У залах Львівської картинної галереї відкрилась оновлена експозиція модернізму.
"Музей модернізму – нова експозиційна локація Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького. У 7-ми залах новоствореного музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва, що візуалізує світогляд модернізму: від перших ранньомодерних експериментів у руслі техногенного прогресу – до рафінованих прикладів естетики пізнього структуралізму, з його акцентами на переосмисленні давніх культур та космогонії", - повідомила прес-служба музею.
Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму: мистецтво 1914–1939-х рр., що радикально протистояло відтворенню реальної дійсності, йшло поряд із розвитком науково-технічного прогресу, надихалося політичними ідеологіями та суперечило їм.
Інший розділ експозиції розповідає про екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939–1953-х рр. Тут вперше системно представлено різновиди тактильної абстракції та раннього структуралізму в авторстві Карла Звіринського та митців його “герметичного кола”.
Наступний зал розкриває феномен Євгена Лисика – унікального модерного сценографа та митця екзистенціаліста. У залі експоновані унікальні ескізи його сценічних рішень та авторська великоформатна графіка 1960–1980-х років.
Четвертий зал присвячений постіндустріальному бунту львівських нонконформістів. Авторські серії творів Любомира Медвідя 1967–1968 рр., Івана Остафійчука 1972–1974 рр., Романа Жука 1973–1974 рр., композиції Романа Петрука 1970-х рр. – виявляють рефлексію на глобальні соціальні зрушення другої половини ХХ ст. У творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та неоекспресіонізму.
У п’ятому залі представлено масштабне явище “львівського неоавангарду”. Нетривалий період 1962–1975 рр. характеризується поверненням модерної стилістики у львівське мистецтво завдяки “хрущовській відлизі” та новому ідеологічному курсу офіційного мистецтва середини 1970-х у вигляді “радянського модернізму” та “суворого стилю”.
Наступна частина експозиції експонує твори завершальної фази модерної естетики з її акцентами на структуралізмі, космогонічній тематиці та медитативних формах безпредметних образів.
Останній зал демонструє перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського – розкривають явище антисоціального відчуження та екзистенційного крику, близького до західного означення “трансавангарду”.
Адреса нової експозиції вул. Коперніка, 15, у приміщеннях колишнього музею Книги. Експозіція відкривається для відвідувачтв 5 травня.
