Міста третього покоління: як європейські архітектори бачать майбутнє українських міст

Відомі архітектори Марко Касагранде та Йоганнес Товат поділилися своїм баченням розвитку сучасних міст, ролі природи в урбаністиці та принципів, за якими має формуватися архітектура майбутнього.

Під час розмови вони також розповіли про співпрацю з будівельною компанією blago та роботу над новими проєктами де дедалі актуальнішою стає ідея міст третього покоління.

Архітектори зазначають, що сьогодні міста стоять перед необхідністю глибоких змін. Після десятиліть індустріального розвитку з фокусом на швидкість і комфорт з’явився запит на інше міське середовище — більш чутливе до людини, природи та контексту місця. Саме тому сучасна архітектура дедалі частіше починається не з будівель, а з аналізу простору та ландшафту.

За словами фахівців, у співпраці з компанією важливо говорити не лише про квадратні метри, а про якість життя. Вони наголошують, що робота з українськими проєктами дає можливість переосмислити підходи до містобудування, зокрема в контексті відбудови та розвитку нових житлових районів.

Природа як основа сучасного міста

Архітектори переконані: природа має бути не декоративним елементом, а фундаментом міського планування. Зелені зони, парки, відкриті простори й взаємодія будівель із ландшафтом формують середовище, у якому людині комфортно жити.

«Я завжди виходжу з біології та чутливості. Місто не може існувати окремо від природи, бо саме природа дала початок містам. Коли ми проєктуємо, ми думаємо не про будівлю саму по собі, а про перехід від зовнішнього простору до внутрішнього — про те, як сад, зелень і довкілля взаємодіють із житлом», — зазначає Марко Касагранде.

Індустріалізація і комфорт: пошук балансу

Водночас архітектори визнають, що повна відмова від індустріалізації неможлива. Сучасна людина звикла до комфорту, і це стало частиною її способу життя. Завдання архітектури — знайти баланс між зручністю та екологічністю, не жертвуючи якістю середовища.

«Індустріалізація дала нам комфорт, і ми не можемо просто від неї відмовитися. Але сьогодні важливо зробити її більш чутливою — такою, що не знищує простір, а працює разом із ним. Саме поєднання комфорту й природи визначає напрямок, у якому рухається Європа», — зазначає Йоганнес Товат.

Співтворення міста разом із мешканцями

Окрему увагу архітектори приділяють участі людей у формуванні міського середовища. Вони наголошують: місто не може бути живим без мешканців, а архітектура має створювати умови для взаємодії, а не ізоляції.

«Місто — це насамперед люди. Якщо місто не дає життя, воно не має сенсу. Коли ми працюємо над проєктами, ми завжди думаємо про простір для людей, про те, як вони будуть там жити, гуляти, спілкуватися», — ділиться Марко Касагранде.

Ландшафт як перший крок у проєктуванні

Архітектори наголошують, що в сучасних проєктах першочерговим має бути ландшафт. Саме з нього починається планування, а будівлі вже інтегруються в готовий простір, а не навпаки.

«Ми ніколи не починаємо з будівель. Спершу ми малюємо простір — кожне дерево, кожен парк, кожну зелену зону. І тільки після цього визначаємо, де можуть з’явитися будинки. Такий підхід дозволяє уникнути архітектури-загарбника і створити середовище для життя», — пояснює Йоганнес Товат.

Відбудова і збереження духу міста

Говорячи про український контекст, архітектори підкреслюють: під час відбудови важливо зберегти не лише функцію, а й дух місця. Навіть якщо будівлю доводиться зводити з нуля, вона має відновлювати емоційний зв’язок людей із містом.

«Люди можуть втрачати будівлі, і це завжди боляче. Але архітектура може допомогти зцілити цю рану, якщо ми відновлюємо не лише форму, а й дух простору, який був важливим для мешканців», — підсумовує Марко Касагранде.

Довідка

Марко Касагранде — фінський архітектор, урбаніст і теоретик сучасного містобудування, відомий концепцією міст третього покоління. У центрі його професійної філософії — ідея повернення міста до природного середовища та людини як ключового елемента урбаністичного простору. У своїх роботах Касагранде досліджує взаємодію архітектури, ландшафту, біології та соціальних процесів, розглядаючи місто як живий організм, а не лише як сукупність будівель.

Архітектор працював над проєктами в Європі та Азії, викладав і виступав із лекціями про сталий розвиток міст, відбудову та трансформацію постіндустріальних територій. Особливу увагу у своїй діяльності він приділяє темам відновлення міст після криз і травм, збереженню духу місця та створенню середовища, яке сприяє психологічному й соціальному відновленню мешканців.

Йоганнес Товат — шведський архітектор, який спеціалізується на проєктуванні житлових районів, громадських просторів і комплексних міських середовищ із фокусом на людину та якість життя. У своїй роботі він послідовно дотримується принципу пріоритетності простору над формою, приділяючи особливу увагу ландшафту, зеленим зонам і інтеграції архітектури в навколишнє середовище.

Товат має значний досвід роботи з проєктами сталого розвитку, де поєднуються комфорт, інфраструктура та екологічність. Він переконаний, що сучасна архітектура повинна уникати підходу «будівля як домінанта» і натомість формувати простір для взаємодії, життя та спільноти. У своїх проєктах архітектор працює з концепцією архітектури, яка не захоплює територію, а делікатно вписується в неї.