Мандиліон з Едесси та ліони зі Львова

Неустанні черги до ікони Нерукотворний образ Ісуса Христа у Соборі св. Юра.

День і ніч довгим та тернистим тротуаром ідуть віряни й просто охочі до дивовиж уверх, туди, до Нерукотворного Спаса.

Обрусний оригінал з Папської захристії Сикстинської капели (офіційний сайт УГКЦ її чомусь називає Секстинською Капеллою) для побожного виставлення у Львові благословив Папа Франциск і тепер увесь Львів та усі його околиці ідуть вверх.

Уся побожна Галичина іде та їде д'горі (у радості та горі), до Нерукотворного Христа.

Іде та їде до унікальної реліквії, бо до Кувуклії тепер не так далеко та небезпечно, як дорого (зважаючи на курс).

Іде та їде з усіх боків. Праворуч – дорослі, студенти та підлітки, ліворуч – дорослі з дітьми та немовлятами.

Праворуч – повільніше, ліворуч – дещо швидше.

І оскільки це більше фоторепортаж, аніж повноцінний текст, то й психології тут буде дещо менше, ніж завжди.

Паломників привозять компанії з міфічними іменами, наприклад, Насорох і в цій містичній матриці не вистачає тільки Навуходоносора.

Вони змійкою втікають від диявольських спокус поміж навколишніх дерев та парків.

Завбачливо сидять на власних кріселках.



Побожно спочивають від трудів праведних у власних автомобілях.



За такої кількості паломників тут значно менше жебраків, аніж у Зарваниці, але й вони стоять колінами на завбачливому картоні поміж навколишньої багнюки.



Завбачливі кріселка бувають різної конфігурації, і як домашні тваринки, багато чого можуть сказати про своїх власників.



Повільно стояти важко для сучасних людей і тому досвідчена бабуся чинно благословляє на передачу водички спраглим, водички газованої та водички з бульбашками.



Люди стоять, стоять і чекають.



У тому людському потоці постійно губляться друзі та родичі і тому їх шукачі періодично вилазять на ось такі конструкції чи навколишні пеньки.



Навіть гопники тут намагаються закосити під навколишню схиму своїми капелюшками, тим більше, що слоган "неможливе – можливо" є відвічним девізом Христової Церкви, а adidas зі своєю інтерпретацією десь просто збоку примазався до слави.



Тут можна помітити усе різноманіття людської природи і навіть – неодмінних торговців біля храму.



Люди повільно підходять мовчки чи зі співом, хоча інколи вимагають у намісників Петра пришвидшення черги.



Пришвидшення зустрічі з чудом, до якого не потрібно готуватись.



Поміж деяких загублених душ, які повертаються до небесного дому, тут також спостерігаються тотеми зі загублених речей, культурно оформленні в такий натюрморт.



Усе вище, вище та вище ідуть люди заради того, щоб зробити казку реальністю.



Дорослі ідуть, а діти – сплять. Відтепер на їх батьків покладена ще й місія святого Христофора – переносити на своїх плечах маленьких Ісусиків.



На коськах вони, наче тріє царі, ідуть споглядати Божеє Дитятко.



Бабці ж виглядають обіцяної та довгоочікуваної зустрічі з нареченим Христом.



У навколишніх лицях багато Босха.



І ще більше самотності в натовпі, бо це час для того, щоб зупинитись та застановитись камо (чи камон) грядеши.



Поміж капотних свічок можна купити й намолені ялинки та свинки.



І ще раз побачити відображення неодмінних торговців біля храму.



Тут треба молитись на вай-фай.



Та ставити ще одне кріселко, щоб не клякати ногами.



Тут блукає невимовна туга за чимось справді ідеальним, чомось насправді справжнім та незрадливим.



Закохані до дня святого Валентина тут організовують випробування любові та почуттів.



Та випробування усіх інших відчуттів.



Менш романтичні на відвічному стрьомі пасуть свою чергу та навколишню паству.



І тільки у цьому поєднанні непоєднуваного можна зрозуміти усю незлитність, нероздільність, незмінність поміж українським тризубом та адідасним трилисником.



А якщо піти з цього верху (для багатьох вірян та багатьох охочих до дивовиж) вниз, то там, поміж природи та тиші, також можна зустріти Нерукотворного Христа. Хоча, якщо подивитись знизу вверх, то біля Тіла Христового чомусь можна помітити надпис Цирк на тлі собору Юра.



І поки деякі роззяви ображаються своїми псевдо-релігійними почуттями, то для усіх інших боговидців звучить Lewis та його трек "Fallin' Down" з цьогорічного альбому "Hawaiian Breeze".