Людство вже давно визначилося із своїми пріоритетами, економічна та соціальна користь перетворила природу на безмовну бранку цивілізація. Тоді, коли європейці нарешті намагаються владнати свої стосунки із екосистемою, українці, як порятунок для енергетики, вирішують побудувати на гірських річках понад 300 гідроелектростанцій.
Справа Леніна жива!
Приректи природу на служіння людству вирішив ще Володимир Ленін. Саме з його легкої руки був складений план електрифікації Росії, згідно з яким на території СРСР спорудили 10 ГЕС загальною потужністю 640 Мвт. А вже згодом СРСР стала однією із провідних країн світу у царині гідроенергетики.
Як частина союзу не пасла задніх й Україна. На найбільшій річці країни - Дніпрі розташували чимало гідроелектростанцій, серед них Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська та Каховська ГЕС, які однак не мають високої потужності, а втрати від затоплення родючих земель і поселень перевищують вартість виробленої енергії.
Справа Леніна не давала спокою нинішнім українським державним мужам. У 2008 році вони вирішили скористатися радянським досвідом, то ж затвердили «Державну цільову програму комплексного протипаводкового захисту в басейнах рік Дністер, Прут і Серет». Та пропри назву у ній йшлося не лише про укріплення берегів та інші протипаводкові заходи. Програма передбачала створення аж 75 ємностей для регулювання стоку води у гірських річках, а от на їхній базі - побудову міні-гідроелектростанцій.
Усе це мали б здійснити до 2025 року. Часу залишилося не так вже й багато, то ж діяти почали одразу. Вже у 2009 році оголосили тендер на розробку науково-екологічних і техніко-економічних пропозицій щодо розміщення міні-ГЕС у руслах трьох річок. А у 2010 до протипаводкової програми ввійшов ще й інвестиційний проект із будівництва малих гідроелектростанцій. Протягом 2009 рік в Україні введено в експлуатацію 2 малих ГЕС: Лоташовська, потужністю 315 кВ та Яблунецька МГЕС потужністю 1000 кВт. У 2010-2011 році розпочалось будівництво близько 10 малих ГЕС в Карпатському регіоні України.
Аби не витягати гроші на створення ГЕС із «власної» кишені, тобто з бюджету України, задумано було будівництво електростанцій здійснювати за чужий рахунок. Серед фірм, які повинні були цим займатися, ТзОВ «Галичинаенергоінвест-Прут», компанія Alter Energy Group, «Акванова Інвестмент», «Західні енергетичні транзити», ФОП Валерія Миронюка, «Енергоінвест Захід», «Енергоінвест» та інші. За даними неофіційної електронної бази українських підприємств засновником ТзОВ «Акванова» є товариш Дмитра Фірташа Ігор Тинний.
Як виявилося, побудова міні-ГЕС справа дуже затратна, та й енергія, яку вони продукують також зовсім не дешева. Втім у наших депутатів широка душа, задля забезпечення електрикою гірських сіл – нічого не шкода. Згідно із постановою уряду від 15.01.2009 «Про затвердження «зеленого» тарифу» держава купуватиме у бізнесменів електроенергетику за немаленькі гроші, а от продаватиме людям набагато дешевше. Так званий «зелений тариф» для міні-ГЕС - 88,08 коп./кВт•год, людям же це коштуватиме лише 22,5 коп./кВт•год. І так триватиме аж до 2030 року. Нічогеньке дотування!
Дані сайту Національної комісії з регулювання енергетики свідчать про те, що вже сьогодні 32 інвестори отримали зелений тариф на вироблену електроенергію.
У планах держави створити аж 330 ГЕС на Закарпатті, близько 150 - в Івано-Франківській та зо два десятки у Львівській та Чернівецький областях. Будівництво багатьох із них уже почалося. Однак екологам не припав до вподоби блискучий план посадовців забезпечити енергією люд з допомогою річок.
Злякав природознавців грандіозний план встановлення на річці Черемош аж 40 міні-ГЕС. Екологи попереджують – внаслідок цього хвилі Черемоша уже не гратимуть на сонці як раніше, адже майже усю річку заженуть у трубу.
Черемош
Будівництво ГЕС уже зашкодило екології Карпат. Під час зведення станції у селі Дземброня знищили чимало дерев, які, до речі, укріплювали береги річки. Екологи переконують, що там, де покладуть труби риби уже не буде, а заяви компаній про створення рибоходів не більше, ніж блеф.
«За нашою інформацією на річці Черемош планують створити близько 40 міні-ГЕС. Безумовно, це негативно вплине на іхтіофауну ріки, на її гідрологічний режим. Та й узагалі на річці Черемош є заповідник, то ж там будувати ГЕС заборонено. Ми прагнемо, щоб перед зведенням кожної станції проводилося повноцінне екологічне дослідження. Під час нього мали б перевірити також флору й фауну поблизу річок, наприклад, чи там немає рослин, які занесені до Червоної Книги», - говорить юристконсультант Міжнародної благодійної організації «Екологія Право Людина» Наталія Шлег.
«Лише отримавши екологічне погодження компанія має право починати будівництво ГЕС. Наша організація займається наданням юридичних консультацій людям, які не хочуть, аби поблизу звели ГЕС. Переважно селяни не знають як зарадити будівництву. До прикладу, громада села має право організувати референдум, результати якого повинні безпосередньо вплинути на ситуацію, адже рішення референдуму за законом є обов'язковими до виконання», - розповідає Наталія Шлег.
Здавалося б, ситуація не безнадійна, утім процедура організації референдуму досить складна. То ж люди не бажають вдаватися до цього дієвого засобу.
Та й до думки селян, зі слів Наталії Шлег, не завжди прислухаються. У селі Бистриця громада одноголосно проголосувала проти створення ГЕС, утім компанія-підрядник пропустила це повз вуха.
Чудодійні ГЕС
Керівництво нашої області впевнене – побудова ГЕС чудодійний рятівний спосіб забезпечити електрикою усіх-усіх.
«Сувора зима показала, що необхідно шукати альтернативних джерел енергії, інакше можемо потрапити у глухий кут. То ж ми серйозно взялися за створення міні-ГЕС у Львівській області. Сьогодні у області розроблено біля 20 варіантів розміщення малих гідроелектростанцій, в основному у гірській місцевості. Проведено усі підготовчі проектні роботи, роботи по виділенні земельних ділянок, застосуванні технологій. Ми зустрічалися із провідними європейськими компаніями. Найголовніше те, що таким чином ми вирішимо проблему енергетики у гірських районах. Вже у цьому році запрацює одна гідроелектростанція у Турківському районі. Тобто ми уже отримаємо перші готові об'єкти, які введемо у експлуатацію», - оптимістично настроєний перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Богдан Матолич. Однак посадовець запевняє, із пересторогами щодо побудови станцій, знайомий, то ж усе робитимуть так, аби не порушити гармонії у природі.
Серед реальних інвесторів побудов ГЕС на Львівщині називають ТзОВ «Енергоінвест», «Еко-оптима», ФОП «Миронюк», ТзОВ «Західні енергетичні транзити», ТОВ «АКВАНОВА ІНВЕСТСМЕНТ», ТзОВ «Енергоінвест Захід».
Що вдієш?
Серед аргументів українських посадовців переважає старе добре «у Європі вже давно так роблять». Тільки от цього разу вживати його не зовсім доцільно. Адже європейці уже відмовляються від гідроелектростанцій, бо ж шкоду, яку вони завдають природі, належно оцінено. У 2010 році у Німеччині демонтували одну із найстаріших ГЕС у Європі –Райнфельден, які побудували ще у 1899 році. Хоча Райнфельд називали не просто станцією, а унікальним пам'ятником науки та техніки, ніщо не допомогло їй встояти, адже громадськість вирішила звільнити ріку.
Однак нещодавно з'явилася інформація про те, що Європейський банк реконструкції та розвитку зголосився фінансувати зведення ГЕС в Україні. За словами менеджер проекту ЄБРР з енергоефективності та змін клімату Олени Борисової, ЄБРР завжди приділяв увагу впливу проектів на навколишнє середовище і належного проведення консультацій з громадськістю. То ж можна сподіватися - якщо ЄБРР таки виділить гроші, то й прослідкує, щоб їх витратили з розумом.
Іншої думки дотримуються активні противники побудови міні-ГЕС. «Європейський капітал який досить нав'язливо пропонує державі свої послуги у цій галузі - окрім інвестування у малоризикований (для себе) прибутковий проект розширює власний ринок. Держслужбовці отримують массу можливостей для отримання "відкатів" на лобіюванні вищевказаних інтересів. Окрім того, виникає гарна нагода щосекунди качати гроші з бюджету шляхом "конвертування" звичайної електроенергії в "зелену", оскільки енергетика за своєю природою не прозора для аналізу ззовні», - говорить активіст руху «Врятувати Черемош» Олександр Решнюк.
Натомість поки що українські екологічні організації також мають свої перемоги. Чималим досягненням у боротьбі проти незаконного будівництва ГЕС вважають недавнє рішення голови Івано-Франківської облдержадміністрації Михайла Вишиванюка призупинити будівництво ГЕС дериваційного типу на річках Чорний і Білий Черемош. Адже зведення цих станцій називають смертю для ріки. Громадські організації навіть пікетували Міністерство енергетики та вугільної промисловості та інших держустанов, вимагаючи припинення будівництва ГЕС у Карпатах.
Врешті ж міністр екології та природних ресурсів України Микола Злочевський зустрівся із керівниками цих організацій і ... розповів, що також занепокоєний будівництвом ГЕС. Міністр доручив і місцевим управлінням поспілкуватися з екологічними організаціями щодо погодження будівництв ГЕС.
Відтоді начебто почалися перевірки екологічних експертиз. Часто бізнесмени аж надто швидко отримували усі необхідні для створення ГЕС документи, то ж виникає підозра, що справжніх досліджень не проводили. За інформацією «Варіантів» уже є випадки скасування висновків деяких екологічних експертиз щодо дозволу побудови ГЕС.