. Приватні вищі навчальні заклади ставлять нижню планку і від 150 балів, державні ж вузи не можуть, чи не хочуть собі такого. Мабуть тому, що не може бути на державну форму один пороговий бал, а на платну – інший, якщо у вищому навчальному закладі піднімають пороговий бал до 140-150, то буде недобір контрактників, ліцензійні місця – це також гроші, які ідуть на спецрахунок, які вони далі використовують для зміцнення своєї матеріальної бази.
Чи є інші методи фільтрування абітурієнтів?
Я бачу лише підняття планки. Якщо це престижний вуз, то чому ні? У нас не більше 5-6 вузів в Україні, що піднімають планку вище 100 балів, а 100 балів – це дуже мало, це означає – брати всіх. І сказати, що із 120 балами будуть добрі спеціалісти? Не повірю. Проте, коли пишуть нам на сайті (я відповідаю на запитання), що бояться ЗНО, що не знають, що буде, якщо не складуть ЗНО, то я відповідаю, що вірю в те, що вони не самими коридорами ходили в школі, і трохи були на уроках, слухали й чули, тоді не може бути такого, що ви не здасте.
Десь трохи лякають ЗНО й вчителі, бо діти часом пишуть, але невпевненість у собі десь такы лишається. Чому? Щось можна вгадати, щось трохи знати, щось трохи можна почути, зрештою одинадцять років до школи ходили, нехай половину, то за п'ять років зрештою можна щось вивчити.
Якими є перспективи розвитку Українського центру оцінювання якості освіти?
На сьогоднішній день є запит від суспільства на проведення через зовнішнє оцінювання різних структур. Наприклад, державних службовців, яким потрібно володіти українською мовою. Тобто нам довіряють. Зараз ми проводимо вступ на магістратуру, щоправда, лише на правознавство, за процедурою ЗНО. Минулого року це була апробація дев'яти вузів, цього року це є всі вищі навчальні заклади.
Студенти реєструватимуться, буде три види тестів: загальної навчальної компетенції, правничий тест і англійська мова. Двадцять людей в аудиторії, інструктори – по двоє в аудиторії, доставка тестів зранку і відправлення – одразу по закінченні на обробку в Український центр оцінювання якості освіти.
Цього року відбулося пілотування змісту тестових завдань 4 класу (ДПА), яке на перспективу, гадаю, буде в кожній області, однак не для всіх дітей, бо це надто дорого. Мабуть, вибірково. Відбуватиметься за нашою процедурою, хоча буде присутній на тестуванні й класний керівник. Це маленькі діти, всі це розуміємо.
Після дев'ятого класу буде обов'язковою здача ЗНО. І лише тоді, коли з'явиться профілізація. Хто має достатній рівень знань, від 140, умовно, продовжує навчання в 10 класі. Той, хто отримав до 140 балів – продовжує навчання в ПТУ. І це правильно, учень має бути вмотивованим. Це допоможе стимулювати до навчання в 8-9 класах. Як ти здаси ЗНО після 9 класу, то куди ти підеш? Така ситуація змусить вчителів та батьків працювати з дітьми не лише в початкових класах і на виході, але й в середній школі.
фото: loda.gov.ua
автор: Ярема Огура