Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.
У світі, який видається, ведуть до божевілля неадекватні престарі лідери, що вирішили повернути всіх назад у часи своєї молодості, і який дійсно поступово сходить з глузду, сталася винятково позитивна подія – політ людини до місяця. Точніше чотирьох астронавтів в рамках програми «Артеміс», Артеміда по-нашому. Більш ніж через пів століття після програми Аполлон, в рамках якої з 1968 по 1971 роки було здійснено 9 пілотованих польотів до Місяця, в яких взяли участь 24 астронавти. Загалом на поверхню нашого супутника ступили 12 астронавтів в рамках шести посадок місячних модулів. Був завезений навіть електромобіль, яким астронавти їздили по місячній поверхні. Всі польоти пройшли вдало попри різні несправності, які виникали, і навіть наслідки аварії, спричиненої вибухом кисневого балона, вдалось подолати та безпечно повернути трьох астронавтів на Землю. Було привезено 382 кг місячного ґрунту і каміння і таким чином поставлена крапка у місячній гонитві між США і СРСР, який після програшу свою програму висадки на Місяць згорнув.
Ця програма стала вінцем кар’єри Вернера фон Брауна, батька всієї ракетної техніки. Адже це він створив першу в світі ракету Фау-2, яка є прабабусею всього подальшого сімейства різноманітних ракет. Прусак-аристократ, член НСДАП з 1937 року, штурмбанфюрер СС, керівник німецького ракетного дослідницького центру в Пенемюнде і, фактично руйнівник Лондона став керівником Служби проєктування і розробки озброєння армії США у 1945 році. Розробив міжконтинентальну ракету Юпітер-С, яка була націлена на СРСР і найпотужнішу ракету Сатурн-5, яка і доставила астронавтів до Місяця. Така дивна доля цієї непересічної людини, творіння якої уособлювало і зло і добро.
Хоча польоти до місяця і припинилися на пів століття, перші слова Ніла Амстронга сказані на місячній поверхні: «Це один маленький крок для людини, але величезний стрибок для людства!» — виявилися пророчими, адже наслідки розвитку технологій, здійснених в процесі реалізації Аполлон, були разючі у всіх напрямках. Була розроблена величезна кількість різних космічних апаратів, почалися дослідження поверхні Марса, космічний апарат «Вояджер-1», запущений у 1977 році, пролетів понад 26 млрд км, вийшов за межі нашої Сонячної системи і летить у міжзоряному просторі. Хоча радіосигнал зі швидкістю світла йде до апарата цілу добу, на ньому працюють прилади і підтримується зв’язок. Аналогічна ситуація з апаратом «Вояджер-2», який летить у протилежному напрямку. До речі, наша пательня з тефлоновим покриттям є також побічним продуктом програми Аполлон.
І ось бог Аполлон передав естафету богині Артеміді. Вперше за більш, ніж півстоліття людина побачила нашу планету здалека, маленьку і беззахисну на фоні безмежного Космосу. Планету, яку людина наполегливо старається перетворити в нежиттєву пустелю.
Політ має тривати 10 днів, корабель обігне Місяць і приводниться в Тихому Океані. В наступному році – пілотований вихід на орбіту нашого супутника і у 2028-му – висадка людини поблизу місячного полюса, оскільки є сподівання, що в тому районі є запаси льоду, тобто води. А в подальших планах будівництво постійно діючої бази і вже розвиток комерційних польотів. Вартість даного польоту складає $4,1 млрд, а всієї програми –$93 млрд. Зауважмо, що в цій програмі НАСА конкурують Маск і Безос зі своїми ракетними підходами, що в подальшому сприятиме здешевленню доставки людей на Місяць.
Проте окрім внутрішньої конкуренції виникає і зовнішня. Вже вимальовується нова гонка між США і Китаєм, який недавно успішно випробував свою ракету «Великий похід» і планує здійснити висадку людини на місяць до 2030 року. Все це викликає скрегіт зубовний зі сторони росії, яка в космічних технологіях безнадійно відстала і здатна лише час від часу запускати супутники у військових цілях і космонавтів на МКС. Але тут уже нічого не поробиш. Ото ж поряд з розвитком штучного інтелекту нас чекає ще бурхливіший виток розвитку технологічних процесів, про які ми зараз і не подумати можемо.
У світлі наших проблемних відносин зі США і залежності від космічної інформації щодо бойових дій українська компанія Stetman планує розгорнути супутникове сузір’я до 360 апаратів на висоті 550 км для українських і європейських потреб, як військових так і цивільних, хоча для потреб України достатньо всього 150 апаратів. Перший тестовий запуск планується восени 2026 року, про що вже є домовленість з компанією Маска SpaceX, а повністю угрупування планується розгорнути до 2030 року. Вартість одного супутника складатиме $2-3 млн, а вартість запуску ракети Falcon 9, що здатна вивести на орбіту декілька десятків супутників складає $60-70 млн. Таким чином загальна вартість проєкту складатиме понад $1 млрд, тобто ціну одного комплексу Петріот. Проєкт амбітний і недешевий, але чотирирічні події на полі бою показують, що успіх у сучасній технологічній війні неможливий без власних космічних засобів, незалежних від доброї волі партнерів, які часом можуть виявитися партнерами твого ворога також. Ото ж побажаймо успіху цій програмі і чотирьом астронавтам у їхній подорожі також.