article

Люди. Гюльнара Іскендерова

олександр ковальчук
пʼятниця, 22 березня 2013 р. о 13:19

Швидше, вище, сильніше!

Продовження співпраці Варіантів з сімферопольським сайтом studinfo.crimea.ua у межах їх соціально-медійного проекту "Люди".

Мета даного проекту полягає у відкритті цінностей та культури повсякдення молоді від 18 до 25 через їх сприйняття базових концептів світу і життя, у демонстрації самоідентифікації особистості у соціумі, у співставленні образів реального і бажаного, у суб'єктивній реальності в об'єктивній дійсності. А також у дослідженні реакції читацької аудиторії щодо ототожнення з героєм інтерв'ю.

Гюльнара Іскендерова, 23 роки.

Здоров'я. Намагаюся підтримувати, але тільки тоді, коли починаються дрібні проблеми. Завдяки моїй професії у мене вразлива опорно-рухова система. Якщо щось трапляється, то я намагаюся не звертатися до медицини, швидше це знайомі фахівці, але ніяк не лікарі наших лікарень. Здоровий спосіб життя в моєму розумінні – це сон і відпочинок. Також я надаю перевагу збалансованому харчуванню (залежно від завантаженості впродовж дня) і фізичним навантаженням. Намагаюся їсти не менше п'яти разів на день і вживати здорову їжу. Все відбувається періодами. Я можу два місяці дозволяти собі все, що хочу, а потім знову повертаюся до правильного харчування. Шкідливі звички, звичайно ж, є, як і у усіх, але я намагаюся їх максимально зменшувати.

Їжа. Є таке мудре прислів'я «Усе, що росте на землі, їсти можна, а те, що зроблено руками людини – ні». Те, що дає природа можна вживати у будь-якій кількості. Все, що хочеш. Іноді, звичайно, я дозволяю собі щось "шкідливе". Ми не залізні, але у такому випадку варто намагатись поєднувати приємне з корисним. Харчування має бути п'ять раз на день зі збалансованою кількістю білків, жирів і вуглеводів. Я не гурман і я не вередлива. Їм те, що є. Якщо в меню кафе є якесь блюдо із завуальованою назвою, я його ніколи не замовлю. Якщо це курячий стейк – я з'їм, а якщо це з чимось і ще з чимось – тоді ні, ніколи цього не спробую. Я люблю шоколад і м'ясо. Я зі східної сім'ї, тому мені ближче східна кухня – мамина жирна баранина, але зазвичай в щоденному раціоні переважає європейська кухня.

Гроші. Гроші – це добре, але правильно було б їх ставити на потрібне місце в житті, щоб це не було метою, коли ти наче божевільний працюєш двадцять чотири години в добу лише для досягнення кар'єрного зростання. Треба правильно вибрати пріоритети, уміти розподілити свій час між роботою, сім'єю і дозвіллям. Гроші – це можливості, щоб вистачало на мої потреби. Конкретної суми назвати не можу. Як у кожної людини, зі збільшенням отримуваної суми потреби будуть рости. Чим більші суми – тим більшими стають потреби. Потрібно не хотіти, а робити, тоді ти реально бачитимеш, що можеш сьогодні собі дозволити це, а завтра – це. Не треба будувати повітряні замки, потрібно просто працювати.

Самоосвіта і самореалізація. Я намагаюся відвідувати майстер-класи, тренінги, курси, пов'язані з хореографією. Мені дарує задоволення не стільки сам танець, скільки навчання інших. Танці – це усе моє життя, від моїх думок і до роботи. Раніше вчилася я, а зараз відкрила школу і вже вчу сама. Щодня – щось нове. Навчаючи когось, я набираюся досвіду для подальшої роботи. До чого мене тягне, тим я і займаюся, я знайшла тут розраду – це моє хобі та моя робота.

Зовнішній вигляд, мода. Мода – це, переважно, загальне наслідування якихось світових стандартів. Стиль і доглянутість – це те, що властиво мені, те, що я поважаю в інших людях. За модою я ніколи не гналася. Якщо я заходжу в магазин і бачу річ, яка мені подобається, я її купую. Не обов'язково, щоб ця кофтина була з останньої колекції, головне, щоб вона була якісна та стильна і у ній було комфортно. Мода на одяг мене не так цікавить, як мода на танці. Я займаюся сучасною хореографією – клубні танці, стріп-денс, хіп-хоп. На змаганнях ти не випустиш своїх учнів з якимись старими рухами, ти повинна знати тенденції. Що ж до танців і одягу, то на тренуванні я вибираю комфорт, а якщо це сцена – ефектність. Тут вже орієнтуєшся на смаки людей, для яких ти це робиш.

Дозвілля. Відпочинок – це коли я вдома сама і нічого не роблю. Також ходжу з друзями в кіно, в кафе чи за місто покататися на ковзанах. Все, що дозволяє розважальна програма Сімферополя. Активний або пасивний відпочинок? Все залежить від пори року. Взимку тягне в сон, влітку хочеться активності. Хотілося б більше подорожувати, але не завжди є час. Моя мрія – зануритися в незнайому культуру. Хотілось б привнести фарби у життя, але доки немає такої можливості, то я повністю зосереджена на саморозвитку. Для мене найголовніше це спілкування з близькими людьми, вони допомагають мені розслабитися. Важливо, щоб була потрібна мені компанія.

Книги/кіно. Я полюбляю більше кіно. До літератури мене, на жаль, не привчили з дитинства. Якщо вже усі вихваляють книгу або фільм, тоді, можливо, я подивлюся або прочитаю. Але я не така затята прихильниця літератури, щоб провести вечір за читанням та й відпочинок зовсім не хочеться присвячувати тільки перегляду кіно. Якщо це вже фільм, то він має бути ненав'язливий, легкий, щоб міг підняти настрій і давав можливість розслабитися. Я не стежу за тенденціями, у мене навіть немає улюбленого актора (а що вже казати про письменника). Якщо щось дивиться моя компанія, я теж подивлюся, але так, щоб цілеспрямовано вибрати і викачати собі фільм – це не про мене. Я шкодую, що у мене немає звички читати. Можливо, колись я стану більш розсудливою і прочитаю відразу сто книг.

Культура. Культура – це вміння людини жити в соціумі, адекватно поводитися в різних прошарках суспільства. Йому в цьому допоможуть духовність, саморозвиток, виховання. Тут дуже багато може бути підпунктів.

Бог. Я вірю у свої сили, вірю в себе, в дружбу, в любов, але не у Бога. Я вірю, що якщо у тебе є заповітна мрія, то вона неодмінно збудеться. У церкву я просто так ніколи не піду, хіба що, якщо сказали, що потрібно. Максимум, що я можу зробити, так це поставити бабусі свічку за упокій. І те, не тому, що я вірю, це просто повага до тих, хто зверху. Але в майбутньому я обов'язково охрещу свою дитину. Це традиції, яких дотримуються з покоління в покоління. Охрестити, відсвяткувати Пасху – будь ласка, але це все, але усе, що стосується поклоніння – це не до мене. У Бога не вірю, але я вірю, що щось є. Як і будь-яка дівчина, я відвідувала ворожок. Вона ніби говорить, ніби віриш, але виходиш і думаєш: А мені воно треба ось так, як вона сказала?» Тому концентруєшся і поспішаєш змінювати свою долю. Все в наших силах.

Любов. Це добре і світле почуття. Я чекаю, коли воно до мене прийде. Коли його немає, його бракує, то відчуваєш себе якоюсь неповноцінною. Любов керує світом і виявляється це завжди якось інакше. Це може бути любов до чоловіка і любов до якоїсь справи. Любов – це почуття, що непідвладне тобі, виходить з серця, але ніяк не з голови. Зараз рано говорити, чи було у мене щось подібне, ще не той вік. Я відчувала щось маленьке, тінейджерське, це як з оповідань дівчаток – побачила хлопця, закохалася. А потім минув час і ти розумієш, що це просто етап твого життя, не більше. Я чекаю на свою любов, чекаю чоловіка, в якому я зможу знайти те, чого мені бракує в житті. Я хочу бути коханою, відчувати взаємність, повагу, турботу і увагу. Щоб це було щиро, без жодних підводних каменів. Я можу любити просто за те, що люблять мене, але я також хочу віддавати свою любов.

Стосунки і пристрасть. Без пристрасті немає стосунків. Більше можна нічого не говорити. Все будується на пристрасті. Має бути іскорка. Має щось спалахнути і тільки на цьому можна будувати свої стосунки. Пристрасть має бути така, що ти хочеш бути з людиною кожну хвилину. Це твоя історія, де обов'язково буде happy end.

Від чого ти втрачаєш голову? Танці! Це неможливо описати. Коли це мета твого життя, де є тільки ти і танець. Мені постійно потрібні концерти, виступи, конкуренція, дух змагань. Я звикла до цього і я без цього вже не можу жити. Хотілося б втратити від чогось голову. Може від любові. Однак я намагаюся не втрачати голову, намагаюся контролювати себе і свої емоції, щоб не зашкодити ні собі, ні людям.

Майбутнє. В майбутньому я хочу досягти якихось пунктів і трохи зупинитися, перепочити. Пункти – це стандарти будь-якої жінки – любов, щастя, діти, сім'я, кар'єра, а також спорт і танці. Я не зможу жити тільки сім'єю і не зможу жити тільки роботою. Мені, як і будь-якій людині, хочеться любові і позитивних емоцій.

Варіанти - онлайн газета новин Львова. Інший погляд на львівські новини та новини львівщини. Завжди свіжі новини про Львів, про львів'ян і не тільки. Тут новини у Львові оновлюються постійно.

Варіанти © 2012-2024