Богдан Тарадай, Роман Пилипів, Олег Таранік загинули, захищаючи Україну.
Сьогодні у Львові відбудеться прощання з захисниками Богданом Тарадаєм та Олегом Тараніком.
О 10:00 у храмі Різдва Пресвятої Богородиці (м. Львів, майдан святого Івана Павла ІІ) відбудеться прощання з воїном Богданом Тарадаєм.
Чин похорону захисників Богдана Тарадая та Олега Тараніка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Олега Тараніка поховають на Личаківському кладовищі у Львові, Богдана Тарадая – на місцевому кладовищі у селі Поршна Львівської області.
Олег Таранік (09.02.1983-20.12.2023) Донеччанин. Народився у місті Курахове Донецької області.
Навчався у Курахівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Курахівської міської ради Донецької області. Здобув освіту у Гірницькому професійно-технічному училищі.
Після завершення навчання працював слюсарем у Приватному акціонерному товаристві «Курахівський механічний завод», згодом – у охоронній сфері та на Курахівській ТЕС.
У серпні 2022 року переїхав до Львова до своєї сім’ї, яка мешкала тут з початку повномасштабного вторгнення рф. Проживав у модульному містечку на території Стрийського парку, працював котельником у місцевому готелі. Вів здоровий спосіб життя та був глибоко віруючою людиною, захоплювався вивченням історії, дуже цікавився політикою. Був надзвичайно веселим і життєрадісним, мав велику кількість друзів.
Наприкінці січня 2023 року приєднався до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на території Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Попри отримане поранення, повернувся на фронт та продовжував боронити Батьківщину.
У Олега Тараніка залишилися дружина, донька і мама.
Богдан Тарадай (08.05.1974-22.12.2023) Народився у Львові. Проживав у селі Підсадки Львівської області.
Навчався у Поршнянській філії-закладі дошкільної освіти комунального закладу Солонківської сільської ради «Ліцей імені Героя України Миколи Паньківа». Після завершення навчання проходив військову службу у інженерних військах.
Спершу працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод», згодом – у Ліцеї «Сихівський» Львівської міської ради. Був майстром на всі руки, надзвичайно працелюбною людиною, завжди готовою прийти на допомогу.
Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини від російських окупантів. Виконував бойові завдання у лавах 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави на території Запорізької, Полтавської, Харківської та Донецької областей.
У Богдана Тарадая залишилися мама, дружина, двоє дітей, сестра і велика родина.
Романа Пилипіва поховають у с. Зубра.
Роман Пилипів - житель села Зубра. Роман був гранатометником. Він захищав Україну на східному напрямку. Загинув 23 грудня під час виконання бойового завдання у селі Богданівка Донецької області. Воїну було 30 років. У нього залишились батьки. Захисник виконував бойове завдання у с. Богданівка Донецької області, 23.12.2023 року його серце назавжди зупинилося в імʼя України. Був гранатометником.
У Романа залишились: мама Оксана, батько Адам.
