Lucas Bird "Fat Loops and Beats XL Ultra Producer Edition 3000" (2025)
Безтурботний реліз київського проєкту Lucas Bird знову легенько взуває деяких тутешніх виконавців.
Проєкт учасника гурту Hyphen Dash Даніїла Зубкова вертає в англомовне середовище задля легковажної атмосфери однієї музичної гри.
Проєкту Зубкова Lucas Bird завжди важко було всидіти на одному місці. За всіма своїми справами він завжди ще й встигав розповісти все найцікавіше про стан музичної сцени в Україні.
Загалом його новий реліз продовжує справу мініальбому "Phono" (2023), де він за маленький проміжок часу швидко сортував деякі проміжки тутешньої сцени у шухлядки важливості та впливовості.
Lucas Bird має талант до гри. Увесь його замріяний, а тому начебто безладний чилвейв легко ловить найцікавіші фрагменти життя у їхніх безпосередніх проявах. Складає начебто щось зовсім необов'язкове в одну химерну картину одного лінивого літнього дня, який презентує собою цілий сезон хоча б за прикладом альбому гурту Homeshake "CD Wallet" (2024).
Це така собі реклама розплавленого літа для всіх, хто перебуває з ним на одній хвилі ("Miracle"). Його вже звичний сонячний зайчик є представником усього Сонця ("Trashy") у його власних, тричастинних фільмах про Космос зі всім тим глітч чи психо-попом ("Superstar").
Власне, від всієї необов'язковості цього цілком структурованого жарту ("Freaking out") й божеволіють найбільше деякі особливо серйозні вкраїнські виконавці.
Треки "VCDR" та "Synth Jam" одним махом не лише упосліджують будь-які претензії Монатика (а також деяких інших зазіхачів) на хоч якесь рнб, але й встигають ще поглузувати з романтичної патоки 80-х. Так зі своїми химерними звуками Lucas Bird ще, можливо, й до Happy Mondays якось дійде.