На Львівщині існує потреба в скорочені близько 6,8 тисяч або 8% працівників охорони здоров'я.
Відповідальність за прийняття рішень про скорочення покладено на головних лікарів медичних установ.
Варіанти з'ясували чому виникла соціальна напруга у медичній галузі області і як сторони конфлікту шукають вихід з неї.
Станом на кінець минулого тижня заборгованість по зарплаті в галузі охорони здоров'я Львівщини сягнула вже 65 млн. грн. Тобто в більшості установ, але не всіх, працівникам боргують зарплату приблизно за один місяць, а в районних – до трьох місяців.
За даними газети "Високий замок", наприклад, працівникам обласної лікарні боргують понад 8 млн. грн., ОХМАТДИТу – 2 млн. грн., фтизіопульмонологічного центру на Сихові – 2 млн. грн.
Сподіватися на те, що нестачу коштів компенсує субвенція з державного або обласного бюджетів, не доводиться. Подейкують, що влада області спробувала попросити про це прем'єр-міністра Гройсмана під час його перебування у Львові і отримала у відповідь категоричне "ні".
Саме після цього стало зрозумілим, що зволікати зі змінами в системі медичної галузі області більше неможливо.
"Для медичної галузі фінансування з державного бюджету здійснюється за принципом субвенції, кошти вираховуються за формулою: кількість населення множиться на коефіцієнт і стільки грошей виділяється на область, після чого відбувається розкидка й закладами. На ці гроші ми можемо утримувати 10 чи 50 лікарень. Сума буде одна й таж сама. До того ж з 17 березня діє норма 60 ліжкомісць на 10 тис. населення, на підставі якої вираховується кількість працівників медичної галузі: лікарів, медичного і технічного персоналу. Зараз у Львівські області в середньому 81 ліжкомісць на 10 тис. населення. Тому і не вистарчає коштів", – пояснив ситуацію заступник голови Львівської ОДА Юрій Підлісний.
Підлісний стверджує, що показники бюджету на 2016 рік були доведені до керівників медичних установ ще на початку року і всі вже давно знали, що кошти обмежені, до кінця року їх не вистачить.
Однак розраховували на те, що держава додасть, бо так було в попередні роки. Тому ніхто нічого не робив, а продовжували працювати за старими параметрами. Лише минулого тижня питання про оптимізацію роботи медичних закладів постало впритул, в тому числі і шляхом скорочення працівників.
"Необхідно привести медичну мережу у відповідність до фінансових показників, які є", – сформував він завдання.
Тоді ж керівникам медичних закладів доручили представити на розгляд профільного департаменту Львівської ОДА плани виходу з ситуації.
"Майже всі подали ці плани", – запевнив Підлісний. Але при тому наголосив, що остаточне рішення щодо дій залишається за головними лікарями медустанов.
Підлісний уточнив також, що під оптимізацією вбачаються різні дії, а не лише скорочення. Однак пропозицію, що вже надійшла лікарям, взяти відпустку за власний рахунок до двох тижнів, складно назвати такою, що вирішить ситуацію. Адже без скорочення наступного року доведеться знову певну частину часу лікарям відпочивати за власний рахунок.
Окрім скорочення передбачається також оптимізація структури ряду медичних установ. Так, вже на найближчій сесії Львівської облради депутати все ж таки повторно розглянуть і ухвалять рішення "Про реорганізацію служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Львівській області", яке передбачає додання до вже існуючої структури станцій швидкої меддопомоги у Львові та Дрогобичі.
Служба медичної допомоги та медицини катастроф у Львівській області – одна з небагатьох медустанов Львівщини, яка не має боргів зі зарплатні. Натомість у Львові працівникам швидкої боргують зарплату за місяць. Тобто не всі керівники сподівалися на манну небесну, а реально готувалися до змін? Тому в даному випадку вдасться обійтись без скорочень лікарів і медпрацівників, а лише перерозподілять навантаження між ними.
Найбільші скорочення теоретично мали б відбутися в районних медичних установах, перед усім у лікарнях. І не лише тому, що в них фонд ліжкомісць в декілька разів перевищує новий норматив, а отже далеко не завжди завантажений, але й тому що стратегічно важливо зберегти кадри і ліжкоміжця в обласних клінічних центрах та спеціалізованих медустановах, де реально лікується багато хворих.
"Дуже проблемний Самбірський район. Там потужно розбудували медичну мережу. Пенсіонерів в галузі медицині працює в районі 398 осіб. Нам кажуть, що ми не повинні виконувати закон про ліжкомісця, бо всі ліжка зайняти. Але ми провели перевірки і виявили, що деякі лікарні в районах заповнені максимум на третину", – розповів Підлісний.
Районна ланка охорони здоров'я, як з'ясувалось, цього року недоотримала фінансування також внаслідок непродуманого фінансування в рамках реформи децентралізації.
"У Самбірському районі об'єднані громади отримали кошти на первинну меддопомогу, з якої вони мали перенаправити 70% грошей на районний рівень. Але вони 70% залишили собі і лише 30% передали району. Ми прямого впливу на громади тепер не маємо. Як додати ці гроші районам" –ніхто не знає, зізнався Юрій Підлісний.
Підлісний сподівається, що оптимізацію вдасться провести до кінця року, хоч розуміє, що на заваді стоятиме серйозна проблема: люди добровільно не писатимуть заяви на звільнення.
Є ще один аспект цієї проблеми. У галузі охорони здоров'я Львівщини 25% кадрів – це пенсіонери. Проблему скорочень будуть, скоріше за все, вирішувати за їх рахунок.
Юрій Білий, голова Львівської обласної профспілки працівників охорони здоров'я, розповів, що профспілка критично ставиться до радикальних планів обласної влади і вже розробила план дій на захист прав працівників галузі, що базується на факті хронічного недофінансування галузі з боку держави.
"Згідно рекомендації ВОЗ, в країні не може медицина розвиватись, якщо рівень фінансування її менше 5 % ВВП. А в нас – 3%, а за деякими даними зараз вже і менше 3%. Це рівень, який не дозволяє в повному обсязі виконувались функції охорони здоров'я. Ми наполягаємо, щоб нам забезпечили те, що має дати держава. Реформування, скорочення, оптимізація, повірте, в даному випадку все це є на другому плані", – заявив він.
Отож в парламенті вже зареєстрували законопроект про виділення додаткових коштів на медичну галузь, профспілки також готові ініціювати трудовий спір з державою з цього питання.
Профспілки також категорично не погоджуються на оптимізацію за рахунок пенсіонерів, адже в медичній галузі саме вони відіграють роль наставників для молодих спеціалістів. І їх багаж знань й досвід є особливо цінним.
"Профспілка буде добиватись перегляду показників фінансування медицини в бік збільшення на державному і обласному рівнях при тому, що реформування має відбуватись, але не так різко. Неприпустимо таку кількість людей звільнити за кілька місяців. До звільнення людей треба поставитись дуже прискіпливо", – вважає він.
У трудових колективах медичних закладів області вже почались обговорення ситуації і люди висловлюються категорично проти того, щоб при такому недофінансування проводити скорочення.
Юрій Білий сподівається, що спрацює "система декларативних рішень", служба примирення проінформує президента, а відтак вдасться вирішити ситуацію у мирний спосіб.
Ігор Шурма, народний депутат, член комітету ВРУ з питань охорони здоров'я, розповів Варіантам, що: "Насправді, процеси, які сьогодні йдуть на Львівщині, відбуваються по всій Україні. Тому що ні попередній уряд, ні теперішній уряд не має стратегічної концепції розвитку галузі. Попередній міністр охорони здоров'я на 95% декларував правильні речі, але нічого не зробив для їхньої реалізації. І тоді, і зараз відбуваються якісь спонтанні рухи. З одного боку, скорочують працівників, з іншого - в державному бюджеті з'являються незрозумілі рядки на закупівлю нового дорогого обладнання. Реально ж за цей час вивели з України мільярди. Так, наприклад, на закупівлю ліків за кордоном виділили 2 млрд. 200 млн. грн., а до України надійшли ліки лише на 300 млн. грн. Реформи буксують, поступу немає, держава намагається перекласти всі проблеми на простих лікарів, а це несправедливо".
Тим часом, аналогічні процеси, тобто реформи, розпочалися і в освітній галузі Львівщини, що фінансується за тими ж принципами, що й медична. У освітян в різних установах можна нарахувати боргів зі зарплатні від 3 тижнів до 2,5 місяців.
За попередніми підрахунками, близько трьох тисяч освітян можуть скоротити вже до кінця цього року.
фото: mash.wikia.com