Не все в славній "культурній столиці" України для культури. Як насправді вболівають за культуру і як її розуміють депутати та чиновники Львівської міської ради?
Ця стаття про те, як у Львові розподіляють культурні гранти.
Грант для культури
Вже сім років поспіль Львівська міська рада оголошує конкурс соціально-культурних проектів для громадських організацій міста.
Неприбуткові культурні організації можуть пропонувати свої проекти та отримати на їхнє втілення частину коштів. Це означає, що громадська організація повинна вкласти в проект власні кошти чи знайти інших партнерів.
Ще одна умова цього конкурсу – кошти перераховують на рахунок організації тільки після завершення проекту.
Визначає переможців конкурсу комісія, до складу якої входять депутати Львівської міської ради, представники управління культури, департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, заступник голови міста з гуманітарних питань.
Чому культурні організації відмовляються брати участь у конкурсі Львівської міської ради
Після минулорічних скандалів з невиплатою обіцяних коштів, нещодавно комісія конкурсу знову зібралася, щоб визначитись з найдостойнішими отримати грант цього року.
Найперше і найочевидніше – конкурс втрачає довіру серед серйозних культурних організацій, його учасниками є або молоді організації без досвіду співпраці з Львівською міською радою, або ті, які знають, що їх підтримають. Вказує на це у першу чергу кількість учасників. У попередні роки це були сотні проектів, цього року – всього тридцять вісім.
Більшість громадських організацій відмовляються від участі у цьому конкурсі, через невчасну виплату коштів міською радою, а частина – через упередженість членів комісії.
До прикладу, цього року в конкурсі не брали участі проекти Мистецького об'єднання "Дзиґа". Виконавчий директор Юлія Хомчин розповіла Варіантам, що члени комісії конкурсу відмовили їм минулого року і мотивували це тим, що сучасне мистецтво нецікаве львів'янам, такі події відвідує мало людей.
Також не брали участь цього року у конкурсі і проекти Форуму видавців.
"На конкурс соціально-культурних проектів не подаємось, бо нам дають гроші з великим запізненням, вже коли акція закінчилась. І ми вже раз були змушені відмовитись від гранту. А ще дуже дивно вони розподіляють кошти – майже порівну між різними організаціями. Комусь за ту суму вдається все організувати, а у нас був значно масштабніший проект і забракло коштів. Мало того, навіть ті гроші, що наче ми отримали, хотіли перераховувати нам через кілька місяців після проведення акції, але тоді ми їх не могли взяти, бо то було б вже порушення закону" – розповіла Ірина Лепська, проект-менеджер ГО Форум видавців.
Про тих, хто залишився
Щодо цьогорічних проектів, які розглядали члени комісії, то їх можна було б класифікувати наступним чином – не так для культури, як для комерції, не так для львів'ян, як для туристів (Фестиваль Писанок, ЛьвівКлезФест 2013, Фестиваль старожитніх автомобілів Гранд Прі Львова, Меццодром. Галичина – центр Європи, тощо), "патріотичного" спрямування (Марш слави УПА, Театралізоване військово-історичне дійство "Проголошення ЗУНР. Бої у місті Львів", документальний фільм "Бій під Грубешовим", Патріотичний фестиваль "Лента за лентою", Дитячо-юнацький фестиваль патріотичного мистецтва Сурми звитяги), проекти на підтримку самодіяльності.
Щоправда, були у переліку і уже добре зарекомендовані культурні проекти – кінофестиваль Wiz-Art, фестиваль сучасної драми Драма.UA, фестиваль Велика коляда, тощо.
Згідно з цьогорічними критеріями, які запропонувало нове керівництво управління культури Львівської міської ради Ірина Подоляк та Ірина Магдиш, перевага мала б надаватися проектам, які будуть відбуватися не в центрі Львова, а у його районах і до втілення яких залучатимуть місцеві громади, проекти інноваційного мистецтва, а також проекти, спрямовані на ревіталізацію публічного простору.
Результати, які повинні оголосити найближчим часом, покажуть чи дотримувалися члени комісії запропонованих критеріїв, а от під час відкритого засідання можна було помітити, що депутатів та чиновників цікавили інші якості проектів.
До прикладу, депутатам Львівської міської ради від ВО "Свобода" найцікавішими були проекти з патріотичним наповненням.
Правда, часто ніхто не заглиблювався у контекст і суть проекту, аргументація чому варто підтримати ту чи іншу організацію зводилась до найбанальнішого – бо вхід буде у вишиванці, бо це українське, бо це патріотичне виховання.
У свою чергу заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів та директор департаменту гуманітарної політики Олег Березюк проявляли більший інтерес до тих проектів, які є чи можуть бути успішними комерційними та туристичними продуктами – Фестиваль Писанки, фестиваль Етновир, ЛьвівКлезФест, Фестиваль старожитніх автомобілів Гранд Прі Львова, тощо.
Цього року мінімальний розмір гранту становить 5 тисяч гривень, а максимальний – 50 тисяч гривень. Цьогорічний фонд конкурсу становить – 400 тисяч гривень.
Замість висновків
Львів не Відень. Не Париж чи Рим. Тут для культури існує тільки один грант. І дуже б хотілось, щоб він справді був для культури, а не для піару. А якщо для культури, то треба знатися у культурному процесі. Якщо для культури, то думати про якість, а не кількість. Якщо дофінансовувати, то хоча б вчасно. Якщо у Львові, то для львів'ян, а не туристів. І якщо Львів відкритий до світу, то він відкритий і для актуального в культурі.